Понеділок, 21 серпня 2017 11:24

1937-1938

Георгій Лук’янчук
1937-1938

Систему таборів майбутньої страхітливої системи ГУЛАГу почали закладати у більшовицькій Росії у 1919 році ще за «вождя всіх трудящіхся» Леніна. При «батькові всіх народів» вона досягла небачених в світовій історії масштабів. За роки її існування через систему ГУЛАГу за дослідженнями «Меморіалу» пройшло понад 20 мільйонів людей. Зауважимо – кращих людей, які проживали в тодішньому СССР. За масштабами – це населення середньої європейської країни. Тільки за період з серпня 1937 до кінця 1938 року у СРСР було заарештовано 1,6 млн. осіб. З них 800 тис. було знищено. І це лише за далеко неповними статданими НКВД!

В Україні в ті страшні роки за статистикою НКВД заарештували більше 190 тис. і розстріляли близько 121 тис. осіб. Сталін був чудовиськом, духовним виродком, який створив жахливу, антилюдську систему управління країною, побудованою на брехні, насильстві та терорі. Він розв’язав геноцид проти українського народу й несе особисту відповідальність за смерть мільйонів безневинних людей. (Це з приводу спроб реабілітації Сталіна, як «ефективного менеджера»(!) в путінській Росії).

З 1992 р. стали доступні документи, які показали, що терор 1937-1938 рр. планувався, як і все інше в радянській плановій системі! На вбивство людей складались і затверджувались особисто Сталіним та його оточенням такі ж державні плани, як і на виробництво сталі й чавуну чи дитячих іграшок…

Основна ідея операцій «великого терору» полягала в тому, щоб ліквідувати фізично чи ізолювати в таборах ті групи населення, які режим вважав потенційно небезпечними для себе – колишніх «куркулів», колишніх офіцерів, учасників національних революцій, священників усіх конфесій, колишніх членів ворожих більшовикам партій та багатьох інших «підозрілих» категорій суспільства. Протягом багатьох років у ВЧК та НКВД вели облік таких «ворожих» категорій. Літом 1937 р. Сталіним та його найближчим оточенням було вирішено не просто обліковувати та періодично арештовувати «підозрілих елементів», як це робилось раніше, а повністю позбавитись їх... Саме з цією метою 30 липня 1937 р. Політбюро ВКП(б) затвердило оперативний наказ наркома внутрішніх справ № 00447. Всі репресовані «антирадянські елементи», згідно наказу, розбивались на дві категорії: перша – ті, хто підлягав негайному арешту та розстрілу, друга – ті, хто підлягав етапуванню в табір чи в’язницю на термін від 8 до 10 років. Крім того, підлягали поміщенню в табори або висилці у важкодоступні регіони СССР члени сімей «ворогів народу». Кожній області, краю і республіці в наказі доводились плани на репресії по кожній цих з двох категорій. Для вирішення долі арештованих в республіках, краях і областях створювались позасудові органи – пріснопам’ятні «тройки». «Тройки» отримали з Кремля надзвичайні права. В рамках «планів-лімітів», затверджених у Москві для даної області чи республіки, «тройки» виносили рішення та віддавали накази про термінове їх виконання, включно з розстрілом, без права на оскарження! Геноцидний за своєю антилюдською сутністю наказ № 00447, на основі якого в 1937-38рр.відбувалась значна частина репресій, вміщав в собі положення, які фактично націлювали місцевих партійних керівників та чекістів на ескалацію терору. Він давав їм право просити у Москви додаткові «ліміти» на арешти та розстріли. За законами сталінської системи таке «право» фактично означало обов’язок!

За допомогою жорстоких нелюдських катувань в арештованих вибивали покази про їх учась в «антирадянських організаціях». Ці «добровільні визнання» давали адреси для наступних арештів. Нові арештовані під нелюдським катуванням називали нові прізвища... Маховик репресій було запущено… В результаті тиску Кремля та «зустрічної ініціативи» на місцях масштаби терору наростали. Результат арештів і розстрілів за операціями проти «антирадянських елементів» та проти «національних контреволюційних контингентів» – так звані «національні операції» за наказом № 00447 багатократно перевищив початкові намічені «плани». Перш за все, вражають масштаби «Великого терору». Враховуючи те, що найбільш інтенсивно репресії використовувались трохи більше року (серпень 1937 – листопад 1938 рр.), виходить, що кожного місяця арешту підлягало до 100 000 чоловік, а з них підлягало розстрілу – більше 40 000.

Розгул «Великого терору» згорнули за вказівкою вищого партійно-радянського керівництва лише 17 листопада 1938 р. ЦК ВКП(б) і Раднарком СССР ухвалили постанову «Про арешти, прокурорський нагляд і провадження слідства», якою «орієнтували правоохоронні органи на припинення «великої чистки» та відновлення елементарної законності. Наступним кроком стала фізична ліквідація безпосередніх організаторів і виконавців «Великого терору». Сталін і його оточення зачищало сліди своїх злочинних експериментів. Так, зокрема, всі начальники Соловецького табору особливого призначення теж були розстріляні...Слаба втіха для десятків тисяч їхніх безневинних жертв…

Loading...

Інтерв'ю

Олег Баган: «Союз Тримор’я – цивілізаційна антитеза до Росії»

«Війна цивілізацій», «цивілізаційні розколи» – чуємо раз у раз в розмовах політологів. Що вкладають у...

07-08-2017 Інтерв'ю

Стефан Романів: У перспективі хотілося б домовитися про безвізовий режим з Австралією

Днями в австралійському Мельбурні закінчився ювілейний 15-й з'їзд («Здвиг») українських організацій Австралії, присвячений 70-літтю поселення...

16-07-2017 Інтерв'ю

Публікації

Веб-дизайн