Вівторок, 09 травня 2017 17:45

Зафіксовано ворогом: повстанські хроніки Правобережної України, 1947 рік

Автор Юрій Щур

Боротьба з українським визвольним рухом після закінчення німецько-радянської війни для радянської влади мала одне з першочергових значень. Станом на 1947 рік структуроване націоналістичне підпілля на Наддніпрянщині в своїй масі було ліквідоване органами держбезпеки. Та не зважаючи на це, боротьба тривала, відправлялися в рейди повстанські відділи створювалися нові осередки, відновлювалися «старі» зв’язки. 

Радянські спецслужби, невпинно борючись з підпіллям та відділами УПА, обов’язково фіксували усі моменти цієї боротьби. Таким чином, самі того не підозрюючи, документували й залишали для нас віхи пам’яті про славні дні визвольних змагань. Значний масив інформації оброблявся і узагальнювався у «Спецповідомленнях про результати боротьби з бандитсько-оунівським підпіллям на території західних областей України». Попри назву документів, там відображувалися й події на Правобережній Україні. Отже:

9 лютого в селі Куна Гайсинського району Вінницької області було виявлено та вилучено 2 рукописні антирадянські листівки.

18 лютого у тодішньому райцентрі Берездів (тепер в Славутському районі) Кам’янець-Подільської (Хмельницької) області озброєною повстанською групою, яка була одягнена в маскувальні халати було здійснено напад на типографію районної газети. Нападники змусили сторожа відчинити їм двері, забрали близько 5 пудів (81,9 кг) шрифту, 2 валики й відійшли у напрямку Корецького району Рівненської області. Було встановлено, що група складалася з 12 бійців, з них 5 – на конях.

Вночі 14 березня відділ повстанців чисельністю до 20 осіб на 10 підводах здійснила напад на колгосп села Понора Славутського району Кам’янець-Подільської області. З колгоспного складу було забрано близько 6 тон зерна. Після цього відділ виїхав у напрямку Гощанського району Рівненської області.

15 квітня в результаті проведених агентурно-оперативних заходів УМДБ Кам’янець-Подільської області був встановлений на проживанні у Грунському (тепер в Охтирському) районі Сумської області та заарештований Парфентій Кравченко, 1904 р.н., уродженець села Заріччя Сумської області, який до 1943 року проживав у селі Соснівка Ярмолинецького району Кам’янець-Подільської області. Працював директором середньої школи, а пізніше керівником німецького підсобного господарства в селі.

Під час слідства було встановлено, що Кравченко до ОУН був залучений у жовтні 1941 року Петренком (розстріляний німцями). Проводив активну діяльність в підпіллі, залучав учнів та викладачів. Займався переформатуванням освітньої програми, вилучав радянські агітаційні матеріали з навчання. Ввів у школі вітання учнів й вчителів «Слава Україні» - «Героям слава»! у 1942 році організував у селі панахиду за загиблими у 1920 році бійцями Армії УНР.

Після повернення радянської влади у квітні 1944 року мобілізований до Червоної армії, де знаходився до серпня 1945 року. Після демобілізації вирішив до Соснівки не повертатися й оселився на Сумщині.

26 квітня за агентурними даними оперативною групою співробітників Кам’янець-Подільського УМДБ й Славутського РВ МДБ на кордоні Гощанського й Славутського районів було зафіксовано повстанський відділ чисельністю в 15 осіб. Під час перестрілки один повстанець був поранений, відділ був змушений 5 коней та відійти на територію Славутського району. Ввечері того ж дня цей відділ у селі Нараївка спалив трактор на МТС й намагався здійснити напад на сусіднє село Ровки, але зустрівши опір «стрибків» був змушений відійти у напрямку села Пузирки, де спалено колгоспну конюшню. Після цього відділ відійшов у напрямку Гощанського району. На його пошуки й ліквідацію працювали оперативні групи обласного й районного МДБ та підрозділи ВВ МВС.

Оперативною групою УМДБ в результаті проведених 29 й 30 травня агентурно-оперативних заходів в селі Баландине Кам’янського району Кіровоградської (тепер в Черкаській) області була ліквідована збройна група в кількості 6 осіб. Керівник відділу – Рибченко загинув, 5-ро інших заарештовані.

За даними агентури й свідчень заарештованих було встановлено, що наприкінці 1946 року відділом Рибченка було здійснено ряд акцій, зокрема замахи на уповноваженого Златопольського РК КП(б)У Чайковського й голову сільради Іщука.

У своїй діяльності відділ називав себе «бандерівцями», а Рибченко неодноразово виїжджав до Львівської області на зв'язок з підпіллям ОУН.

Під час ліквідації відділу було вилучено 2 автомати, гвинтівку, пістолет, набої та бікфордів дріт.

В ніч на 8 липня в селі Турчин (?) Дунаєвецького району Кам’янець-Подільської області з’явився озброєний відділ, бійці якого розклеювали листівки. Заступник голови сільради й завгосп колгоспу Бєж побігли до сільради, щоб телефоном повідомити РВ МДБ про появу повстанців. Були помічені. Автоматною чергою Бєж був вбитий. Телефонний апарат в сільській раді було зірвано. Відділ з села відійшов. Для розшуку було направлено оперативно-розшукову групу РВ МДБ.

На території Коростенського, Барашівського (існував до 1962 року) та Володар-Волинського (з 2016 року – Хорошівського) районів Житомирської області тривалий час діяв повстанський відділ «Деркача». Лише у 1947 році цей відділ здійснив 14 акцій.

З метою ліквідації відділу до її складу УМДБ було введено секретного співробітника з відповідним завданням. 30 серпня в Барашівському лісі агент вбив «Деркача» та бійців «Кравця» й «Голуба». У загиблих вилучено 2 автомати, 2 гвинтівки, 2 револьвери та 102 листівки та організаційне листування.

У Ємільченському, Городницькому (існував до 1957 року), Радомишльському, Ярунському (у Володимир-Волинському), Олевському й інших районах Житомирської області діяв відділ «Ярослава» в кількості 9 бійців. Протягом 1 вересня – 1 грудня повстанці вбили голову колгоспу імені XVI партз’їзду Городнянського району Костюка й військовослужбовця майора Борща. Крім того, організовувалися напади на сільради й колгоспи, знищували телефонні апарати, документи й поширювалися антирадянські листівки (всього – близько 20 акцій).

УМДБ в цей час було заарештовано 5 повстанців та 57 підпільників. Крім того, ліквідовано 10 криївок, вилучена зброя.

16 листопада о 23.30 в хутір Ферми Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області зайшов повстанський відділ чисельністю 4 особи, які були озброєні автоматом й пістолетами. Зайшовши на ферму й переконавши сторожів не чинити опору, повстанці забрали річну телицю й відішли залишивши листівки «За що бореться Українська повстанська армія (УПА)», «Українська молодь» та «Трудова інтелігенція міста і села».

Боротьба з радянською системою продовжувалася. Ворог фіксував повстанську хроніку й у наступні роки. І неодмінно, на землях Наддніпрянської України.

Loading...

Інтерв'ю

Нескорений

У Києві відбувся Всеукраїнський відбір на міжнародні змагання для військових, які отримали травми на війні...

15-05-2017 Інтерв'ю

Ярослав Іляш: «... Керувати націоналістичним видавництвом...»

Пропагандивний напрямок займав визначне місце у діяльності ОУН. Після завершення ІІ Світової війни перед Організацією...

06-05-2017 Інтерв'ю

Юрій Сиротюк: «Маємо забезпечити статус української мови»

Конституційним статусом української мови як державної – нехтують. Її варто міцніше закріплювати в органах державної...

24-04-2017 Інтерв'ю

Веб-дизайн