Середа, 15 березня 2017 14:03

Костянтин Майданський - “Юрась”

Автор Дмитро ПРОДАНИК, Каріна ПРОДАНИК
Рай. пров. Садгірщини Кость Майданський (Юрась) Рай. пров. Садгірщини Кость Майданський (Юрась)

Одним із провідних діячів українського національно-визвольного руху на терені Буковини був Кость Майданський-“Юрась”.

Згідно з актовим записом № 76 від 22.10.1923 р. у метричній книзі села Рогізна (тепер у скл. м. Чернівці) Садгірського повіту Костянтин-Михайло Майданський народився 4 жовтня 1923 р. У сім’ї Дмитра Костянтиновича і Василини Миколаївни (з дому Телегуз) він був найстаршим сином, мав меншого брата Миколу (1926 р.н.).

До лав ОУН вступає у 1940 р. За час перебування у підпіллі користувався такими псевдами: “Вадим”, “Євшан”, “Мирон”, “Юрась”.

Навесні 1943 р. провідник Буковинського обласного проводу ОУН Дмитро Гирюк-“Тарас” призначає “Юрася” провідником Садгірського районного проводу ОУН. Проте вже в квітні того ж року його заарештовують румунські жандарми і в травні т.р. військовим трибуналом засуджений на 5 років тюремного ув’язнення. Опісля “Юрася” етаповано до Румунії, де карався у бухарестській в’язниці. Звільнений з ув’язнення 24 березня 1944 р. через наступ Червоної армії та повернувся на Буковину.

По поверненню “Юрась”, від переслідувань органів НКВС/НКДБ, переходить на нелегальне становище та вступає до боївки “Чорноти” (інші дані не встановлено – Авт.). Згодом переходить до боївки, яку очолював референт СБ Сторожинецького повітового проводу ОУН Іван Северин-“Скригун”.

Незабаром “Скригун” (на той час виконував обов’язки референта СБ Буковинського обласного проводу ОУН) призначив “Юрася” комендантом новоствореної боївки, яка нараховувала від 22 до 28 бойовиків, та скерував її на терен Заставнівського району.

Боївка під керівництвом “Юрася” рейдувала не тільки по Заставнівському, Садгірському і Кіцманському, а й заходила на терен Хотинського і Новоселицького районів. Знищували приміщення сільрад, ліквідовували голів і секретарів с/р, дільничих міліціонерів, бійців винищувальних батальйонів та інших вислужників радянської влади.

На початку 1945 р. він коротко очолює референтуру СБ Чернівецького повітового проводу ОУН, а після реорганізації структури ОУН – упродовж 1945-1946 рр. обіймає посаду референта СБ Заставнівського (“Запрутського”) надрайонного проводу ОУН.

Охоронцями “Юрася” були бойовики Василь Гуцуляк-“Заяць” (загинув 5.11.1947 р.), Дмитро Кравчук-“Грім” (загинув 4.12.1947 р.) та “Бистрий” (інші дані не встановлено – Авт.). Його зв’язковими були Синефта Магалевич-“Марта” (заарештована 23.06.1945 р.) та Марія Кравчук-“Олена” (заарештована 31.01.1948 р.).

По селах Садгірського району “Юрась” мав ряд довірених осіб: с. Рогізна (тепер у скл. м. Чернівці) – Марія Катан та Фрозина Вудвуд, с. Топорівці – Василь Пентелюк, с. Нижні Шерівці (тепер у скл. м. Чернівці) – Петро Пригар, с. Шубранець – Микола Радиш.

Наприкінці 1946 р. “Юрася” призначають на посаду провідника Садгірського районного проводу ОУН (яку він обіймав до своєї загибелі – Авт.).

Ось неповний перелік збройних акцій, здійснених боївкою “Юрася”:

23 вересня 1944 р. у с. Васловівці вбито співробітників НКВС Лук’яненко і Шостак.

18 листопада 1944 р. у с. Василів Заcтавнівського району ліквідовано уповноваженого Кіцманського РК КП(б)У Чередниченко, спалено сільраду.

27 лютого 1945 р. у с. Вербівці Заcтавнівського району знищений дільничий уповноважений міліції Буга.

12 березня 1945 р. у с. Васловівці Садгірського (тепер Заставнівського) району вбито 9 бійців винищувального батальйону.

18 березня 1945 р. у с. Колінківці Хотинського району знаходилося кілька боївок. Їх заатакував підрозділ внутрішніх військ НКВС. Після короткого оборонного бою, повстанці перейшли у контрнаступ. Ворог, зазнавши втрат, був змушений панічно відступити.

9 липня 1946 р. у с. Кадубівці Заcтавнівського району знищили голову сільради Миколу Дудія та тяжко поранили оперативника Заставнівського РВ УМВС Тараненка.

Увечері 25 березня 1947 р. у с. Горішні Шерівці Садгірського (тепер Заставнівського) району група підпільників на чолі з “Юрасем” роззброїла 4 бійців винищувального батальйону, забравши від них зброю та набої.

Спочатку розшук “Юрася” співробітниками відділу ББ (боротьба з бандитизмом – Авт.) УМВС Чернівецької області здійснювався за аґентурною справою №178 “Болото”, яку заведено у липні 1946 р. на керівників Заставнівського (“Запрутського”) надрайонного проводу ОУН. У листопаді 1946 р., для розробки “Юрася”, заведена аґентурна справа №278 “Ізвергі”. На встановлення його місцезнаходження орієнтовані аґенти “Вадим”, “Стечко”, “Долгий”, “Ріта” та інші.

Від аґентури оперативникам стало відомо, що однією із зв’язкових “Юрася” є “Орися” (інші дані не встановлено – Авт.), яка переховувалася у с. Раранча Садгірського району (тепер с. Рідківці Новоселицького району) і вороги планували захопити її для встановлення явочних квартир.

Також було встановлено постійне аґентурне спостереження за родичами “Юрася”, для його захоплення чи ліквідації. Для здійснення пошукових заходів була створена оперативна група, яку очолював начальник 10 відділення відділу 2-Н УМДБ капітан Кормич.

17 лютого 1948 р. у с. Шубранець Садгірського (тепер Заставнівського) району проводилася чекістсько-військова операція зі знищення групи “Юрася”. Під час збройної сутички з ворогом, підпільники знищили старшого оперуповноваженого Садгірського райвідділу УМДБ старшого лейтенанта Калашникова та зуміли відійти без втрат.

Але вже 22 лютого 1948 р. у с. Витилівка Кіцманського району загинув референт СБ Садгірського районного проводу ОУН “Борис”, “Філько” (інші дані не встановлено – Авт.) і в районному проводі з керівних кадрів залишився тільки “Юрась”.

Сам провідник загинув 8 березня 1948 р., під час збройної сутички з опергрупою відділу 2-Н УМДБ, яку очолював майор Глущенко.

На початку лютого 1948 р. оперативники завербували до аґентури Кокоячука Миколу Ілліча, жителя с. Мамаївці Кіцманського району, присвоївши йому оперативний псевдонім “Сивий”. Він раніше підтримував зв’язок з підпільниками і був завербований на основі компрометуючих матеріалів. Унаслідок отриманої від нього інформації, 8 березня 1948 р. до с. Мамаївці прибула оперативна група і блокувала групу підпільників у господарчій будівлі. Оточені, кинувши кілька гранат, спробували прорватися з оточення, але під час бою загинули: районний провідник ОУН Садгірщини “Юрась”, кущовий ОУН у Кіцманському р-ні Георгій Федоряк-“Борець” та його охоронець Іван Шупеня-“Мирон”, а районного провідника ОУН Кіцманщини Василя Кантеміра-“Остапа” пораненим захоплено у полон.

Тіла загиблих підпільників та полоненого “Остапа” оперативники відвезли до Кіцманського РВ УМДБ. Де вороги згодом закопали тіла полеглих – на жаль невідомо.

Доля родини “Юрася” склалася трагічно. У 1945 р. його родичів було вивезено на спецпоселення до Архангельської області РРФСР, брата Миколу мобілізовано до Червоної армії, де він і загинув у травні 1945 р.

Loading...

Інтерв'ю

Соломія Фаріон: «Український націоналізм – це програма побудови нашого майбутнього»

Нещодавно Молодіжному Націоналістичному Конгресу виповнилося 16 років. До цієї дати відбувся Збір МНК, на якому...

13-03-2017 Інтерв'ю

Володимир Сергійчук: «Треба щоб була внутрішня консолідація українського народу на платформі незалежності»

Чи можна сміливо проводити паралелі між Українською революцією 1917-1921 років і Революцією Гідності? Як вилікувати...

27-02-2017 Інтерв'ю

Веб-дизайн