Понеділок, 12 червня 2017 14:56

Українське полтавське об’єднання

Автор Юрій Щур

21-22 липня 1950 року у селі Панасівка Коломацького району Харківської області та його околицях місцевими жителями були знайдені декілька листівок антирадянського націоналістичного змісту. Внаслідок слідчих дій співробітникам МДБ вдалося встановити особу поширювача листівок й затримати 24-річного робітника Новоіванівського радгоспу Коломацького району Григорія Завгороднього. На допиті він зізнався у поширенні листівок, яке виконав за завданням підпільної організації «Українське полтавське об’єднання» (УПО), що діяла на території району. 

На підставі свідчень Завгороднього співробітниками УМДБ Харківської області було заарештовано керівника УПО 28-річного Якова Єременка. Уродженець села Шелудькове, він працював механіком промартілі у Новій Баварії. На допитах Єременко підтвердив інформацію Завгороднього про існування підпільної організації, яка створена ним була ще у 1946 році, в період роботи на Новоіванківському цукровому заводі в Коломаці, невдовзі після повернення з американської зони окупації Німеччини.

Під час німецької окупації Єременко проживав у рідному селі, у червні 1943 році влаштувався на роботу до поліції, але невдовзі отримав поранення від розриву міни й був вивезений до німецького тилу. Перебуваючи спершу у Кракові (Польща), а потім у Лінці (Австрія), Єременко познайомився з українськими націоналістами, від яких отримував літературу. Також відвідував лекції й доповіді. Пізніше, проживаючи з березня 1945 року у Німеччині, в Мюнхені, а потім в Ебенгаузені, він підтримував зв’язки з представниками «Українського національного комітету», які агітували не повертатися на територію Радянського Союзу. Єременко планував виїхати разом з іншими до Франції, проте під впливом дружини відмовився й з американської зони був переведений до зони, контрольованої радянськими військами.

Перед відправкою до радянської зони, на початку липня 1945 року, Єременка викликали до Українського комітету, де він отримав настанови щодо проведення антирадянської діяльності. За словами співробітника комітету, очікуваним було продовження війни, тепер вже між Америкою та СРСР. Відповідно, Єременко після повернення в Україну мав створити антирадянську організацію, яка повинна була проводити диверсійну діяльність, організовувати теракти проти партійного та радянського активу, поширювати самостійницькі листівки тощо. У разі початку війни, учасники організації мали піти в ліси, звідки організовувати диверсії на залізниці, підривати колії, мости, склади з пальним та провіантом тощо.

Також Єфименку було рекомендовано встановити зв’язки з націоналістичним підпіллям на території Західної України для отримання досвіду боротьби проти радянської влади. Також, після прибуття на територію Харківської області, до Єфименка мав прибути зв’язковий на прізвище Цимбал.

Восени 1946 року Єременко повернувся до рідного села й одразу розпочав діяльність та зайнявся створенням підпільної організації. Зокрема, виготовив кілька рукописних листівок із закликами до повстання й порозсилав їх на адреси різних інстанцій.

Весною 1947 року Єременко двічі їздив до села Юськовичі Олевського району Львівської області (тепер – село Йосипівка Буського району), де встановив зв'язок із членом ОУН В. Заставним (за даними МДБ був заарештований і у 1949 році засуджений до 25 років таборів) й за його вказівкою активізував діяльність по створенню осередку націоналістичного підпілля.

Власне, 1947 року організація наповнюється новими кадрами. Єфименку, який діяв під псевдонімом «Блискавка» вдається залучити Завгороднього (заступник керівника організації, псевдо «Чорна Хмара»), Григорія Москаленка, Кузьму Алферова, Івана Борисенка, Івана Яновського, Цеменка (начальник штабу) й інших.

Починаючи з 1948 року у членів УПО почала з’являтися зброя. Єременко придбав собі пістолет, Шуменко й Алферов – обріз гвинтівки, Завгородній – обріз автомату. Крім того, з метою отримання зброї, Єременко дав завдання Москаленку підготувати список мисливців Коломацького району з метою подальшого вилучення у них зброї. Ще один підпільник, Бурковський, отримав доручення з’ясувати наявність гвинтівок та боєприпасів у робітників Новоіванківського цукрового заводу. Ще один учасник організації, фельдшер Петро Клочко, мав заготовити медикаменти для потреб організації.

Одним з пріоритетних напрямків діяльності УПО залишалася агітація та пропаганда ідей самостійності України. Завгородній на допитах зізнався, що неодноразово їздив до Харкова з метою придбання розмножувального друкарського апарату для виготовлення листівок. Зрештою, весною 1950 року він разом з Єременком виготовив із шматка гуми штамп-відтиск, за допомогою якого було виготовлено 30 листівок.

Поширення цих матеріалів й стало початком кінця підпільної організації, яка діяла у Коломацькому районі. Загалом, фігурантами справи «Українського полтавського об’єднання» були 15 осіб, з яких заарештувати співробітникам МДБ вдалося 14.

Loading...

Інтерв'ю

Нескорений

У Києві відбувся Всеукраїнський відбір на міжнародні змагання для військових, які отримали травми на війні...

15-05-2017 Інтерв'ю

Ярослав Іляш: «... Керувати націоналістичним видавництвом...»

Пропагандивний напрямок займав визначне місце у діяльності ОУН. Після завершення ІІ Світової війни перед Організацією...

06-05-2017 Інтерв'ю

Юрій Сиротюк: «Маємо забезпечити статус української мови»

Конституційним статусом української мови як державної – нехтують. Її варто міцніше закріплювати в органах державної...

24-04-2017 Інтерв'ю

Веб-дизайн