На прикладі Запорізької області

7 січня 1949 року з Управління 2-Н МГБ УССР до Запоріжжя надійшов лист відносно необхідності посилення боротьби з «антисовєтськими націоналістичним елементами». Окрім розробки підпілля ОУН, рекомендувалося виявити й взяти на оперативний облік та в активну агентурну розробку колишніх учасників Української революції, СВУ, УНДО тощо, а також «Просвіти», які могли мати зв’язки з націоналістами.

Неділя, 22 березня 2020 21:13

Кінець одної провокації

Пропонуємо увазі читачів статтю провідного ідеолога українського націоналізму, в якій він висвітлює позицію ОУН щодо шляхів і методів боротьби за державність і розвінчує ворожі наклепи та звинувачення щодо Організації. Звертаємо увагу, що текст написаний не в 1949 чи 1999 роках, а таки ще в 1939 році.

Ред.

У звіті на ім’я Міністра внутрішніх справ УССР Тимофія Строкача про ситуацію у Запорізькій області, який було датовано 23 жовтня 1947 року, місцеві керівники УМВД та відділу по боротьбі з бандитизмом, доповідали, що протягом звітного року на території області «оунівських бандитських проявів» не зареєстровано. Така ж ситуація простежувалася й відносно терористичних актів і диверсій, виконавцями яких могли бути члени ОУН. Відповідно, через це не було й ліквідованих подібних «банд» та й загалом «оунівські бандгрупи» на обліку не перебували.

(травень 1918-го)

Восени 1954 року, аналізуючи проблемні моменти у діяльності УМГБ Херсонської області, було акцентовано увагу на відсутності розробок по досить перспективним справам. 

У березні 1951 року на адресу УМГБ Херсонської області з Києва надійшов лист з досить критичними зауваженнями щодо діяльності в напрямку боротьби з українськими націоналістами. 

Де мешкав Степан Бандера останні 15 років свого життя? Після звільнення із німецького концтабору осінню 1944 року, і до своєї смерті у 1959 році, – весь цей час лідер українських революціонерів перебував на нелегальному становищі в Австрії та Німеччині. Мав сім’ю, зокрема трьох дітей. У матеріалі вперше систематизовано усі відомі адреси, публікуються досі незнані світлини, що показують життя і побут родини Бандери.

Кажуть, проросійські кола були дуже розчаровані тим, що «ХНР» у Харкові не відбулася.

Бої на півдні Харківщини в кінці 1918 року мали вже цілковито інший характер, аніж року попереднього в тих же місцях. Певна нерішучість поступилася місцем затятості й граничній жорстокості. Українці виявилися розділеними. Петлюрівська Директорія виступила проти гетьмана Павла Скоропадського, а на Лівобережжі значну підтримку отримав популістський рух Махна, який на той момент виступав на боці більшовиків.

Інтерв'ю

Ігор Артюшенко: «Три виклики для Зеленського: коронавірус, Коломойський, Кремль»

Про стан в державі, актуальні українські проблеми, їх причини і шляхи можливого вирішення говоримо з...

22-03-2020 Інтерв'ю

Дзяніс Івашин: «Росія ніколи не відпустить нашу країну у вільне плавання»

Нещодавно в Києві відбулася міжнародна експертна дискусія «Гібридна війна РФ проти Білорусі», організована Недержавним аналітичним...

05-03-2020 Інтерв'ю

Як "облаштувати" Росію?

Віктор Рог у програмі «Кружляння слів»

28-02-2020 Інтерв'ю

Веб-дизайн