Володимир Сергійчук є професором історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка і одним з найбільш видатних дослідників радянських архівів. З точки зору публікацій його результатів, він, мабуть, найбільш плідний з дослідників.

Понеділок, 08 серпня 2016 09:55

Агентурна справа «Край»

(Київське підпілля ОУН, 1948 рік)

Під час останньої світової війни Західна Україна, а особливо Волинь і Закерзоння були театром кривавих конфліктів між польською меншиною (приблизно 16 % населення) і українцями (понад 64% населення)[1]. Польські джерела розповідають про варварське винищення десятків тисяч, а навіть сотень тисяч поляків[2], здійснене українцями між літом 1943 і травнем 1945 року.

В зв'язку з подіями, які впродовж останніх місяців біжучого року проходять на українських землях, передовсім на їх західних і північно-західних частинах, Провід Організації Українських Націоналістів самостійників-державників стверджує:

Одеса, як дуже важливе і стратегічне місто на березі Чорного моря, безперечно цікавила українських націоналістів. Тут було створено обласний провід ОУН-р, який своєю діяльність охоплював усю територію Трансністрії. Одеську область вкрила мережа осередків, об’єднаних у районні та окружні ланки. За даними Т. Вінцковського та І. Нікульчи, протягом 1941-1944 років на території Трансністрії до самостійницького підпілля належало не менше тисячі осіб, питому вагу серед яких складали оунівці.

Майбутній організатор і керівник націоналістичного підпілля Мелітополя Михайло Вінтонів народився 1912 року в селі Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області в родині Романа і Маланки. З юних літ Михайло брав участь у визвольній боротьбі, був членом Пласту (11-й курінь юнаків ім. Івана Мазепи).

Середа, 29 червня 2016 09:34

Так починалася війна…

Учасник похідних груп ОУН-р, майбутній організатор ланок підпілля на Мелітопольщині, Іван Молодій («Сошенко») згадував, що «у всіх селах на своїй дорозі організували ми від імени Української Держави нові сільські управи, розпускали колгоспи, а вибрані людністю земельні комісії відразу ділили між селян колгоспну земля й інвентар».

З перших днів свого створення ОУН продовжувала реалізовувати плани щодо розбудови мережі на Наддніпрянщині, які були започатковані ще УВО. Враховуючи особливість діяльності радянських органів держбезпеки, Провід вирішив не створювати вертикальної організаційної мережі на території УСРР. Більш доцільною вважалася практика формування окремих осередків, які не були пов’язані між собою й у випадку розконспірації не могли «всипати» всю структуру. Кожен осередок повинен був тримати зв’язок безпосередньо з полковником Є. Коновальцем.

Доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк спростовує міф про «колабораціонізм» Організації Українських Націоналістів (бандерівців) під час підготовки та проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941р.

22 червня 1941 року із початком німецько-радянської війни, з метою поширення діяльності ОУН на усі українські етнографічні землі вирушили на Наддніпрянщину похідні групи. У їх складі були представлені галичани, буковинці, волиняни, закарпатці й наддніпрянці.

Інтерв'ю

Юрій Менцинський: «Багатолітня боротьба українців увінчається успіхом»

Його доля характерна для сотень тисяч українців, родини яких, рятуючись від московських «визволителів», змушені були...

21-01-2019 Інтерв'ю

Стефан Романів: Терор, який був у 1932 році, і терор, що сьогодні на окупованих територіях, мають одну мету – винищення

Минулого тижня у Києві відбувся XI Світовий Конгрес Українців – ініціативи, що координує роботу 20-мільйонної...

10-12-2018 Інтерв'ю

Леонтій Шипілов: «Вибори в умовах війни: маємо бути у всеозброєнні»

  Понад місяць працює нова Центральна виборча комісія, обрана 20 вересня. Присягу прийняли 5 жовтня. Українська...

18-11-2018 Інтерв'ю

Веб-дизайн