Виступивши як публіцист та ідеолог націоналістичного руху у 1930-і рр., Ярослав Стецько не полишав пера до кінця життя.

П'ятниця, 13 листопада 2020 17:53

Справа бандерівця Павла Петрука

У грудні 1950 року до УМГБ Запорізької області надійшли листи робітника тресту «Запоріжалюміньбуд» Павла Петрука, який нещодавно приїхав із Тернопільської області. У цих листах, що були вилучені оперативним шляхом, він писав своїм землякам про намір повернутися до Кременецького району найближчим часом й піти до підпілля ОУН.

Як відомо, 1945 рік був дуже динамічним у розвитку подій ІІ Світової війни та закладенні основ післявоєнного життя. 

Радянська влада з недовірою ставилася до всіх, хто пережив німецьку окупацію, вважаючи їх потенційно антирадянськими елементами. Проживання на окупованій території на все життя ставало «плямою в біографії».

У Бердянську «Просвіта», яка нараховувала на початку діяльності 50 членів, стала головним репрезентантом українського населення міста. Зокрема, саме просвітяни надіслали до Києва вітальну телеграму з приводу створення Центральної Ради, висловивши також підтримку ідеї автономії України в складі оновленої демократичної федеративної республіки.

Події Української весни 1918 року в місті Олександрівськ (сучасне Запоріжжя) увійшли в історію, перш за все, як приклад соборності українських земель та військового братерства уродженців Західної та Наддніпрянської України. Тоді місто стало свідком спільного служіння Україні бійців Армії УНР під загальним командуванням полковника Павла Болбочана та Українських січових стрільців, які входили до складу команди архікнязя Вільгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного).

У січні 1952 року херсонські чекісти отримали від станіслівських колег інформацію про те, що до Великолепетиського району виїхав керівник молодіжної націоналістичної організації Маркіян Голотів, що від осені 1949 року перебував на нелегальному становищі й підтримував зв’язки з підпільниками «Іскрою», «Чорнотою» й «Парашутом».

П'ятниця, 04 вересня 2020 15:10

МГБ Херсонщини проти ОУН

Совєтські каральні органи тривалий час не могли заарештувати керівників українського націоналістичного руху, зокрема Василя Галасу («Орлана») та Василя Кука («Леміша»). Відповідно, намагалися використовувати усі можливі варіанти, серед яких були і розробки потенційних членів та симпатиків ОУН, які в якості переселенців прибули на Херсонщину.

Будь-які політичні процеси державотворення приречені на поразку, якщо не мають опертя на військову силу. 

Субота, 08 серпня 2020 16:45

Справа Анни Зубейко

На початку 1950-х років співробітники Калінінського РВ МГБ Херсонської області здійснювали розробку уродженки Львівської області Анни Зубейко.

Інтерв'ю

Ігор Лосєв: «Я думаю, що нашому народові потрібно років 20 хорошої національно-патріотичної диктатури»

Навколо мови ніхто не буде об’єднуватися. З такою заявою виступив президент України Володимир Зеленський.

14-10-2020 Інтерв'ю

Віктор Рог: Революція на Граніті – це перемога над страхом

  30 років тому, з 2 по 17 жовтня 1990 року, в центрі Києва протягом 16...

04-10-2020 Інтерв'ю

Соломія Фаріон: «Ми виховуємо молодь через дію»

Очільниця Молодіжного Націоналістичного Конгресу про співпрацю з центральними та місцевими органами влади, вплив на молодіжну...

03-09-2020 Інтерв'ю

Публікації

Веб-дизайн