Останнім часом, а особливо після підписання Закону України «Про освіту», українській стороні доводиться вислуховувати багато критики від деяких західних сусідів щодо утисків національних меншин тощо. Разом із тим, як засвідчують документи із архівів КГБ останніх років (місяців) існування СССР, всі ці події мають за собою досить цікаве підґрунтя. На прикладі Угорщини й пропонуємо ознайомитися з їх змістом.

Узагальнюючи досвід боротьби проти націоналістичного підпілля та повстанських відділів, керівники та відповідальні співробітники МВС УРСР постійно наголошували на тому, що українські націоналісти значні сили кидають на опанування теренами Наддніпрянщини. Під час німецької окупації ОУН вдалося тут створити настільки потужну мережу, що навіть посилена боротьба радянських спецслужб 1943-1945 років не змогла повною мірою знищити її. Кожен наступний рік, за задумом радянських керманичів України, мав стати останнім у питання боротьбі із українським самостійниками. Та щомісяця, щокварталу, щороку готувалися доповідні про стан боротьби з українськими націоналістами. І у другій половині 1940-х, й протягом 1950-х.

Хочемо зазначити, що цього року громадськість в Україні та українці в діаспорі будуть відзначати 75-і роковини створення УПА й з цієї нагоди організовано Світовий ювілейний комітет, який очолює Голова Проводу ОУН Стефан Романів. При комітеті створено координаційну раду, до складу якої увійшли історики й дослідники Визвольного руху, з метою встановлення Лицарів хрестів заслуги та бойової заслуги (Золотого, Срібного, Бронзового) і вручення відновлених нагород їх нащадкам, а в разі відсутності таких – місцевим громадам.

Однією з головних задач КҐБ була боротьба з політичними центрами української еміграції. Чим більшу активність у боротьбі за незалежність України проявляла окрема особа, гурток, організація чи партія – тим більшу увагу їм приділяли радянські спецслужби. Відповідно, ОУН (популярно звана «бандерівською»), була одним з головних об’єктів розробок. І, як не прикро це визнавати (і це об’єктивно), у середовищі ОУН вистачало агентів та інформаторів КҐБ.

Центром визвольного руху село Бишки обрали не випадково, адже тут ще добре пам’ятали безсмертну славу усусів, збереглися їхні могили, які дбайливо доглядало місцеве населення. На подвигах, жертовності усусів, вояків УГА виховувались нові покоління борців за волю України. Тут були добре організовані й належно вишколені революційні кадри ОУН ще з часів польської і першої радянської окупації, і в цих селах майже не було не українського населення. Свідомість та підтримка місцевого населення заклали добрий ґрунт для перебування на Козівському терені Проводу ОУН.

На початку жовтня 1974 року республіканський КҐБ в черговий раз інформував ЦК КПУ про діяльність української еміграції із захисту історика, політв’язня Валентина Мороза. Зокрема, інформувалося про те, що за отриманими оперативними даними, керівництво Українського конгресового комітету Америки (УККА) намагається заручитися підтримкою 40 американських членів парламенту щодо резолюції на захист Мороза. Цей документ було внесено на розгляд конгресу США сенатором Тафтом й конгресменом Фалдом. Відмічалося також, з метою організації підтримки в цьому питанні відділеннями УККА у Нью-Йорку, Детройті та Ірвінгтоні до урядових інстанцій було направлено близько 8 тисяч листів.

Здійснюючи усі можливі заходи з поборювання українського визвольного руху, радянська влада плодила купу міфів про своїх ворогів. На широкий загал інформація подавалася скупо, дозовано й у тій інтерпретації, яка дозволяла притримуватися «єдино правильного курсу вождя народів». Зовсім інші картину спостерігаємо у документах радянських органів державної безпеки, які готувалися для керівництва компартії чи спецслужб. Стосується це і проблеми, запропонованої сьогодні на розгляд: у партійній риториці УРСР була країною суцільної піонерії та комсомолії. Документи МДБ свідчать про протилежне: протягом 1948 – першої половини 1949 років на території України МДБ вдалося виявити 575 антирадянських молодіжних організацій та груп та заарештовано 6593 учасників віком до 25 років. З цієї кількості 14 організацій – на території наддніпрянських областей, де було заарештовано 188 осіб.

Радянські органи державної безпеки, як відомо, були «недремним оком» режиму. Відповідно, повз їхню увагу не проходили жодні прояви антирадянщини, а особливо якщо це стосувалося України. Гортаючи сторінки звітів, доповідних та інших документів, які стали доступними для дослідників завдяки процесам розсекречення та декомунізації, знаходимо багато інформації, зокрема, про українських письменників.

21 травня 1974 року на ім’я керівника компартії УРСР Щербицького з республіканського КДБ було надіслано листа щодо чергової річниці перепоховання останків Тараса Шевченка. Відзначалося, що ця дата останніми роками українськими націоналістами та просто антирадянщиками використовувалася для організації зібрань, на мові КДБ – «провокаційного характеру», зокрема й для активізації боротьби проти режиму.

Понеділок, 21 серпня 2017 11:24

1937-1938

Систему таборів майбутньої страхітливої системи ГУЛАГу почали закладати у більшовицькій Росії у 1919 році ще за «вождя всіх трудящіхся» Леніна. При «батькові всіх народів» вона досягла небачених в світовій історії масштабів. За роки її існування через систему ГУЛАГу за дослідженнями «Меморіалу» пройшло понад 20 мільйонів людей. Зауважимо – кращих людей, які проживали в тодішньому СССР. За масштабами – це населення середньої європейської країни. Тільки за період з серпня 1937 до кінця 1938 року у СРСР було заарештовано 1,6 млн. осіб. З них 800 тис. було знищено. І це лише за далеко неповними статданими НКВД!

Інтерв'ю

Добрі справи по осені рахують…

Цього року жовтень несе нам не лише традиційні церковні, професійні та державні свята. Разом з...

29-09-2017 Інтерв'ю

Олег Баган: «Союз Тримор’я – цивілізаційна антитеза до Росії»

«Війна цивілізацій», «цивілізаційні розколи» – чуємо раз у раз в розмовах політологів. Що вкладають у...

07-08-2017 Інтерв'ю

Стефан Романів: У перспективі хотілося б домовитися про безвізовий режим з Австралією

Днями в австралійському Мельбурні закінчився ювілейний 15-й з'їзд («Здвиг») українських організацій Австралії, присвячений 70-літтю поселення...

16-07-2017 Інтерв'ю

Веб-дизайн