Середа, 04 березня 2015 00:00

Роман Шухевич: людина і вояк

Микола ПОСІВНИЧ
Роман Шухевич: людина і вояк

5 березня цього року минає 65 років із дня загибелі в 1950 р. у Білогорщі під Львовом Головного командира УПА Романа Шухевича, особи, яка безперечно була однією найяскравіших постатей українського визвольного руху у ХХ столітті. Його активна участь в Українській Військовій Організації (УВО), Організації Українських Націоналістів (ОУН), Українській Повстанській Армії (УПА), Українській Головній Визвольній Раді (УГВР) стали важливою запорукою розвитку цих структур та утвердженню їх провідної ролі у боротьбі українців за свою незалежність.

Незважаючи на значимість постаті Романа Шухевича в українській історії, його діяльність досі не досліджена належним чином. Однією з причин цього є те, що величезний пласт документів та матеріалів, які висвітлюють факти з життя Головного командира УПА, є й досі недоступним для сучасних істориків. Абсолютна більшість цих матеріалів містяться в сховищах Служби безпеки України та інших відомчих архівах в якості таємних документів, чим по суті продовжено політику КГБ, спрямовану на забуття та фальсифікацію нашого минулого.

Для Шухевича справою всього життя було військове мистецтво та вишкіл повстанців. Стати блискучим командиром йому допомогли активна діяльність у «Пласті», заняття спортом, служба у польській армії, участь як поручника у формуванні «Карпатської Січі», як сотника в Дружинах Українських Націоналістів, як підполковника і потім генерала в УПА.

Роман Шухевич успадкував найкращі риси своїх родичів і галицької інтелігенції загалом: патріотизм, інтелектуальність, високу культуру у ставленні до себе і оточення. Шухевичі належали до тих галицьких священичих родів, які протягом ХІХ століття сприяли українському національному відродженню. З їхньої родини вийшла велика когорта політичних, культурно-громадських й військових діячів, що формували модерну українську націю та боролися за її незалежність і державність.

Під час навчання в Академічній гімназії (1917-25 рр.) юний Роман мешкав під опікою бабці Герміни у Львові. Родинні військово-патріотичні традиції, прищеплені юнакові батьком Йосипом та дядьком Степаном, зміцнив полковник Євген Коновалець – Командант УВО, який у 1921-22 рр. деякий час винаймав у Шухевичів кімнату. Гімназист Роман неодноразово розмовляв із полковником та прислухався до його розмов, які мали великий вплив на формування свідомості й характеру майбутнього Провідника і Командира.

Він, як і багато його ровесників, пережив становлення польської окупаційної влади. Небажання й надалі терпіти такий стан речей приводив їх до лав УВО-ОУН. Доля поставила перед Шухевичем й тисячами інших вибір – жити поневоленим, або боротися за свободу до останнього подиху. Вони обрали останнє й повністю присвятили себе служінню ідеї Української Державності. В постійних переслідуваннях гартувалася воля, з кожною новою перемогою зростало бажання продовжувати боротьбу і протидіяти ворогові, ризикуючи навіть власним життям.

Протягом двадцяти п’яти років Роман Шухевич був активним учасником та провідником визвольного руху. Очолювані ним ОУН та УПА стали яскравим свідченням безкомпромісної та жертовної боротьби українського народу за свою незалежність. Талант Романа Шухевича – організатора, політика, військового діяча та загалом людини з широким світобаченням, дозволив спрямувати УВО, ОУН, УПА та УГВР у напрямку конструктивного розвитку та поширення їхніх ідей серед українського суспільства. Шухевич став основоположником цілого ряду політико-ідеологічних, стратегічних і тактичних засад національно-визвольного руху. Запроваджені ним принципи і норми політичної та військової діяльності стали основою концепції української визвольної боротьби 1940-50-х років.

Роман Шухевич – «Тур» – «Лозовський» – «Тарас Чупринка» своєю многогранною і багаторічною революційною діяльністю засвідчив не лише велику любов до українського народу, а й безмежну відданість справі визволення України. Недаремно сучасники довірили йому керівні пости у визвольному русі та відзначили його найвищими нагородами УПА – Золотим Хрестом бойової заслуги I кляси та Золотим Хрестом заслуги, посмертно (15.ХІ.1950) іменували Гетьманським пластуном-скобом і нагородили Пластовим Золотим Хрестом.

Богдан Кравців написав про Шухевича: «Був людиною з кожного погляду повною і всесторонньою, і нічого людського не було йому чужим: чулий і ніжний, як музика-поет, і суворий-твердий, як сталь, найперше супроти себе. Пластун-мандрівник, піаніст, спортовець, інженер-технік, підпільник – в усьому був на своєму місці і завжди один із перших. Як вояк, коли взяти до уваги те, що він зробив і чого досяг, як і те, в яких умовинах діяв, не має собі рівних в історії новітніх армій і воєн. В порівнянні з ним – творцем єдиної в світовій історії модерної підпільної армії і комендантом її на протязі майже семи років в умовах збройної боротьби з двома світовими потугами – бліднуть такі світові величини, як Фош, Петен, Роммель чи інші».

Життя й діяльність Головного командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича – «Тараса Чупринки» – яскравий взірець героїчної боротьби за незалежність України та чудовий приклад для сучасного й майбутніх поколінь.

Loading...

Інтерв'ю

Ігор Лосєв: «Я думаю, що нашому народові потрібно років 20 хорошої національно-патріотичної диктатури»

Навколо мови ніхто не буде об’єднуватися. З такою заявою виступив президент України Володимир Зеленський.

14-10-2020 Інтерв'ю

Віктор Рог: Революція на Граніті – це перемога над страхом

  30 років тому, з 2 по 17 жовтня 1990 року, в центрі Києва протягом 16...

04-10-2020 Інтерв'ю

Соломія Фаріон: «Ми виховуємо молодь через дію»

Очільниця Молодіжного Націоналістичного Конгресу про співпрацю з центральними та місцевими органами влади, вплив на молодіжну...

03-09-2020 Інтерв'ю

Публікації

Веб-дизайн