У різних аналітичних та доповідних документах МГБ кінця 1940-х – 1950-х років постійно аналізувалися агентурні розробки переселенців із Західної України, які підозрювалися у належності до націоналістичного підпілля. Восени 1950-го року серед таких був також Мар’ян Білоган, уродженець Стрийщини. На нього було заведено справу попередньої агентурної розробки через те, що «серед свого оточення висловлює націоналістичні настрої». Перевіркою біографії Білогана було встановлено, що його брат Іван був у оунівській боївці й у квітні 1950 року засуджений до розстрілу, а сестра Марія також належала до ОУН і у 1946-1947 роках перебувала на нелегальному становищі. Мати його у 1946 році за націоналістичну діяльність була вислана до Омської області. За рахунок перлюстраційного контролю за його кореспонденцією, співробітники МГБ дізналися, що Білоган листується з членами ОУН Стрийського району. У листах закликав вести активну боротьбу за створення самостійної України. Відповідно, розробка Білогана велася саме у напрямку його зв’язків у осередками ОУН на Стрийщині.

Совєтські органи державної безпеки залишили по собі багатющий спадок у вигляді масиву документів, які проливають світло на історію боротьби України за свою самостійність. Не зважаючи на те, що багато документів було нещадно знищено 1991 року, навіть «залишки» архівів колишнього КГБ неймовірно вражають. Поруч із документами та матеріалами представників українського визвольного руху, тут знаходяться також документи, які висвітлюють власне КГБістські операції проти ОУН, УПА та інших організацій й груп.

21 липня 1949 року у Бердянську було заарештовано завідуючого вагоремонтної контори уродженця Маріуполя Василя Тютюнникова. У постанові на арешт зазначалося, що під час німецької окупації він проживав у місті Костянтинівка Донецької області й працював завідуючим транспортним відділом міської управи. Була ще одна причина арешту і далі під час слідства та суду вона й стала основним обвинуваченням: «являвся активним членом українського націоналістичного товариства «Просвіта», брав участь у розробці статуту й програми цього товариства. Підписував звернення товариства «Просвіта» до населення, яке було опубліковане у місцевій газеті й особисто займався вербуванням у це товариство».

У боротьбі з українським націоналістичним рухом совєтські органи державної безпеки вдавалися до різних спеціальних засобів та методів компрометаційного характеру. Серед таких – створення легендованих (псевдо) проводів ОУН, «члени» яких мали виявляти справжніх націоналістів та противників совєтського режиму.

Серед найбільш важливих справ попередньої оперативної перевірки, заведених у вересні 1957 року апаратом 4 відділу УКГБ Кримської області, була й справа на уродженця села Чесники, сучасного Замойского повяту Люблінського воєводства Польщі Миколу Гарасюка. На той час він мешкав у селі Калинівка Ленінського району. До переселення ж на Кримський півострів, Гарасюк проживав у селі Малий Житин (сучасного Рівненського району Рівненської області).

Понеділок, 03 червня 2019 14:34

Оунівець Пилип Письмений

Під час німецької окупації території Запорізької області, членам ОУН вдалося створити досить потужний осередок у Михайлівському районі. Керівник місцевого підпілля Іван Гребенюк був включений до складу обласного Проводу. Одним з найбільш активних оунівців тут став Пилип Письмений.

Понеділок, 03 червня 2019 14:24

Від ОУН до МВД: агентка «Гроза»

1 квітня 1953 року співробітникам УМВД Херсонської області вдалося завербувати в якості агента 30-річну Олену Калиновську, уродженку Полтавської області, з вищою медичною освітою, яка на той час працювала лікарем на будівництві Каховської ГЕС. Після вербування Калиновська отримала псевдонім «Гроза».

Інформаційна війна, як важлива складова частина тієї війни, яка сьогодні ведеться між Україною й Росією, її методи, розмах та способи апеляції до історичних джерел породжує природнє бажання знайти аналогії в нашому недавньому минулому, зокрема в історії Українського Визвольного руху. Останніми роками увага дослідників цього питання прикута, переважно, до розсекречених, в процесі декомунізації, архівів силових структур: Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Служби зовнішньої розвідки та ін. Вони багаті не лише на власне архівні документи, а й на спеціальні навчальні посібники, методичні матеріали для боротьби з українськими підпільними організаціями та їх учасниками. Написані вони в 1930-1950 роки з використанням «конфіскатів» – вилучених в арештованих підпільників ідеологічних, пропагандистських, вишкільних та методичних матеріалів. Чим більше ворог знав про сутність руху, який йому протистояв, тим успішніше з ним боровся.

На кінець 1960 року співробітники УКГБ Запорізької області зазначали, що оперативна обстановка в регіоні, по лінії боротьби з українськими націоналістами, «характеризувалася наявністю українського націоналістичного елементу, окремі особи з яких висловлюють наміри у так званий зручний момент виступити проти Совєтської влади». В області на той час проживали колишні учасники визвольного руху, які повернулися з ув’язнення. Крім них, були й ті, хто вийшов із підпілля з повинною та «інші націоналістичні елементи».

10 травня (22 за новим стилем) виповнилося 140 років з дня народження Головного Отамана Симона Петлюри. З нагоди ювілейної дати пропонуємо увазі читачів статтю відомого українського історика, дослідника життя і творчості Симона Петлюри.

Ред.

Інтерв'ю

Олександр Сич: «Нарікають на ворога слабкі. Сильні – стискають зуби, роблять висновки і готуються до нового бою…»

Політичні виклики часу. Ексклюзивне інтерв’ю з заступником Голови ВО «Свобода», політологом, доктором історичних наук Олександром...

27-08-2019 Інтерв'ю

Віктор Рог: За Україну йде великий бій

Головний редактор всеукраїнського тижневика «Шлях Перемоги», публіцист, автор книг і численних публікацій з ідеології українського...

21-03-2019 Інтерв'ю

Юрій Шухевич: «Ніхто не зміг сплутати йому гри»

Про військове зростання воєначальників УПА, зокрема Головного командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича – центральної фігури...

05-03-2019 Інтерв'ю

Публікації

Веб-дизайн