На хвилі революційних подій розпочався рух за відновлення діяльності товариства «Просвіта», забороненої у 1916 році. 11 березня 1917 року у губернському Катеринославі (тепер – Дніпро) було скликано установчі збори, які мали на меті відновити діяльність місцевої «Просвіти», забороненої у січні 1916 р. На зборах, тоді ж, затверджено новий статут, обрано раду (правління), засновано комісії за напрямками роботи. Крім того, ухвалено відкрити ряд філій товариства у населених пунктах, звідки надійшли відповідні заявки, зокрема у Олександрівську (з 1921 року – Запоріжжя).

Відзначення подій 100-річчя Української Революції дало можливість українцям дізнатися про багатьох історичних осіб, які діяли в той час. На жаль, дуже часто популяризаторів більше цікавлять яскраві події того часу. Таким чином, ми більше знайомимось з анархо-популістами, які фактично й похоронили Українську Революцію, віддаючи перевагу особистому перед державним інтересом. І дуже мало нам розповідають про тих, хто чесно ніс тягар визвольної боротьби, не претендуючи ні на славу, ні на посади. Одним з таких недооцінених діячів нашої визвольної боротьби є Євген Коновалець. Можливо, ювілей його загибелі (23 травня 1938 р.) стане приводом дізнатися більше про людину, яка, по суті, організувала визвольний процес на століття, який і призвів до появи нинішньої держави.

Народ наш надто повільно одужує після страшного досліду на людях з суцільного позбавлення власності і захоплення її під брехливою назвою «загальнонародна» в липких руках зграї пройдисвітів, з перетворенням решти на неімущих безпомічних рабів. Придумав це Карл Маркс. Спочатку дискредитувались аристократичні прошарки в кожній країні, оголошуючи їх нахлібниками, ніби вони не трудилися ратно, захищаючи власний народ, не дбали про економіку, науки і мистецтва. Затим серед внутрішньо розкладених народів марксисти почали натравлювати місцевий плебс (ледарів, п’яниць, дурнів та невдах) на знищення успішних людей. Найшвидше це зробили в Росії, вочевидь, що соціальних низів там більше, ніж у цивілізованих народів. Поза тим, у Першу світову війну населення збідніло та здичавіло зовсім, бо на полях житниці Європи йшли бої між росіянами та німцями, чим комуністи і скористалися. Скоївши незаконний переворот, вони спочатку винищили поміщиків та фабрикантів, злочинно заволодівши їхнім майном.

Совєтські органи державної безпеки, організовуючи та здійснюючи боротьбу з українським націоналістичним рухом, значної уваги надавали використанню агентурного апарату. Багато з успішних акцій проти підпілля ОУН та відділів УПА були результативними саме завдяки інкорпорації агентури до лав борців за незалежність України. Та, як і будь-яка нелегальна структура, агентурна сітка часто подекуди виявлялася неефективною. При чому, низька ефективність агентури повною мірою була «заслугою» працівників органів держбезпеки. Про такі випадки зустрічаємо дані у багатьох документах совєтських спецслужб.

Важко недооцінити роль, яку відігравав Комітет государствєнной бєзопасності у системі зміцнення та збереження совєтського режиму в Україні. Завдяки розсекреченню документів спецслужб, оприлюднюються все більше документів про боротьбу з українським визвольним рухом як самого Комітету, так і його попередників. Зрозуміло, що раніше подібні матеріали мали на собі грифи цілковитої таємності й доступ до них мали одиниці.

Понеділок, 07 травня 2018 14:45

Непохитний поборник державності

«Микола Іванович Міхновський – українська стихія, … опанована сильним та благородним інтелектом. Він був високоосвічений правник, … тонкий психолог, видатний організатор, блискучий промовець, талановитий публіцист, добрий знавець нашої минувшини, революціонер, як тип людини, здатної на рішучий чин», – так писав про нього його соратник і однодумець Варфоломій Євтимович.

Субота, 05 травня 2018 13:20

Совєтська агентура в ЗЧ ОУН

Однією з цікавих і недостатньо вивчених сторінок історії протиборства КГБ та ОУН є інкорпорація совєтської агентури в структури націоналістичного підпілля та організацій, які діяли за кордоном. Розсекречення архівів спецслужб дозволяє нарешті ознайомитися із різними матеріалами з цієї проблеми, зокрема доповідними записками та інформаційними повідомленнями КГБ на адресу керівництва Компартії УССР.

П'ятниця, 27 квітня 2018 10:18

Євген Онацький. Квіти на могилі

Є в Чернігові вулиця Євгена Онацького. І вирушаючи з міста над Десною до Аргентини, я дуже хотів серед решти справ знайти по той бік Атлантичного океану місце останнього спочинку цієї людини – одного з видатних і найвідоміших діячів української еміграції.

Подальше вивчення документів совєтських спецслужб дозволяє більш повно ознайомитися із специфікою діяльності КГБ проти українського визвольного руху, зокрема й у 1970-х роках. Однією з головних задач у той час було недопущення витоку за кордон СССР документів та матеріалів від дисидентів та загалом антисовєтськи налаштованих громадян. Не останнє місце у цьому займали акції протидії налагодження контактів між українцями із західноєвропейської та американської діаспори та території Совєтського Союзу.

Юліан Войтович народився 10 червня 1916 року і був наймолодшим із 7 дітей у сім’ї Юліана та Юлії Войтович. Родина проживала у лемківському селі Лабова на Закерзонні (тепер – у Малопольському воєводстві, Новосондецькому повіті, гміні Лабова). Його батько був агрономом і лісником.

Інтерв'ю

Микола Посівнич: «Українське підпілля заміняло державні структури, не маючи своєї держави»

Чиновники, Служба безпеки України, поліція та навіть пенітенціарна служба впродовж цілого місяця допомагали дослідникам вирвати...

06-03-2018 Інтерв'ю

Націософія Олега Багана

9 лютого відзначив свій 55-річний ювілей відомий дрогобицький науковець і публіцист, керівник Науково-ідеологічного центру ім...

26-02-2018 Інтерв'ю

Коліївщина - перша національна революція у Європі

Коліївщина 1768 року - Велике Повстання козаків-гайдамаків і українського селянства чи перша національна революція у...

12-02-2018 Інтерв'ю

Веб-дизайн