Неділя, 08 жовтня 2017 07:59

1953-й, Наддніпрянщина: боротьба з підпіллям триває

Юрій Щур
Федір Вовк - Іван Вовчук Федір Вовк - Іван Вовчук

Узагальнюючи досвід боротьби проти націоналістичного підпілля та повстанських відділів, керівники та відповідальні співробітники МВС УРСР постійно наголошували на тому, що українські націоналісти значні сили кидають на опанування теренами Наддніпрянщини. Під час німецької окупації ОУН вдалося тут створити настільки потужну мережу, що навіть посилена боротьба радянських спецслужб 1943-1945 років не змогла повною мірою знищити її. Кожен наступний рік, за задумом радянських керманичів України, мав стати останнім у питання боротьбі із українським самостійниками. Та щомісяця, щокварталу, щороку готувалися доповідні про стан боротьби з українськими націоналістами. І у другій половині 1940-х, й протягом 1950-х.

Станом на 1 вересня 1953 року органи МВС наддніпрянських областей України було встановлено й взято у розробку 5014 осіб, які підозрювалися у співпраці з ОУН. Зокрема, у самому 1953-му було встановлено й взято у агентурну розробку 270 оунівців.

Значного «клопоту», звичайно, для МВС додали процеси переселення українців з території Польщі та Західних областей, разом з якими на Наддніпрянщину прибули й підпільники та їх зв’язкові. Відповідно, значні сили були кинуті на слідче та агентурне обслуговування переселенців. Заради справедливості відмітимо, що основна маса агентів, які розробляли членів ОУН та бійців УПА, які тоді прибули на Наддніпрянщину, були завербовані серед тих же таки переселенців. Щоби зрозуміти об’єми роботи МВС, варто навести статистичні дані спецслужб: станом на середину 1953 року на Східній Україні проживало близько 400 тисяч українців-переселенців, з яких до 100 тисяч працювали у вугільній, металургійній й хімічній промисловості. По областях картина проживання мала наступний вигляд: Донецька – близько 100 тисяч, Херсонська – 70, Миколаївська – 60, Дніпропетровська – 53, Запорізька – 50, Кіровоградська – 21, Луганська – 17 та Одеська – 12.

Станом на 1 вересня 1953 року у розпорядженні МВС по розробці оунівського підпілля на Наддніпрянщині перебувало 2992 агенти, з яких у 1953 році було завербовано 289.

Того ж 1953 року співробітникам держбезпеки вдалося виявити та заарештувати 79 учасників та прихильників підпілля, зокрема й 4 осередки ОУН  загальною кількістю 17 осіб. Зокрема, у Великолепетиському районі Херсонської області була виявлена молодіжна організація на чолі з Мар’яном Голотівим з Івано-Франківської області. Заарештовано тоді 9 осіб, вилучено 2 автомати, 3 пістолети, гвинтівка, боєприпаси та націоналістичну літературу. В свою чергу УМВС Вінницької області за зв’язки з підпіллям у березні 1953 року були заарештовані жителі Крижопільського району Оксана та Трофим Бородачик й Ілля Підласко.

У розробці перебували ще ряд справ: вдалося виявити 12 організацій та груп загальною чисельністю 69 осіб. Із них 3 у Донецькій області (11 учасників), 2 у Запорізькій (22), 3 у Луганській (14), 2 у Миколаївській (15), по 1 у Херсонській (2) та Одеській (5).

Так, Вознесенським райвідділком Миколаївської області по агентурній справі «Приречені» розроблялася група українських націоналістів, які у 1950 році прибули з території сучасної Івано-Франківської області в процесі переселення: Василь Дмитрів, Олексій Пасічник, Іван Музичин й інші. Розробкою займалися агенти «Василишин», «Метеор» й «Буков». Останні двоє були колишніми учасниками ОУН.

У травні 1953 року УМВС Запорізької області були отримані агентурні дані, що у Якимівському районі серед переселенців існує підпільна націоналістична організація, яку очолює Павло Сендецький. Крім нього до складу групи входили Бойко, Чопранський й інші. У травні-червні того ж року цим вихідцям з Тернопільської області під виглядом зв’язкових від ОУН із Західної України були підставлені агенти «Жук» й «Огнєв». Крім них по справі працювала агента «Своя».

Управлінням МВС Херсонської області по агентурній справі «Посланці» розроблялися переселенці з Тернопільщини Іван Мандзюк та Йосип Сопівник. Для їхньої розробки у справу вдало був введений агент «Вася», якому вдалося виявити зв’язки Мандзюка із підпіллям ОУН у Заліщицькому районі.

Лисичанським райвідділком МВС Луганської області розроблялася група українських націоналістів, які приїхали для роботи на промислових об’єктах, серед яких Василь Адамович, Григорій Яструбецький, Іван Жук та інші. У розробці брали участь агенти «Степанов», «Роза» й «Грізний», а також готувався для підстави під виглядом зв’язкового від ОУН досвідчений агент «Дуб».

таблиця

Волноваськими «чекістами» у Донецькій області за агентурною справою «Мрія» розроблялася група націоналістів, яку очолював священик-переселенець Фарошівський, який походив з Дрогобиччини. Відмічалося, що Фарошівський має величезний вплив на переселенців, які дозволяли собі не виконувати розпоряджень й відмовлятися від виходу на роботу. Розробкою займалися агенти «Подоляк», «Скала», «Квітка» й «Мороз».

У Одеській області розроблялися переселенки Анни Горбиль та Наконечна й Катерина Дереш. Акцентувалася увага на той факт, що Горбиль у 1949 році за завданням члена Проводу ОУН Осипа Дяківа («Наума») вже відвідувала Одеську область, маючи завдання організувати зачіпний пункт. По справі працювали агенти «Зося» й «Петрова».

Крім того, радянськими органами держбезпеки активізувалися розшуки керівника підпілля ОУН у Нікополі Дніпропетровської області періоду німецької окупації Федора Вовка та його дружини і сина. Незважаючи, на те що «чекісти» оперували інформацією про виїзд Вовка закордон, його «емігрантські» ім’я та прізвище – Іван Вовчук – у доповідних того часу не фігурували.

Цікавий, на нашу думку аналіз тогочасного стану діяльності співробітників радянських органів державної безпеки по боротьбі з націоналістичним підпіллям на Наддніпрянщині. Київське керівництво вважало, що ця робота знаходиться на досить низькому рівні, а розробки часто ведуться на досить примітивних рівнях, часто – без будь-яких контактів із співробітниками із Західної України. Крім того, нарікання викликала й агентура. Не дивлячись на її фактичну кількість, фахівців-професіоналів було вкрай мало. Найгірше робота з викриття клітин націоналістичного підпілля була організована у Київській, Донецькій, Запорізькій, Полтавській та Харківській областях.

Відповідно, МВС УРСР наполягало на покращенні агентурної роботи, зокрема й якості завербованих агентів. Особливу увагу необхідно було приділяти колишнім учасникам ОУН та УПА, їх рідним та близьким. Для налагодження й посилення роботи по боротьбі з ОУН на Наддніпрянщині у жовтні 1953 року планувалося провести у Києві нараду за участі начальників УМВС та 4 відділів УМВС східних областей УРСР, де розглянути питання «Стан чекістської діяльності органів МВС східних областей України по боротьбі з учасниками оунівського підпілля й заходах щодо посилення роботи на ділянці».

Loading...

Інтерв'ю

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Вже рік як Організацію Українських Націоналістів очолює сумчанин Олег Медуниця. А от корені його роду...

17-02-2024 Інтерв'ю

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Цими днями відзначаємо 95-річчя створення легендарної Організації Українських Націоналістів. В часи бездержавності саме ОУН підняла...

28-01-2024 Інтерв'ю

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії. Дві абсолютно взаємозалежні категорії. Без розподілу росії та проголошення на...

17-01-2024 Інтерв'ю

Веб-дизайн