Середа, 13 вересня 2017 15:17

Еміграційна кампанія на захист Валентина Мороза та реакція КДБ

Юрій Щур
Еміграційна кампанія на захист Валентина Мороза та реакція КДБ

На початку жовтня 1974 року республіканський КҐБ в черговий раз інформував ЦК КПУ про діяльність української еміграції із захисту історика, політв’язня Валентина Мороза. Зокрема, інформувалося про те, що за отриманими оперативними даними, керівництво Українського конгресового комітету Америки (УККА) намагається заручитися підтримкою 40 американських членів парламенту щодо резолюції на захист Мороза. Цей документ було внесено на розгляд конгресу США сенатором Тафтом й конгресменом Фалдом. Відмічалося також, з метою організації підтримки в цьому питанні відділеннями УККА у Нью-Йорку, Детройті та Ірвінгтоні до урядових інстанцій було направлено близько 8 тисяч листів.

Крім того, акцентувалася увага на активності «Комітету на захист Мороза» (до керівництва якого входив і син Степана Бандери Андрій). Комітет у той час закликав постійно дзвонити до Володимирської тюрми із запитами інформації щодо ув’язненого та направляти телеграми президенту США Дж. Форду, сенаторам і конгресменам з проханням підтримати вимогу щодо звільнення Мороза. Активісти руху зверталися до провідних засобів масової інформації з проханням більше публікувати статей про Мороза та інших політичних в’язнів.

29 вересня 1974 року УККА у Нью-Йорку провів демонстрацію на захист Валентина Мороза, під час якої повз будівлю представництва СССР та УССР при ООН спеціально проїхало близько 15 автомобілів «радикальних націоналістів». Загалом у акції, за підрахунками журналістів газети «Нью-Йорк Таймс», взяло участь більше 2 тисяч осіб. З антирадянськими гаслами вони пройшли центральними вулицями міста й провели кілька мітингів, зокрема й біля штаб-квартири ООН.

Звичайно ж, залишити такі дії української еміграції без реакції в УССР не могли. Відповідно, за завданням партійної верхівки спеціалісти КҐБ підготували довідку щодо справи Мороза. Документ більш ніж цікавий, зокрема у площині протистояння окремої людини цілій системі.

На момент підготовки характеристики Валентин Мороз був засуджений удруге за антирадянську діяльність до 9 років позбавлення волі й відбував присуд у Володимирській тюрмі №2. КҐБісти писали, що після першого присуду у 1966 році Мороз «на шлях виправлення не став»: в ув’язненні продовжував націоналістичну діяльність, зокрема написав книгу «Репортаж із заповідника імені Берії», яку вдалося переправити за кордон. Вже під час першого ув’язнення співробітники КҐБ характеризували Мороза не інакше, як «екстреміст».

Після виходу на волю, у жовтні 1969 року Мороз повертається до Івано-Франківська. Тут, за результатами оперативно-слідчих заходів, здійснених в рамках справи «Блок», КҐБ фіксує посилену діяльність Мороза в націоналістичному русі. Зокрема, це стосувалося боротьби проти русифікації, роботи в середовищі інтелігенції та молоді, спрямованої на активізацію протестних рухів тощо. Визнавалося, що вплив Мороза сприяв згуртованості однодумців.

Читайте також: Молодь Наддніпрянщини у боротьбі за незалежність (1948-1949 роки)

Очевидно, далі терпіти антирадянську діяльність Валентина Мороза у КҐБ не збиралися. 1 червня 1970 року його знову арештували й судили. Під час слідства й судового засідання він вів себе зухвало, демонстративно відмовлявся давати свідчення й підписувати протоколи. Винним себе не визнав, а під час судового засідання намагався відстоювати свої погляди на історію та реалії в СССР. Зокрема, у довідці наводиться уривок виступу Валентина Мороза на суді: «Якщо мене судити за те, що я веду боротьбу з шовінізмом й русифікацією, то до тих 10 років, які прохав прокурор, треба додати ще 10, так як я боровся зі злом, яке загрожує моєму народу і буду з цим злом боротися все своє життя».

Івано-Франківський суд визнав Мороза особливо небезпечним рецидивістом. Спостерігаючи за ним під час відбування покарання, співробітники характеризували Мороза як фанатично налаштованого українського націоналіста і принципового антирадянщика. Зокрема, будучи етапованим до Києва по справі заарештованого поета Світличного, Валентин Мороз від дачі свідчень відмовився.

У КҐБ також відзначали й зміну тактики української еміграції у питаннях боротьби за звільнення Мороза (як і ряду інших політв’язів). Зокрема, на відміну від пікетувань та організацій протестів під радянськими представництвами, розсилки різноманітних бюлетенів на підтримку Мороза тощо, закордонні осередки ОУН почали впроваджувати тактику із вимогами звільнення від покарання засуджених в УССР борців з радянським режимом. Таку ж мету переслідував американський сенатор Г. Джексон, текст запиту якого щодо долі Мороза було оприлюднено в ефірі радіостанції «Свобода». У КҐБ зазначали, що подібні передачі, як і аналогічні на «Радіо Канади», сприймалися в Україні як ознака підтримки Західним світом прагнень борців із радянським режимом. Відповідно, будь-які послаблення відносно заарештованих й засуджених антирадянщиків будуть сприйматися на Заході як перемога українських націоналістів та посилення впливу антирадянської групи у владі Сполучених Штатів.

Для зниження зацікавленості закордонними діячами долею Мороза й інших політв’язнів, керівництво КҐБ УССР мало намір передати через радіо та інші канали комунікації звернення онуки Івана Франка Зиновії (яку КҐБ змусив до співпраці) під назвою «Без вас обійдемось!». Крім того, надавалася допомога кандидату філософських наук С. Возняку у підготовці статті для Івано-Франківської обласної газети «Прикарпатська правда» за матеріалами карної справи Валентина Мороза. У подальшому цю статтю мали намір опублікувати також у газеті «Вісті з України». І, звичайно ж, продовжувалася обробка найближчих родичів, відшукувалася «слабка ланка» для впливу на політв’язня.

Loading...

Інтерв'ю

Олег Медуниця: «У реаліях гібридної війни інформаційна безпека – на першому місці»

Сьогодні наша розмова із заступником Голови Проводу ОУН (б), народним депутатом України Олегом Медуницею. Поговоримо...

13-11-2017 Інтерв'ю

Геннадій Іванущенко: «Апеляція до нашого героїчного минулого виховує нових героїв»

Працюючи з великими масивами українських документів, що збереглися в архівах Великобританії, відомий історик та архівіст...

06-11-2017 Інтерв'ю

Добрі справи по осені рахують…

Цього року жовтень несе нам не лише традиційні церковні, професійні та державні свята. Разом з...

29-09-2017 Інтерв'ю

Публікації

Веб-дизайн