Андрій Головко народився 1905 року у селі Новоіванівка сучасного Оріхівського району Запорізької області. Крім нього, у родині було ще троє синів та три дочки. Під час «Великого терору», весною 1938 року, органами НКВД було заарештовано й розстріляно у Дніпропетровську його батька, Кирила Головка, обвинуваченого у належності до антисовєтської організації. Хоча родині про розстріл було невідомо, оскільки вони отримали іншу інформацію ніби голова родини був засуджений до 10 років таборів «з суворою ізоляцією».

Ще цього року має вийти т. 3 цього енциклопедичного видання. Пропонуємо вашій увазі біографію одного з героїв книжки – члена УВО і ОУН Осипа Рудакевича

Не дивлячись на те, що основні осередки підпілля ОУН були виявлені та ліквідовані совєтськими органами державної безпеки у перші роки після закінчення німецько-совєтської війни, боротьба з українськими націоналістами на Наддніпрянщині не завершилася. Навіть протягом 1950-х років, періодично, актуалізувалося питання розшуку оунівців, які провадили свою діяльність під час німецької окупації. Херсонська область тут не виняток.

На початку літа 1945 року у Бердянському районі розроблялася група, яка складалася з переселенців із Польщі та місцевих жителів. Вони, на думку співробітників органів держбезпеки, займалися організацією націоналістичного підпілля та проводили антирадянську агітацію. Тоді у селі Дмитрівка Бердянського району навколо вихідця з Холмщини Василя Хлопка сформувалася група, до якої належали ще два вихідці з Холмщини Лев Павлюк та Матвій Громчевський, а також місцеві жителі Федір Постніков, Георгій Мірошниченко та Антон Телятник. Коло спілкування було дещо ширшим. Серед обвинувачень, які фігурували у справі, було й створення націоналістичної організації (ОУН) та поширення інформації про боротьбу з совєтською владою на Західній Україні.

На середину 1945 року розгалуженої мережі націоналістичного підпілля на території Запорізької області не існувало.

У Бердянську Запорізької області, який на той час мав назву Осипенко, створенням мережі ОУН займалися учасники похідної групи на чолі з Миколою Федисівим («Тодосєвим»). Тут було проведено збори з приводу створення районної управи, де й визначилися із кандидатурами: на посаду голови управи – Пантелеймон Клименко, вчитель, колишній директор музею; заступник голови управи – Павло Мусієнко; керівник райспоживспілки – Харитон Книш, вчитель залізничної школи; заступник керівника райспоживспілки – Гаврило Федорцов, колишній січовий стрілець, заступник керівника райзбуту. За наслідками засідання, з дозволу німецької влади, районна управа була організована.

Для більшості пересічних громадян сучасне місто Гуляйполе Запорізької області асоціюється, перш за все, із діяльністю анархіста Нестора Махна. Разом із тим, під час Української революції Гуляйполе також перебувало в орбіті загальноукраїнських процесів державотворення. У 1917 році у Гуляйполі діяв Революційний Комітет як орган влади, серед його учасників також були українські соціалісти-революціонери, які представляли групу при «Просвіті», очолювану агрономом Дмитренком.

Станом на 20 вересня 1956 року на обліку 1 відділення 4 відділу УКГБ Херсонської області по лінії українських націоналістів перебувала 21 особа, з них 19 розроблялися за справами-формулярами, а 2 – за справами попередньої агентурної перевірки. Агентурний апарат нараховував 64 особи, з них: 3 резиденти, 54 агенти та 7 утримувачів конспіративних квартир.

Понеділок, 19 серпня 2019 07:23

Біломорканал: на українській крові

2 серпня 1933-го офіційно відкрито Біломорсько-Балтійський канал – штучну водну артерію, що з’єднувала Біле море та Онезьке озеро з можливістю подальшого виходу в Балтійське море (давня мрія російських царів та імператорів).

Осередки ОУН у Пологівському районі були створені за участі члена обласного Проводу, референта Служби безпеки Бориса Крицана, якому допомагав член запорізького міського підпілля Пилип Мороз. Борису Крицану вдалося залучити до ОУН, зокрема, місцевих жителів Івана Медяника та Пилипа Буланого, житло яких використовувалося в якості явочних квартир. Цими квартирами також за потреби користувався інший член обласного Проводу Борис Мовчан («Степан Лисавка»), відомий у Пологах як агроном Бердянського районного земельного відділу. За даними михайлівського оунівця Пилипа Письменого, до ОУН на Пологівщині також належав шеф району Гніденко.

Інтерв'ю

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Вже рік як Організацію Українських Націоналістів очолює сумчанин Олег Медуниця. А от корені його роду...

17-02-2024 Інтерв'ю

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Цими днями відзначаємо 95-річчя створення легендарної Організації Українських Націоналістів. В часи бездержавності саме ОУН підняла...

28-01-2024 Інтерв'ю

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії. Дві абсолютно взаємозалежні категорії. Без розподілу росії та проголошення на...

17-01-2024 Інтерв'ю

Веб-дизайн