Четвер, 02 листопада 2017 16:02

Згадаємо героїв УПА

Важливою сторінкою в історії Української Повстанської Армії 70 років тому були рейди сотень УПА у Західну Європу. Влітку 1947 року першою вирушила в рейд з Перемищини сотня «Громенка». Пізніше за нею слідували сотні «Бурлаки», «Бродича», «Крилача», «Ластівки». З важкими боями вони пробивалися з Польщі через Чехословаччину у Західну Німеччину. Навіть об’єднані військові сили трьох держав: СССР, Польщі і Чехословаччини в 1947 р. не змогли перешкодити рейдам УПА на Захід. Сотня Громенка в половині вересня 1947 р. перейшла чесько-німецький кордон і ступила на землю Баварії в м. Пассав. Перед американцями стояв при зброї бойовий підрозділ героїчної Української Повстанської Армії. Здавши зброю, вояки УПА відпочивали в американських військових казармах. Згодом їх відвідали представники української еміграції і допомагали у виїздах в різні країни світу. Упродовж 1947-48 рр. у Західну Німеччину із Закерзоння прибуло біля 400 воїнів УПА. Вони пробивалися сотнями, невеликими групами або й поодинці. З приходом на Захід українські вояки УПА сповістили світ, що український народ продовжує збройну боротьбу за відновлення незалежної Української Держави.

П'ятниця, 27 жовтня 2017 17:06

Славний лицар України

Петро Дужий належить до визначних діячів національно-визвольної боротьби України. Понад шістдесят років у минулому столітті, не шкодуючи ні життя, ні здоров’я, ані сил, він був у перших лавах незламних борців за утвердження, розбудову і захист Української держави.

Наприкінці 1980-х років, внаслідок явного послаблення радянського режиму, країни колишнього соціалістичного табору намагалися взяти «територіальний реванш». Про деякі намагання угорських громадських активістів та представників владних кіл організувати приєднання Закарпатської області до Угорщини мова йшла у попередньому матеріалі. Сьогодні ж пропонуємо ознайомитися із діяльність румунської сторони в цьому напрямку.

Останнім часом, а особливо після підписання Закону України «Про освіту», українській стороні доводиться вислуховувати багато критики від деяких західних сусідів щодо утисків національних меншин тощо. Разом із тим, як засвідчують документи із архівів КГБ останніх років (місяців) існування СССР, всі ці події мають за собою досить цікаве підґрунтя. На прикладі Угорщини й пропонуємо ознайомитися з їх змістом.

Узагальнюючи досвід боротьби проти націоналістичного підпілля та повстанських відділів, керівники та відповідальні співробітники МВС УРСР постійно наголошували на тому, що українські націоналісти значні сили кидають на опанування теренами Наддніпрянщини. Під час німецької окупації ОУН вдалося тут створити настільки потужну мережу, що навіть посилена боротьба радянських спецслужб 1943-1945 років не змогла повною мірою знищити її. Кожен наступний рік, за задумом радянських керманичів України, мав стати останнім у питання боротьбі із українським самостійниками. Та щомісяця, щокварталу, щороку готувалися доповідні про стан боротьби з українськими націоналістами. І у другій половині 1940-х, й протягом 1950-х.

Хочемо зазначити, що цього року громадськість в Україні та українці в діаспорі будуть відзначати 75-і роковини створення УПА й з цієї нагоди організовано Світовий ювілейний комітет, який очолює Голова Проводу ОУН Стефан Романів. При комітеті створено координаційну раду, до складу якої увійшли історики й дослідники Визвольного руху, з метою встановлення Лицарів хрестів заслуги та бойової заслуги (Золотого, Срібного, Бронзового) і вручення відновлених нагород їх нащадкам, а в разі відсутності таких – місцевим громадам.

Однією з головних задач КҐБ була боротьба з політичними центрами української еміграції. Чим більшу активність у боротьбі за незалежність України проявляла окрема особа, гурток, організація чи партія – тим більшу увагу їм приділяли радянські спецслужби. Відповідно, ОУН (популярно звана «бандерівською»), була одним з головних об’єктів розробок. І, як не прикро це визнавати (і це об’єктивно), у середовищі ОУН вистачало агентів та інформаторів КҐБ.

Центром визвольного руху село Бишки обрали не випадково, адже тут ще добре пам’ятали безсмертну славу усусів, збереглися їхні могили, які дбайливо доглядало місцеве населення. На подвигах, жертовності усусів, вояків УГА виховувались нові покоління борців за волю України. Тут були добре організовані й належно вишколені революційні кадри ОУН ще з часів польської і першої радянської окупації, і в цих селах майже не було не українського населення. Свідомість та підтримка місцевого населення заклали добрий ґрунт для перебування на Козівському терені Проводу ОУН.

На початку жовтня 1974 року республіканський КҐБ в черговий раз інформував ЦК КПУ про діяльність української еміграції із захисту історика, політв’язня Валентина Мороза. Зокрема, інформувалося про те, що за отриманими оперативними даними, керівництво Українського конгресового комітету Америки (УККА) намагається заручитися підтримкою 40 американських членів парламенту щодо резолюції на захист Мороза. Цей документ було внесено на розгляд конгресу США сенатором Тафтом й конгресменом Фалдом. Відмічалося також, з метою організації підтримки в цьому питанні відділеннями УККА у Нью-Йорку, Детройті та Ірвінгтоні до урядових інстанцій було направлено близько 8 тисяч листів.

Здійснюючи усі можливі заходи з поборювання українського визвольного руху, радянська влада плодила купу міфів про своїх ворогів. На широкий загал інформація подавалася скупо, дозовано й у тій інтерпретації, яка дозволяла притримуватися «єдино правильного курсу вождя народів». Зовсім інші картину спостерігаємо у документах радянських органів державної безпеки, які готувалися для керівництва компартії чи спецслужб. Стосується це і проблеми, запропонованої сьогодні на розгляд: у партійній риториці УРСР була країною суцільної піонерії та комсомолії. Документи МДБ свідчать про протилежне: протягом 1948 – першої половини 1949 років на території України МДБ вдалося виявити 575 антирадянських молодіжних організацій та груп та заарештовано 6593 учасників віком до 25 років. З цієї кількості 14 організацій – на території наддніпрянських областей, де було заарештовано 188 осіб.

Інтерв'ю

Микола Посівнич: «Українське підпілля заміняло державні структури, не маючи своєї держави»

Чиновники, Служба безпеки України, поліція та навіть пенітенціарна служба впродовж цілого місяця допомагали дослідникам вирвати...

06-03-2018 Інтерв'ю

Націософія Олега Багана

9 лютого відзначив свій 55-річний ювілей відомий дрогобицький науковець і публіцист, керівник Науково-ідеологічного центру ім...

26-02-2018 Інтерв'ю

Коліївщина - перша національна революція у Європі

Коліївщина 1768 року - Велике Повстання козаків-гайдамаків і українського селянства чи перша національна революція у...

12-02-2018 Інтерв'ю

Веб-дизайн