Одним із талановитих та освічених керівників збройного підпілля на терені Буковини був провідник Євген Купчанко-“Максим”, “Аскольд”.

Вівторок, 11 березня 2014 15:51

Пробудження Срібної Землі

Cімдесят п’ятьроків тому закарпатські українці заявили про те, що вони невід’ємна частина України. Проголошення самостійності Закарпатської України 14 березня 1939 року підняло духом та спонукало до дії не тільки тих українців, що проживали у різних частинах своєї батьківщини, але також і тих, що були поселені поза її межами. Протягом довгих століть Карпатська Україна була відтята від загальної частини України і найдовше перебувала в чужій неволі. Навколишні сусіди – Угорщина та Чехо-Словаччина – всіляко намагалися придушити українську національну свідомість на Срібній Землі, як ще поетично називався цей край. Населення цього краю зберегло ще до тих пір для себе давню назву “русини” і національне усвідомлення проходило тут повільно. Але проголошення самостійності України в Києві в 1918 та акт Злуки в 1919 роках знайшли відгук і в цих сторонах. На численних з’їздах у Сваляві, Сиготі та в Хусті в 1918-19 роках народ Закарпатської України неодноразово заявляв про свою волю приєднатися до самостійної Української держави. Одначе поразка Визвольних Змагань змусила керівних діячів цього краю шукати альтернативних шляхів для реалізації його політичного розвитку. Таким чином Закарпаття увійшло на засаді найповнішої автономії в склад Чехо-Словацької Республіки у вересні 1919 року.

Осередок Української Культури i Освiти (Ukrainian Cultural and Educational Centre у Вінніпезі (Канада) має в своїх фондах великі комплекси історичних документів. Особливістю цього архівного центру є те, що він був створений у 1944 році і починав формуватися з документів міжвоєнного періоду, "вбираючи" в себе і "свіжі" спогади учасників Визвольних Змагань 1917-1921 рр., і спогади про повстанську та підпільну боротьбу на Українських землях в 30-х роках ХХ століття.

Середа, 05 лютого 2014 14:37

Світло славних ювілеїв

Ще звучить у наших душах відлуння чудових, благодатних свят січня, коли ми дякували Господові за рік минулий та зустрічали рік новий, коли знову долучилися серцями до життєдайної таїни Різдва Христового та Богоявлення, коли вшановували річницю народження славного сина України Степана Бандери та річницю Злуки України – аж тут надходять ще одні вельми значимі для нас святкові дати. Це – славні ювілеї видатних українських героїнь, котрі живуть серед нас і разом з тим символізують героїчну епоху наших попередників, які самовіддано боролися за волю України.

Вівторок, 28 січня 2014 14:59

Іван Захарків-“Артем”

В газеті “Шлях перемоги” (ч. 93 за 7 серпня 1993 р.) відомий дослідник визвольної боротьби Григорій Дем’ян опублікував нарис про І. Захарківа, а також подав витяги із його щоденника про перебування у старшинській школі УПА “Олені”. Згодом ці матеріали були передруковані у збірці Григорія Дем’яна “Бандерівці” (побачила світ в Українській видавничій спілці у 2000 році).  Повністю щоденник І. Захарківа опублікований у журналі “Визвольний шлях” (кн. 3 і 4 за 2004 р.). Також варто згадати публікації краєзнавця Василя Лаби, в яких він торкається постаті І. Захарківа (зокрема, у журналі “Визвольний шлях”, кн. 4 за 1994 р.).

Вівторок, 28 січня 2014 14:17

85 років ОУН: шлях звитяги

З 28 січня по 3 лютого 1929 року у Відні проходив Конгрес Українських Націоналістів, який став епохальною подією в українській історії. На ньому було створено Організацію Українських Націоналістів. Ядром якісно нової організації стала Українська Військова Організація, яку очолював полковник Євген Коновалець.

Олекса (Лесь) Іванович Бабський народився 1918 р. у с. Поториця Сокальського району Львівської області. Закінчив народну школу в рідному селі, де брав активну участь в громадському житті. Зокрема, був активним в гуртку протиалькогольного товариства “Відродження”.

Вівторок, 14 січня 2014 16:12

Сотник УПА “Чайчук”

Цього року виповнюється 100 років від дня народження одного із організаторів національно-визвольної боротьби ОУН і УПА на Львівщині, члена штабу воєнної округи “Буг”, лицаря Бронзового хреста бойової заслуги, сотника Михайла Грицини-“Чайчука”.

П'ятниця, 10 січня 2014 15:08

Бойова група “Вовки”

В праці “Українська Повстанська Армія. 1942–1952” (1953 р.) Петро Мірчук пише, що у 1937 р. Василь Сидор запропонував план створення спеціальних військових відділів ОУН, які “рейдували б по Поліссі й Волині і відповідно до розвитку політичної ситуації перейшли б вздовж Прип’яті в східню Україну, або стали б зав’язком протипольської повстанчої армії”. За твердженням П. Мірчука, у липні 1937 р. було створено першу групу “Вовків” чисельністю 25 осіб, а друга почала творитися на Горохівщині. Працю перервали масові арешти. Далі П. Мірчук пише, що провідні члени “Вовків” “Чок” і “Гроза” в липні 1939 р. втекли із львівської в’язниці за дорученням В. Сидора, щоб організувати повстанські загони на Поліссі. Вони на початку Другої світової війни у вересні 1939 р. створили в околицях Янова Поліське Лозове Козацтво чисельністю бл. 500 осіб, розформоване з приходом більшовиків. Згодом, за твердженням П. Мірчука, група колишніх “лозовиків” нібито сконтактувалася у 1941 р. із членом ОУН (!) Тарасом Бульбою-Боровцем – керівником “Поліської Січі”. Далі у 1942 р. на Волинь і Полісся нібито прибув як уповноважений Проводу ОУН В. Сидор, відновив зв’язки з колишніми “вовками” та “лозовиками” і апробував створення збройних відділів, які дали початок УПА, а при цьому сам їх очолив.

Козацький літописець Самуїл Величко у своєму "Сказанії о войне козацкой з поляками" цитує документ, що його вважають універсалом Богдана Хмельницького з року 1648. Універсал звернений до українського народу та його воїнів-козаків, які мають захистити Вітчизну, як це робили "славні і величні предки наші Рутени (Rutenorum – лат.)" Універсал, автором якого ймовірно був секретар Хмельницького Самуїл Зорка, нагадує, що у минулому у нас були славні воїни і полководці, які доходили аж до Риму. "Кгди ж ежели ветхий Рим (иже всіх европейских городов матерью нарещися может)...о 645.000 войска своего древле гордившийся... далеко меншим...величины Рутенів з Ругії от Поморія Балтицкого албо Німецкого собраніем, за проводительством князя їх Одонацера року ... 470 бил взятий і 14 лет обладаемий, то нам тепер кшталтом оних древних Рутенів, предков наших, кто може возбранити діяльності воінственної і уменшити отваги рицарської".

Інтерв'ю

Олександр Сич: «Нарікають на ворога слабкі. Сильні – стискають зуби, роблять висновки і готуються до нового бою…»

Політичні виклики часу. Ексклюзивне інтерв’ю з заступником Голови ВО «Свобода», політологом, доктором історичних наук Олександром...

27-08-2019 Інтерв'ю

Віктор Рог: За Україну йде великий бій

Головний редактор всеукраїнського тижневика «Шлях Перемоги», публіцист, автор книг і численних публікацій з ідеології українського...

21-03-2019 Інтерв'ю

Юрій Шухевич: «Ніхто не зміг сплутати йому гри»

Про військове зростання воєначальників УПА, зокрема Головного командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича – центральної фігури...

05-03-2019 Інтерв'ю

Публікації

Веб-дизайн