Понеділок, 24 липня 2017 14:15

Нацистські репресії проти ОУН-р в Запорізькій області

Юрій Щур
Закревський Павло, Пришиб, Михайлівка Закревський Павло, Пришиб, Михайлівка

Першого масивного удару ОУН-р у Запорізькій області зазнала від нацистських спецслужб ще наприкінці 1941 р. Відтоді націоналісти були змушені перейти до діяльності в умовах глибокого підпілля. Разом із тим, спецслужби Третього Рейху уважно стежили за будь-якими проявами непокори або ж антинацистської діяльності. Усі важливі моменти, що стосувалися ОУН знаходили своє відображення у донесеннях з окупованих територій.

Уже з другої половини 1942 р. німецькі органи державної безпеки у своїх донесеннях наголошували на тому, що ОУН-р в своїй пропаганді зміщує акценти з боротьби проти більшовизму, а їхня «пропаганда майже виключно спрямована проти німецької влади, або ж так званих німецьких окупантів (…) бандерівський рух зайняв різку позицію проти Німеччини, прагнучи до того, щоб всіма засобами, навіть шляхом збройної боротьби добитися незалежності для України». Не дивно, що активізація ОУН-р викликала гостру реакцію з боку нацистських спецслужб.

Керівництво Запорізького обласного проводу ОУН-р повністю усвідомлювало небезпеку зі сторони нацистських спецслужб. Яскравим прикладом цього слугували репресії кінця 1941 р. Не змінилася ситуація і у наступному році. Зокрема, у червні 1942 р. на нараді із активом мелітопольського націоналістичного підпілля, обласний провідник В. Пастушенко попереджав, що для німецьких службовців є вказівки встановлювати й брати на облік усіх вихідців із Західної України, які проживають у Запорізькій області, передовсім тих, що не мають постійного місця проживання й роботи. Відмітимо, що прибулих із Західної України, окрім мови, із загальної маси вирізняв зовнішній вигляд: «їх зраджували їхні пальта, куртки та черевики». Власне, інтегрування в різні галузі життя Запорізької області для оунівців йшло паралельно з інтеграцією в навколишнє середовище.

За наявними на сьогоднішній день матеріалами, можемо визначити, що пік нацистських репресій проти запорізьких оунівців припав на 1943 р. Але і у 1942 р. націоналістичне підпілля зазнавало втрат. У с. Вознесенці Мелітопольського району у 1942 р. при спробі арешту був вбитий вчитель місцевої школи оунівець В. Зінченко. Наприкінці 1941 р. – на початку 1942 р. у Запоріжжі було розстріляно оунівця Н. Вірлика («Михайла Бурія»), а у листопаді-грудні 1942 р. заарештований інженер Михайлів у в’язниці СД в обласному центрі вкоротив собі віку.

За антинімецьку агітацію 9 червня 1942 р. був заарештований співробітник михайлівської поліції оунівець П. Письмений. До 30 липня він перебував у в’язниці м. Запоріжжя.

Бердянським СД 8 жовтня 1942 р. був заарештований й засуджений до 5 років каторжних робіт організатор «Просвіти» у м. Ногайськ (Приморськ) П. Капленко. Після 9 місяців перебування у бердянській в’язниці, він був переведений до запорізької, звідти етапований до м. Миколаєва (звідки втік).

У березні 1943 р. розпочалися масові арешти оунівців у Запоріжжі. 11 березня під час поширення листівок був затриманий керівник осередку на Павло-Кічкасі М. Буйненко. Ймовірно, на допитах у гестапо, він видав знайомих йому членів ОУН-р, оскільки вже 13 березня були заарештовані оунівці Павло-Кічкаса М. Левченко, В. Савченко, І. Малий та бухгалтер алюмінієвого комбінату В. Бойовець. 14 березня було заарештовано завербованого М. Буйненком члена українського драматичного гуртка А. Овсяницького, який також надав співробітникам гестапо інформацію про відомих йому членів ОУН-р м. Запоріжжя.

григорій качан гуляйполе

Григорій Качан, Гуляйполе

Крім вказаних осіб, у обласному центрі за належність до ОУН-р також були заарештовані: житель 8-го селища І. Мишастий; один з керівників місцевого підпілля Г. Гребенюк; утримувач оунівської квартири по вул. Броневій, 14, член обласного Проводу, П. Мороз; члени осередку на 6-му селищі Грищенко та Г. Могильний; староста общини с. Павло-Кічкас Барсук; М. Риженко та П. Бірковський.

Усі заарештовані спершу знаходилися у в’язниці СД м. Запоріжжя, потім були переведені до в’язниці, що знаходилася на розі сучасних вул. Олександрівської й Базарної. М. Буйненко, В. Савченко, А. Пономаренко, М. Левченко та І. Малий із Запоріжжя були переведені до в’язниці у м. Дніпропетровськ, звідки 11 вересня 1943 р. поїздом відправлені до Німеччини. По дорозі вказана група запорізьких оунівців втекла з етапу.

П. Мороз 22 квітня 1943 р. був переведений до в’язниці м. Мелітополя, де вже перебували оунівці з південних районів Запорізької області.

Весною 1943 р. нацистськими спецслужбами було заарештовано ряд оунівців Михайлівського району: коменданта дільниці Г. Ільченка; заступника завідуючого відділом народної освіти М. Пилипенка; заступника шефа районної управи М. Коломійця; завідуючого елеватором ст. Пришиб Ф. Любченка; старосту сільгоспобщини с. Вовківка В. Хруща; жителя смт. Пришиб П. Закревського. Усі вони, за винятком М. Коломійця, після нетривалого ув’язнення були звільнені. За інформацією радянських підпільників, М. Коломієць через два дні після арешту повісився у в’язниці Михайлівки.

22 березня 1943 р. вдруге був заарештований П. Письмений, який обстріляв німецькі машини. До 23 вересня він перебував у в’язниці СД м. Запоріжжя, після чого вивезений до концтабору «Дахау» (звідки був звільнений 1945 р. американськими військами).

У Великій Білозерці були заарештовані староста сільгоспобщини «Запорожець» Борисенко та член обласного проводу І. Гребенюк. Члени запорізького підпілля отримали інформацію, що останній був повішений німцями у Нікополі Дніпропетровської області. Джерела радянських партійних органів свідчать, що керівнику михайлівської ОУН-р вдалося втекти до Львова, а пізніше емігрувати до Америки.

Не залишилася непомітною для нацистських спецслужб діяльність мелітопольського підпілля ОУН-р. Так, 11 квітня 1943 р. в с. Костянтинівка в хаті оунівця агронома О. Шевченка проходила нарада за участі членів обласного проводу. Близько 21-ї години хата була оточена гестапо, в «мішку» опинилися керівник міського проводу М. Вінтонів, члени обласного проводу Б. Мовчан й Б. Крицан, господар та його родина. На вимогу гестапо здатися, оунівці розпочали стріляти. Внаслідок перестрілки зі сторони німців було троє вбитих. Зі сторони оунівців втрати були більш значні: загинули обидва члени обласного проводу, господар хати, його дружина Анастасія, діти Анна й Василь. Ще одна донька О. Шевченка збожеволіла. М. Вінтонів отримав важке поранення в голову й через два дні помер у в’язниці від тортур.

По дорозі на нараду до Костянтинівки були заарештовані керівники місцевого підпілля М. Сливка та Л. Фоменко. Крім них у в’язниці Мелітополя деякий час перебував керівник ОУН-р Бердянщини П. Клименко (заарештований у квітні 1943 р.), який був переведений знову до Бердянська. Відмітимо, що із бердянських оунівців нацистських репресій також зазнали П. Мусієнко, К. Приходько та Проценко.

Події у Костянтинівці спричинилися до ретельної перевірки зі сторони референтури Служби безпеки обласного проводу ОУН-р, яка однак не встановила винних. Паралельно проводилася робота щодо звільнення з в’язниці Л. Фоменка, М. Сливки та П. Мороза. В цьому процесі були задіяні І. Молодій, В. Хабалик, Н. Артюхова та І. Курило-Кримчак. Не обійшлося без підкупу охоронців. Зрештою, 12 травня М. Сливка та П. Мороз, отримавши від Н. Артюхової нові документи та зброю, втекли з в’язниці та виїхали до Запоріжжя. Л. Фоменко від втечі відмовився, сподіваючись легального звільнення.

3423234

Приходько К, Бердянськ

Із Запоріжжя М. Сливка виїхав на Західну Україну, де з серпня 1944 р. перебував в УПА. Був зв’язковим з особливих доручень між проводами ОУН-р Дрогобицької та Станіславської областей. П. Мороз був направлений до Дніпропетровська, а потім до Кривого Рогу для проведення діяльності в місцевому підпіллі.

Після операції по звільненню в’язнів, з Мелітополя під загрозою арешту також вибув І. Молодій. Опинившись спершу у Дніпропетровську, а потім виїхав до В. Пастушенка в Полтаву, де останній на той час керував обласним проводом. Деякий час по тому І. Молодій керував відділом УПА в Чорному Лісі (Кіровоградська область), пізніше – виїхав на Закерзоння.

В. Пастушенко («Кальба»), після Полтави, керував обласним проводом ОУН-р Київщини. Загинув у сутичці із радянськими партизанами біля с. Дермань Рівненської області. Посмертно нагороджений Срібним Хрестом Заслуги.

У Гуляйполі нацистським спецслужбам у протидії ОУН-р допомагала агент жандармерії А. Макішина, яка надала детальну інформацію про місцевий актив. Протягом січня-березня 1943 р. відбулися арешти. Були ув’язнені: районний провідник М. Зінченко, І. Шушура, Лоскутов, Г. Качан, інспектор народної освіти В. Калашников, директор школи Процюк, директор банку Деркач, завідуючий земельної управи Д. Талан. Невдовзі після арешту В. Калашников, Д. Талан, Лоскутов та І. Шушура з-під варти були випущені.

За даними краєзнавця В. Коростильова, репресій зазнали також бургомістр Г. Чайка, голови сільгоспкооперативів Кізіленко, Попов та Розсоха. В с. Успенівка заарештували братів Жовніренків. Декого із заарештованих було розстріляно у протитанковому рові на околиці Гуляйполя, по дорозі до смт. Залізничне.

М. Зінченко та Г. Качан із Гуляйполя були відправлені до в’язниці СД м. Запоріжжя. Потім їх, разом з іншими оунівцями (І. Мишастий із Запоріжжя, Гніденко з Поліг та П. Письмений з Михайлівки) перевезли до концтабору «Дахау».

Разом із тим, вже з осені 1943 року «естафету» боротьби з ОУН на території Запорізької області «підхопили» радянські спецслужби. Маючи більше часу та можливостей, вони до справи підійшли більш ґрунтовно.

Loading...

Інтерв'ю

Олег Медуниця: «У реаліях гібридної війни інформаційна безпека – на першому місці»

Сьогодні наша розмова із заступником Голови Проводу ОУН (б), народним депутатом України Олегом Медуницею. Поговоримо...

13-11-2017 Інтерв'ю

Геннадій Іванущенко: «Апеляція до нашого героїчного минулого виховує нових героїв»

Працюючи з великими масивами українських документів, що збереглися в архівах Великобританії, відомий історик та архівіст...

06-11-2017 Інтерв'ю

Добрі справи по осені рахують…

Цього року жовтень несе нам не лише традиційні церковні, професійні та державні свята. Разом з...

29-09-2017 Інтерв'ю

Веб-дизайн