Якось шлях забрав на гостину, у свої Лубни, до Олега Гаврильченка, редактора лубенського «Хлiбороба», першої, 1905 року, газети українською мовою в Росiйськiй iмперiї.

11 травня 1990 року від КГБ УССР на адресу ЦК Компартії України було направлено листа про «нагнітання закордонними ОУН сепаратистських тенденцій». За трохи більше ніж рік до проголошення незалежності України, співробітники радянських органів державної безпеки аналізували тогочасну діяльність організацій українських націоналістів, їх тактику та практичні кроки, які були спрямовані на відновлення незалежності України, а за термінологією КГБ – «розпалювання сепаратистських тенденцій, з метою відокремлення України зі складу СССР».

На хвилі демократичних перетворень в СССР та УССР зокрема, широкого розповсюдження набуває створення молодіжних організацій, які були прямою альтернативою до піонерів та комсомольців. В Україні, поруч з аполітичними, створюються та швидко розвиваються організації, які включаються у процеси боротьби за незалежність України. У своїй діяльності вони отримували підтримку й від середовища української політичної еміграції, зокрема бандерівської ОУН.

Понеділок, 22 січня 2018 09:43

VIII Великий Збір ОУН очима КГБ

За чотири дні до того, як було проголошено незалежність України, 20 серпня 1991 року, керівництво КГБ УССР інформувало голову Верховної Ради УССР Леоніда Кравчука про те, що у червні за кордоном відбувся 8 Надзвичайний Великий Збір ОУН. Матеріали та постанови Збору були видані окремою книгою у грудні 1991 року самою ОУН у серії «Бібліотека українського підпільника» (серійний №17) й досить широким накладом розійшлися по усій території України. Сьогодні кожен бажаючий може ознайомитися із книгою на сайті Архіву ОУН (Українська інформаційна служба – Лондон). Нас же, очевидно, цікавить висвітлення цієї події спецами з КГБ. Тим більше, що лист було направлено у той час, коли в СССР відбувалася спроба перевороту (Державний комітет з надзвичайного стану).

(на олівці у КГБ)

Одним з найбільш актуальних питань, які завжди у свої діяльності тримала на контролі Організація Українських Націоналістів, було залучення молоді до визвольної боротьби. Різноманітним аспектам цієї проблеми у часовому проміжку 1939-1955 років присвятив ґрунтовне дослідження київський історик Олександр Іщук, книга якого побачила світ у видавництві «Літопис УПА» у 2011 році. Про те, що питання охоплення молоді України, зокрема Наддніпрянщини, продовжувало залишатися одним з першочергових для ОУН на еміграції, дізнаємося із раніше засекречених документів КГБ.

Однією з головних підвалин радянського режиму була сліпа віра в основоположника СССР Володимира Ульянова, який навіть будучи офіційним керівником держави ховався за псевдонімом «Ленін». Протягом усього часу існування «тюрми народів» той чи інший «вождь», або керівник високого й не дуже рангу міг бути підданий «анафемі». Спершу Троцький та інші творці радянського режиму, а пізніше така доля спіткала й Сталіна тощо. Але ніколи не критикувався Ленін. Національна риса росіян – віра у доброго царя – була підмінена казочкою-вірою у «дідуся Леніна», яку ледь не з дитячих садочків вкладали у голови, поступово «підвищуючи градус» на шляху формування Homo Soveticus. Відповідно, на антиленінські прояви та акції у СССР реагували найбільш гостро. Навіть у той час, коли Радянський Союз вже «тріщав по швам» і процеси відновлення незалежності України ставали незворотними (хоча чому тут дивуватися, враховуючи скільки років леніни бовваніли на нашій землі і після проголошення незалежності).

В століття української національної революції необхідно детальніше опрацювати архіви КҐБ і воскресити усіх учасників тодішньої боротьби за незалежність. Тут наводяться імена українських борців за волю лише одного населеного пункту – села Перегонівки (нині Новоархангельського району Кіровоградської області) лише по одній архівній справі. А таких справ в архівах безліч і сіл в Україні також немало. Треба тільки все вивчити, опрацювати та опублікувати. Ось їхні славні імена:

П'ятниця, 15 грудня 2017 10:12

КГБ проти видавництва «Смолоскип»

(з історії інформаційних диверсій)

З 17 липня по 1 серпня 1976 року у канадському місті Монреаль відбувалися ХХІ Літні Олімпійські ігри. У загальному медальному заліку збірна СССР посіла перше місце, а серед переможців і призерів було багато українських спортсменів.

Інтерв'ю

Павло Садоха: «Португальці незалежно від політичних уподобань усі націоналісти. Нам варто на те рівнятися»

На залитій сонцем лісабонській вулиці майорить величезний синьо-жовтий стяг – українці проводять чергову акцію проти...

06-09-2018 Інтерв'ю

Сергій Кузан: «Ми повинні пережити момент становлення нації, а потім можна говорити про мультикультуралізм»

«Тиждень» поспілкувався з волонтером, заступником голови ГО «Вільні люди» Сергієм Кузаном про здорове патріотичне виховання...

05-09-2018 Інтерв'ю

Веб-дизайн