Середа, 24 травня 2017 14:52

УПА у боротьбі за Правобережжя (1944-1945 роки)

Автор Юрій Щур
Омелян Грабець (зліва) Омелян Грабець (зліва)

Повертаючись на територію України, радянські спецслужби неминуче зустрічали острівки невдоволення та непокори, якими щонайменше були осередки підпілля ОУН на Наддніпрянщині. А вже на території Правобережної України до акцій підпілля долучилися відділи Української повстанської армії. У лютому 1945 року виконуючий обов’язки начальника управління НКВС УРСР підполковник держбезпеки Бурилін підписав узагальнюючу довідку щодо попередніх результатів боротьби з відділами УПА, які намагалися опанувати терени на схід від Збруча (за період з 1 березня 1944 року по 1 січня 1945 року).

Радянські органи державної безпеки відмічали, що відділи УПА мають на меті здійснення терактів проти радянського й партійного активу, напади на колгоспи й проведення націоналістичної пропаганди. Найбільше у той час ці акції були помітні у Київській, Житомирській, Вінницькій, Кам’янець-Подільській та Чернігівській областях (у адміністративних межах, актуальних на описуваний період часу).

За звітами НКВС, окремо по областях картина, картина виглядала наступним чином. Одразу ж варто зауважити, що співробітники НКВС досить часто завищували кількість загиблих повстанців, рівнозначно занижуючи власні втрати. Відповідно, наведені цифри загиблих із звітів є, перш за все, офіційною версією НКВС й вимагають щонайменше уточнення.

У Житомирській області загинуло повстанців – 425, поранено – 23, заарештовано – 74.

Серед загиблих були повстанські командири Микола Мельник («Онищенко»), «Ярий», Василь Петренко («Лисогір»). У одному з тогочасних повстанських звітів з терену про ці події читаємо: «Війська НКВС ввесь час атакували нас. З перших стрілів стає ранений ком. Ярий, а дальше важкопоранений ком. Лисогір добиває себе гранатою. Червоні підкидають все нові і нові сили, не зважаючи на свої жертви стараються нас взяти. Їм це не вдається. Після нерівного бою під охороною ночі відступаємо. Наші жертви в цей день великі: 9 стрільців не вертають з села, попадають до НКВС, 20 гине в бою, а 10 стрільців зіставляється раненими. Бій цей був недалеко села Кодра Радомського р-ну» (тепер – селище у Макарівському районі Київської області).

Найбільше повстанці, за даними НКВС, оперували у Чоповицькому, Городницькому (існували до 1957 року), Барановському, Словечанському (існував до 1962 року), Овручському, Красноармійському (з 2016 року - Пулинському), Малинівському, Радомишльському й Олевському районах. За вказаний час повстанці здійснили 89 акцій, серед них 10 нападів на колгоспи. Вбито 3 голів сільрад та 1 голову колгоспу, 4 офіцери-червоноармійці та 5 бійців охорони.

Під час антиповстанських операцій було вилучено 32 кулемети, 53 автомати, 470 рушниць, 41 револьвер, 4 гранати, 21870 набоїв.

Власні втрати НКВС подавало наступні: 8 бійців винищувальних батальйонів, 5 бійців пожежної охорони, 8 червоноармійців, 8 курсантів артилерійської школи та 32 бійці (без зазначення належності).

У Київській області загинуло 137 повстанців, поранено – 2, заарештовано – 29. Серед загиблих були повстанські командири «Панько», «Борис» та «Дніпровий».

 Читайте також: Зафіксовано ворогом: повстанські хроніки Правобережної України, 1947 рік

Найбільше повстанці, за даними НКВС, оперували тут у Димерському (існував до 1962 року), Іванківському, Чорнобильському (існував до 1988 року), Розважевському (ліквідований 1959 року), Макарівському та Бородянському районах.

Під час боїв з повстанцями співробітниками радянських органів держбезпеки вилучено 5 кулеметів, 10 автоматів, 119 рушниць, 6 револьверів, 10 гранат та 1440 набоїв.

Упівцями було здійснено 39 акцій, серед яких 14 нападів на колгоспи. Серед вбитих ворогів було 4 співробітники НКВС та 5 бійців Внутрішніх військ НКВС, 7 – поранені.

У Вінницькій області загинуло 149, отримали поранення 24, заарештовано 84 повстанців. Серед загиблих був командир ВО «Вінниця» групи УПА-Південь Омелян Грабець ( у звіті НКВС – «Батько-Богун»). Також був заарештований начальник організаційно-мобілізаційного відділу КВШ УПА-Північ Ілля Ткачук («Олег»).

Відділи УПА оперували у Літинському, Хмельницькому, Калинівському, Дашевському й Ситковецькому (останні два ліквідовані у 1959 році) районах. За описуваний період було зафіксовано 48 акцій, серед яких 14 нападів на колгоспи та радянські установи.

У повстанців було вилучено 9 кулеметів, 74 рушниці, 67 автоматів, 30 пістолетів, 88 гранат, 24478 набоїв.

Радянські втрати становили вбитими 4 сільських активістів, 6 військовослужбовців, 1 співробітник НКВС, 2 «стрибки». 1 співробітник НКВС та 1 «стрибок» отримали поранення.

У Кам’янець-Подільській (Хмельницькій) області загинуло 533, було поранено 52 та заарештовано 219 повстанців. Серед загиблих був сотенний «Юрко».

Найбільшого поширення відділи УПА отримали у Славутському, Дунаєвецькому, Старокостянтинівському, Берездівському, Станаівському й Меджибозькому (останні три ліквідовані у 1959 році) районах. Повстанці здійснили 91 акцію, серед яких 49 нападів на колгоспи й радянські установи.

У повстанців вилучено 12 кулеметів, 52 автомати, 374 рушниць, 1 міномет, 8 револьверів, 167 гранат, 4100 набоїв.

Радянські втрати склали 60 осіб, з них 56 бійців та «стрибків», 3 офіцери, 5 активістів та 5 працівників НКВС.

У Чернігівській області загинуло 2, поранено 2 та заарештовано 9 повстанців. Серед загиблих був командир «Моряк». Зафіксовано 14 акцій, серед яких 8 нападів на колгоспи та радянські установи.

Loading...

Інтерв'ю

Нескорений

У Києві відбувся Всеукраїнський відбір на міжнародні змагання для військових, які отримали травми на війні...

15-05-2017 Інтерв'ю

Ярослав Іляш: «... Керувати націоналістичним видавництвом...»

Пропагандивний напрямок займав визначне місце у діяльності ОУН. Після завершення ІІ Світової війни перед Організацією...

06-05-2017 Інтерв'ю

Юрій Сиротюк: «Маємо забезпечити статус української мови»

Конституційним статусом української мови як державної – нехтують. Її варто міцніше закріплювати в органах державної...

24-04-2017 Інтерв'ю

Веб-дизайн