Понеділок, 26 червня 2017 09:42

Боївки ОУН на Правобережжі, 1949 рік

Юрій Щур
Григорій Левчук (під №8) Григорій Левчук (під №8)

Виконуючи настанови ЦК КП(б)У про посилення боротьби з боївками ОУН на території Кам’янець-Подільської (Хмельницької) області, МДБ УРСР у жовтні 1949 року були створені 2 міжобласні чекістсько-військові групи для проведення анти повстанських заходів на стику Кам’янець-Подільської, Тернопільської та Рівненської областей й 1 група для здійснення заходів на території самої Кам’янець-Подільської області. За час від 18 жовтня до початку грудня того ж року цим групам вдалося вбити 7 оунівців-боївкарів, ще 7 було заарештовано. Також заарештовано 10 членів місцевого підпілля.

Серед загиблих був керівник Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН Григорій Левчук («Гомін», він же – «Іван»). Згідно із звітами МДБ, оперативною групою, що діяла на стику Кам’янець-Подільської та Тернопільської областей, від агентури були отримані дані оперативного інтересу. У донесенні повідомлялося, що у лісі західніше Скали-Подільської Тернопільської області відмічені часті появи підпільників із Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН. З метою перевірки цієї інформації 20 листопада 1949 року була проведена операція, під час якої у лісному масиві були виявлені 3 оунівця, один з яких у перестрілці загинув. Іншим двом підпільникам, завдяки густому туману, вдалося відійти в гущавину лісу.

У загиблому підпільнику був упізнаний «Гомін». У нього було вилучено автомат,  2 пістолети, 2 гранати й документи, що становили оперативний інтерес для чекістів. Зокрема, тут були повідомлення Крайового Проводу «Поділля» про нагородження Левчука наказом командуванням УПА від 7 травня 1949 року «Бронзовим Хрестом Заслуги».

26 листопада ця ж оперативна група отримала дані від агентури, що в селі Вербка Кам’янець-Подільського району в утримувача конспіративної квартири Окружного Проводу Олександра Закордонця переховуються два оунівця. Того ж дня було проведено операцію, внаслідок якої боївкарі загинули. У них було вилучено 2 автомати, 2 пістолети, набої та записи розвідувального характеру щодо промислових підприємств Кам’янець-Подільської області.

Відмітимо, що у звітах МДБ також відмічалося, що у вказаний проміжок часу вдалося затримати живим декого з керівників місцевих підпільних ланок. Зокрема, 26 листопада були захоплені боївкарі з Солобковецького району (ліквідований 1957 року) Кам’янець-Подільської області Дем’ян Прийма та Станіслав Комарницький. А 24 листопада вдалося захопити керівника ліквідованої раніше боївки, що діяла на території Ваньковецького району Федора Когута.

Активність боївок спостерігалася і на території Вінницької області. У серпні-жовтні 1949 року на території деяких районів, зокрема Барського та Літинського, було зафіксовано появу боївки у складі 2-х підпільників, які займалися поширенням антирадянських листівок.

Для розшуку й ліквідації боївки УМДБ Вінницької області було здійснено ряд агентурно-оперативних заходів. Зокрема, у населених пунктах, які розташовувалися вздовж вивчених маршрутів підпільників, було завербовано й проінструктовано агентуру.

18 грудня підпільники зупинилися у селі Ходаки Барського району у місцевого колгоспника. Останній, будучи інформатором МДБ, одразу ж повідомив про це до райцентру. На місце виїхала оперативна група на чолі з начальником Барського райвідділку МДБ капітаном Соболєвим.

За офіційними даними МДБ, у перестрілці з підпільниками загинув сам Соболєв, дільничний уповноважений міліції Каліцинський, міліціонер Захарчук, поранення отримав старший оперуповноважений РВ МДБ капітан Сурфін.

Читайте також: Група українських підпільників

Один з підпільників отримав важке поранення. Інший, отримавши легке поранення, намагався винести на собі побратима. Однак, не маючи змоги вибратися, щоб не потрапити до рук ворога, оунівці дострелилися. У загиблих підпільників вилучили 2 автомати з запасними дисками, 177 набоїв, пістолет, 2 гранати, різне організаційне листування та 190 екземплярів націоналістичних листівок та літератури.

Активно поширював оунівську літературу на території Черкаської області уродженець Київщини Максим Соболь. У серпні 1949 року у лісі біля сіл Паланочка й Роги Маньківського району ним було поширено листівки (на деревах та телеграфних стовпах), загальною кількістю 16 штук. Всі листівки були віддруковані у типографії. Особу поширювача листівок підтвердила і агент «Бистра». Внаслідок проведеної чекістської операції у жовтні 1949 року Максим Соболь загинув. У лісовому масиві біля села Дзензелівка того ж району у схованці було вилучено чемодан Соболя з літературою (366 листівок). 

Loading...

Інтерв'ю

Олег Баган: «Союз Тримор’я – цивілізаційна антитеза до Росії»

«Війна цивілізацій», «цивілізаційні розколи» – чуємо раз у раз в розмовах політологів. Що вкладають у...

07-08-2017 Інтерв'ю

Стефан Романів: У перспективі хотілося б домовитися про безвізовий режим з Австралією

Днями в австралійському Мельбурні закінчився ювілейний 15-й з'їзд («Здвиг») українських організацій Австралії, присвячений 70-літтю поселення...

16-07-2017 Інтерв'ю

Публікації

Веб-дизайн