Майбутній командир народився 26 січня 1911 року в селі Угнів, нині Сокальського р-ну Львівської області. Син селян, закінчив 4 кляси гімназії, згодом торговельну школу у Сокалі. В 1928-1931 роках навчався у технічній школі у Ковлі на Волині, де також вступив до ОУН і став дуже активнм членом. Літом 1931 р. імовірно брав участь у спаленні мосту на дорозі Ковель- Ратно. Арештований у вересні 1931 р. за приналежність до ОУН та поширення летючок, перебував у слідстві до листопада 1932 р. у Луцьку. Тоді формально засуджений на один рік і зразу звільнений.

Громенко – це бойовий псевдонім Михайла Дуди, який народився 12 листопада 1921 р. у с. Сороки, нині в районі Пустомити на Львівщині. Про нього з часів польської окупації відомо дуже мало – тільки те, що був членом Юнацтва ОУН (1937) та навчався у якійсь середній школі, але цю школу формально не закінчив. В 1939-1941 рр. пере- бував за кордоном – початково, мабуть, у Австрії, а пізніше в околицях Кракова, ймовірно в одній із охоронних сотень, де перейшов військовий вишкіл.

Якісні біографічні дослідження потребують комплексного використання джерел. Особливо важливо це при вивченні боротьби ОУН і УПА, яке характеризується, по-перше, загальним браком джерел і, по-друге, складністю ідентифікації особи через використання псевдонімів. Так, для з’ясування життєвого шляху Михайла Пекара-“Дубіва”, використано його особову справу з Львівського університету, звіти Стрийської гімназії, звіти окружного проводу ОУН Стрийщини, документи про операції внутрішніх військ НКВД, зізнання заарештованих підпільників Михайла Фарила, Зиновія Гойсака, Марії Стасів та Ярослава Мацана, листування керівників ОУН, публікації у підпільній пресі, спогади учасників та очевидців визвольної боротьби.

Середа, 10 червня 2015 00:00

УПА на Яворівщині (1944 р.)

Перша сотня УПА на Яворівщині виникла 16 березня 1944 р. Її коротко очолював Михайло Вархоляк-“Роман”-“Роберт”-“Лісовий” (до 10 квітня), відтак командування перебрав “Лев” (справжні ім’я та прізвище невідомі; можливо, це Іван Лень).

З кожним днем ми дедалі більше дізнаємося про наше минуле, зокрема, про національно-визвольну боротьбу українського народу середини ХХ століття під проводом ОУН, про окремих його представників, які поклали свої молоді голови на вівтар майбутнього України. Серед таких, досі мало знаних широкому загалу, є й постать керівника Золочівського окружного проводу ОУН Кирила Якимця – «Бескида».

Навесні 1946 р. на Перемищині організовано шеститижневий підстаршинський вишкіл – Підстаршинська школа ім. полк. Коника. Тут, крім вояків із тактичного відтинка (ТВ) УПА “Лемко”, також навчалися повстанці з ТВ “Батурин” і боївок Служби безпеки (СБ) ОУН. Організатором і керівником школи був Любомир Бахталовський-“Зенко”-“Батурин”. Загальна кількість учасників складала 115 осіб, з них успішно закінчили навчання 90.

Середа, 20 травня 2015 00:00

"Подєбрадський полк" Армії УНР

У Подєбрадах, на правому березі річки Лаба височить замок чеського короля Юрія Подєбрадського. 1922 року тут розмістилася Українська господарська академія.

Вівторок, 19 травня 2015 00:00

Вишкільник УПА “Зруб”

Ім’я одного із найкращих викладачів військової справи в Української Повстанської Армії на Перемищині, старшого булавного “Зруба” тривалий час залишалося невідомим. Але завдяки документам УПА та спогадам Ольги Турик (дівоче прізвище Мороз) вдалося встановити як його особу, так і основні моменти біографії.

Середа, 13 травня 2015 00:00

Доля бібліотеки Юрія Липи

При переїзді в Галичину Юрій Липа привіз з Варшави до Яворова і основну частину своєї великої бібліотеки. Остап Малюк, відвідуючи його в середині червня 1944 р., згадував, що одна стіна просторої світлиці повністю була заставлена книгами, журналами і рукописами. Там були, зокрема, друковані і недруковані твори як самого Ю. Липи, так і його батька Івана. Крім того, публікації про них. Кожна книга, журнал і рукопис були позначені екслібрисом. Ю. Липа дуже дорожив бібліотекою і казав: “Можу я загинути, може загинути моя сім’я, а ці книги не повинні загинути”.

Середа, 15 квітня 2015 00:00

Шлях перемоги Григорія Дем’яна

Григорій Дем’ян – один із найавторитетніших знавців історії національного відродження Галичини, Буковини та Закарпаття ХІХ ст., невтомний збирач українського фольклору, чиї записи за обсягом були чи не найбільшими серед доробків українських дослідників останніх десятиліть. З відновленням незалежності України він займався майже виключно дослідженням боротьби ОУН і УПА 1920–1960-х рр., оскільки, як стверджував сам, “ніколи національно-визвольний рух не був настільки добре підготовленим, організованим; ідейно, політично, юридично і програмово обґрунтованим, масовим, тривалим і героїчним”.

Інтерв'ю

Леонтій Шипілов: «Вибори в умовах війни: маємо бути у всеозброєнні»

  Понад місяць працює нова Центральна виборча комісія, обрана 20 вересня. Присягу прийняли 5 жовтня. Українська...

18-11-2018 Інтерв'ю

Forum TV. Інтерв'ю з Сергієм Кузаном

Інтерв'ю Кузана Сергія - заступника Керівника Проводу Вільні Люди, координатора Національна ініціатива "Стоп Реванш" для канадського Forum TV. 

01-11-2018 Інтерв'ю

Веб-дизайн