22 січня 1919 року в Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об’єднання) Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину державу, що увійшов в історію як День Соборності України.

На початку весни 1957 року співробітники УКГБ Кримської області зауважували, що останнім часом для півострова все більшого значення набувала необхідність «посилення чекістської роботи» по лінії українських націоналістів.

Середа, 02 січня 2019 15:07

Ніщо людське йому не чуже...

Приватне життя Степана Бандери у 1940–1950 роках

Роман Новосад – товариш Василя Вишиваного, агент КГБ

Понеділок, 17 грудня 2018 14:11

Шлях до визнання

30 років тому, відзначаючи Тисячоліття хрещення Русі, українська молодь зустрілася з Вселенським Патріархом

Оригінальні спогади, написані 15 березня 1993 року. Зберігаються в архіві Павла Хобота (м. Дніпро).

4 грудня 1946 року відділом по боротьбі з бандитизмом УМВД по Херсонській області за категорією «націоналіст» було заведено справу-формуляр на Дмитра Калиниченка. Останній народився у 1891 році у селищі Глодоси (нині Новоукраїнський район Кіровоградської області). Під час Української революції був делегатом І та ІІ військового з’їздів та Української центральної ради. На той час, коли було заведено справу-формуляр, Калиниченко проживав у Херсоні й працював ковалем у майстернях залізничної станції «Херсон».

Одне з найпомітніших місць в українському визвольному русі ХХ століття займає постать генерал-хорунжого Української Повстанської Армії Романа Шухевича – «Тараса Чупринки», який протягом 1940 рр. очолював боротьбу проти двох найбільших тоталітарних режимів – нацистського та радянського. Для Шухевича справою всього життя було військове мистецтво та вишкіл повстанців. Стати блискучим командиром йому допомогли активна діяльність у Пласті, заняття спортом, служба у польській армії, участь як поручника у формуванні Карпатської Січі, як сотника в Дружинах Українських Націоналістів, як підполковника і потім генерала в УПА.

Понеділок, 26 листопада 2018 11:14

Оунівський відгомін 1963-го на Запоріжжі

За підрахунками співробітників КГБ, на території Запорізької області протягом 1956-1963 років оселилися 326 осіб, які раніше були засуджені за націоналістичну діяльність. З них 299 діяли на території Західної України, а 27 – учасники націоналістичного підпілля, які діяли на території Запорізької області та інших теренів Наддніпрянщини. Серед них були і члени проводів ОУН різного територіального рівня.

Доповідь на конференції «Боротьба з російським імперіалізмом: минуле і сьогодення» м. Рівне 21 листопада 2018 р.

 

Інтерв'ю

Ігор Артюшенко: «Три виклики для Зеленського: коронавірус, Коломойський, Кремль»

Про стан в державі, актуальні українські проблеми, їх причини і шляхи можливого вирішення говоримо з...

22-03-2020 Інтерв'ю

Дзяніс Івашин: «Росія ніколи не відпустить нашу країну у вільне плавання»

Нещодавно в Києві відбулася міжнародна експертна дискусія «Гібридна війна РФ проти Білорусі», організована Недержавним аналітичним...

05-03-2020 Інтерв'ю

Як "облаштувати" Росію?

Віктор Рог у програмі «Кружляння слів»

28-02-2020 Інтерв'ю

Веб-дизайн