П'ятниця, 10 січня 2014 15:08

Бойова група “Вовки”

В праці “Українська Повстанська Армія. 1942–1952” (1953 р.) Петро Мірчук пише, що у 1937 р. Василь Сидор запропонував план створення спеціальних військових відділів ОУН, які “рейдували б по Поліссі й Волині і відповідно до розвитку політичної ситуації перейшли б вздовж Прип’яті в східню Україну, або стали б зав’язком протипольської повстанчої армії”. За твердженням П. Мірчука, у липні 1937 р. було створено першу групу “Вовків” чисельністю 25 осіб, а друга почала творитися на Горохівщині. Працю перервали масові арешти. Далі П. Мірчук пише, що провідні члени “Вовків” “Чок” і “Гроза” в липні 1939 р. втекли із львівської в’язниці за дорученням В. Сидора, щоб організувати повстанські загони на Поліссі. Вони на початку Другої світової війни у вересні 1939 р. створили в околицях Янова Поліське Лозове Козацтво чисельністю бл. 500 осіб, розформоване з приходом більшовиків. Згодом, за твердженням П. Мірчука, група колишніх “лозовиків” нібито сконтактувалася у 1941 р. із членом ОУН (!) Тарасом Бульбою-Боровцем – керівником “Поліської Січі”. Далі у 1942 р. на Волинь і Полісся нібито прибув як уповноважений Проводу ОУН В. Сидор, відновив зв’язки з колишніми “вовками” та “лозовиками” і апробував створення збройних відділів, які дали початок УПА, а при цьому сам їх очолив.

Козацький літописець Самуїл Величко у своєму "Сказанії о войне козацкой з поляками" цитує документ, що його вважають універсалом Богдана Хмельницького з року 1648. Універсал звернений до українського народу та його воїнів-козаків, які мають захистити Вітчизну, як це робили "славні і величні предки наші Рутени (Rutenorum – лат.)" Універсал, автором якого ймовірно був секретар Хмельницького Самуїл Зорка, нагадує, що у минулому у нас були славні воїни і полководці, які доходили аж до Риму. "Кгди ж ежели ветхий Рим (иже всіх европейских городов матерью нарещися может)...о 645.000 войска своего древле гордившийся... далеко меншим...величины Рутенів з Ругії от Поморія Балтицкого албо Німецкого собраніем, за проводительством князя їх Одонацера року ... 470 бил взятий і 14 лет обладаемий, то нам тепер кшталтом оних древних Рутенів, предков наших, кто може возбранити діяльності воінственної і уменшити отваги рицарської".

Четвер, 05 грудня 2013 17:42

Повстання Рябченка

(спогади з розповідей Грицька Лук'яненка)

Продовжуємо публікацію матеріалів про історію становлення виховних законів і правил ОУН, відомих також як катехизм українського націоналіста. Раніше у “Шляху перемоги” йшла мова про “12 прикмет характеру українського націоналіста” (ч. 25 за 26 червня 2013 р.) і “Молитву українського націоналіста” (ч. 47 за 27 листопада 2013 р.)

Четвер, 28 листопада 2013 20:33

Дмитро Донцов

Посмертні згадки пишуть про звичайних, смертних людей. Але неможливо писати їх про духовних велетнів, що сталися частиною історії нації тим, що генієм своїм зуміли творити її, стали непроминальними дороговказами для майбутніх поколінь.

Сьогодні, коли кількість різних ініціатив щодо вшанування Голодомору важко порахувати, а самі відзначення стають в доброму розумінні «традиційними» для суспільства, варто згадати початки громадських вшанувань. Тим більше, що першу акцію, яка масово представила проблему Голодомору у Західному світі, було проведено ще 65 років тому, з нагоди 15-ї річниці трагедії.

Як відомо, від 21 по 25 серпня 1943 року на окупованій німцями території теперішнього Козівського району Тернопільської області відбувся Третій Надзвичайний Великий Збір ОУН на Українських Землях. На цьому Зборі, між іншим, була підтверджена лінія націоналістів щодо створення масових повстанських збройних формувань (УПА) та прийнято програму про відкриту збройну боротьбу проти «двох окупантів-імперіялістів» – Третього Райху та Совєцького Союзу. 

Центр досліджень визвольного руху у відкритому доступі в Електронному архіві avr.org.ua розмістив адресний покажчик українських політв’язнів у СРСР, зібраний у грудні 1981 року активістами діаспори, щоб організувати допомогу та привернути увагу світу до українських в’язнів сумління.

В українській історичній науці, починаючи з середини і другої половини ХІХ ст., склалася традиція персоніфікації історії, виокремлення в історичних подіях ролі і місця видатних діячів, дослідження їх життєвого шляху. Тому і в архівній справі створення особових фондів відомих людей дозволяє поглянути на історію їх очима.

Наприклад, щоб зрозуміти, як формувалися позиції політика щодо різних питань, коло політичних соратників і опонентів, друзів, - треба досліджувати рукописи його статей і виступів, листування. І, звичайно, через газетні публікації можна простежити ставлення спільноти й до нього, як до особистості і до справи, яку він репрезентує. Особливо, якщо ця справа широко відома в світі.

Середа, 30 січня 2013 00:00

Шануймо подвиг героїв Крут!

29 січня в Україні вшанували подвиг 300 бійців студентського куреня Армії УНР, що практично в повному складі загинув у 1918 році під станцією Крути.

Окрім формальних заходів з боку влади, подвиг критянці був масово відзначений простими громадянами, членами громадських організацій та політичних партій. Опозиційні політичні сили в столиці вшановували цю дату на Аскольдовій могилі, частина ж поїхала до Меморіалу загиблих під Крутами. Вдень біля Аскольдової могили зібралося декілька десятків представників Об’єднаної опозиції «Батьківщина», які поклали квіти до пам’ятного хреста та провели мітинг-реквієм.

Інтерв'ю

Сергій Квіт: «Донцов хотів, щоб українці були переможцями»

Про Дмитра Донцова як видатного українського інтелектуала, політичного мислителя, літературного критика, видавця та есеїста розповідає...

26-03-2021 Інтерв'ю

Знайомтесь: Інститут наукових студій націоналізму

 Наш співрозмовник – Олександр Сич, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради, ініціатор створення Інституту...

19-02-2021 Інтерв'ю

Веб-дизайн