Понеділок, 16 червня 2014 00:00

Тарас Онишкевич -“Галайда”

Повстанська газета “Стрілецькі вісті” (ч. 7-8 з 23 травня 1944 р.) писала: “Життя і смерть сл. п. Галайди – це демонічна гра між життям і смертю, це кпини над одним і другим. Три рази ранений – все виходить ціло. Де лише найнебезпечніший, найбільш загрожений відтинок боротьби, там мов дійсний Шевченків Галайда, виростає він. Найбільш тонкі справи, найбільш відповідальні завдання Провід доручає йому. Його мужнє серце не задрижало перед жодною небезпекою. Не щадив себе і не щадив своїх друзів. Для нього слово «неможливо» не існувало. Ломав перепони силою, підступом, хитрощами. В найгрізніших моментах не тратив холодної крови і розваги і смерть гейби лякалася діткнути його своєю кістяною рукою. Часто виривався прямо з вовчої пащі і так від небезпеки до небезпеки. Хотілось вірити, що кулі його не ймуться, мов характерника. Лиш велика свята ідея могла викресати в нього стільки вогню, самовідречення та жертвенности. Лиш глибока віра в слушність своєї справи і перемоги зродити таку відвагу і порив таке мужнє серце Героя”.

Активна організаційна діяльність у місцях компактного проживання українців, на думку провідних членів ОУН, мала сприяти подальшому державному будівництву й в Україні. Саме на Далекому Сході були умови для того, щоби творити ще один самостійницький центр.

“Десять заповідей українського націоналіста” (“Декалог українського націоналіста”, “Декалог”) від 1929 р. і донині є основним світоглядним дороговказом для українських націоналістів. Абсолютна більшість з них вважає невід’ємною частиною “Декалогу” його вступ (мотто, пролог): “Я Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя”.

Середа, 30 квітня 2014 00:00

Згадуючи Міхновського

4 травня минає 90 років з дня трагічної смерті ідеолога державної самостійності України Миколи Міхновського. Вшановуючи світлу пам'ять видатного українця пропонуємо увазі читачів уривки зі спогадів його соратника і близького товариша Івана Марченка («Корені мого патріотично-національного самовизначення», УВС ім. Юрія Липи, Київ, 2012р.)

Середа, 23 квітня 2014 00:00

Її врятували бандерівці

Важкувато, а подекуди й неможливо, вилікувати індивіда, якого багато років труїли пропагандою. Спочатку совєцькою, а тепер путінською. Особливий акцент на найболючішій для Кремля темі – «бандерівщині». Звісно, якщо три покоління агресивно обробляли, то четвертому передасться вже по генах і форми ненависті матимуть не інтелектуальне підґрунтя, а рефлексне. Сучасна російська молодь коли чує або читає слово «Бандера» відчуває невмотивовану ненависть. І ця притаманність торкається виключно російськомовних, принаймні донедавна мені так думалося. Наприклад, мені важко уявлявся вчитель російської мови бандерівець, я був переконаний, що русифіковане старше покоління усталене у своїх химерах стосовно українського Провідника, та ось на днях доля звела з колишньою вчителькою російської мови Аллою Степанівною Кригановою, якій 85 років.

Одним із талановитих та освічених керівників збройного підпілля на терені Буковини був провідник Євген Купчанко-“Максим”, “Аскольд”.

Вівторок, 11 березня 2014 15:51

Пробудження Срібної Землі

Cімдесят п’ятьроків тому закарпатські українці заявили про те, що вони невід’ємна частина України. Проголошення самостійності Закарпатської України 14 березня 1939 року підняло духом та спонукало до дії не тільки тих українців, що проживали у різних частинах своєї батьківщини, але також і тих, що були поселені поза її межами. Протягом довгих століть Карпатська Україна була відтята від загальної частини України і найдовше перебувала в чужій неволі. Навколишні сусіди – Угорщина та Чехо-Словаччина – всіляко намагалися придушити українську національну свідомість на Срібній Землі, як ще поетично називався цей край. Населення цього краю зберегло ще до тих пір для себе давню назву “русини” і національне усвідомлення проходило тут повільно. Але проголошення самостійності України в Києві в 1918 та акт Злуки в 1919 роках знайшли відгук і в цих сторонах. На численних з’їздах у Сваляві, Сиготі та в Хусті в 1918-19 роках народ Закарпатської України неодноразово заявляв про свою волю приєднатися до самостійної Української держави. Одначе поразка Визвольних Змагань змусила керівних діячів цього краю шукати альтернативних шляхів для реалізації його політичного розвитку. Таким чином Закарпаття увійшло на засаді найповнішої автономії в склад Чехо-Словацької Республіки у вересні 1919 року.

Осередок Української Культури i Освiти (Ukrainian Cultural and Educational Centre у Вінніпезі (Канада) має в своїх фондах великі комплекси історичних документів. Особливістю цього архівного центру є те, що він був створений у 1944 році і починав формуватися з документів міжвоєнного періоду, "вбираючи" в себе і "свіжі" спогади учасників Визвольних Змагань 1917-1921 рр., і спогади про повстанську та підпільну боротьбу на Українських землях в 30-х роках ХХ століття.

Середа, 05 лютого 2014 14:37

Світло славних ювілеїв

Ще звучить у наших душах відлуння чудових, благодатних свят січня, коли ми дякували Господові за рік минулий та зустрічали рік новий, коли знову долучилися серцями до життєдайної таїни Різдва Христового та Богоявлення, коли вшановували річницю народження славного сина України Степана Бандери та річницю Злуки України – аж тут надходять ще одні вельми значимі для нас святкові дати. Це – славні ювілеї видатних українських героїнь, котрі живуть серед нас і разом з тим символізують героїчну епоху наших попередників, які самовіддано боролися за волю України.

Вівторок, 28 січня 2014 14:59

Іван Захарків-“Артем”

В газеті “Шлях перемоги” (ч. 93 за 7 серпня 1993 р.) відомий дослідник визвольної боротьби Григорій Дем’ян опублікував нарис про І. Захарківа, а також подав витяги із його щоденника про перебування у старшинській школі УПА “Олені”. Згодом ці матеріали були передруковані у збірці Григорія Дем’яна “Бандерівці” (побачила світ в Українській видавничій спілці у 2000 році).  Повністю щоденник І. Захарківа опублікований у журналі “Визвольний шлях” (кн. 3 і 4 за 2004 р.). Також варто згадати публікації краєзнавця Василя Лаби, в яких він торкається постаті І. Захарківа (зокрема, у журналі “Визвольний шлях”, кн. 4 за 1994 р.).

Інтерв'ю

Микола Посівнич: «Українське підпілля заміняло державні структури, не маючи своєї держави»

Чиновники, Служба безпеки України, поліція та навіть пенітенціарна служба впродовж цілого місяця допомагали дослідникам вирвати...

06-03-2018 Інтерв'ю

Націософія Олега Багана

9 лютого відзначив свій 55-річний ювілей відомий дрогобицький науковець і публіцист, керівник Науково-ідеологічного центру ім...

26-02-2018 Інтерв'ю

Коліївщина - перша національна революція у Європі

Коліївщина 1768 року - Велике Повстання козаків-гайдамаків і українського селянства чи перша національна революція у...

12-02-2018 Інтерв'ю

Публікації

Веб-дизайн