Середа, 05 лютого 2014 14:37

Світло славних ювілеїв

Лідія КУПЧИК

Ще звучить у наших душах відлуння чудових, благодатних свят січня, коли ми дякували Господові за рік минулий та зустрічали рік новий, коли знову долучилися серцями до життєдайної таїни Різдва Христового та Богоявлення, коли вшановували річницю народження славного сина України Степана Бандери та річницю Злуки України – аж тут надходять ще одні вельми значимі для нас святкові дати. Це – славні ювілеї видатних українських героїнь, котрі живуть серед нас і разом з тим символізують героїчну епоху наших попередників, які самовіддано боролися за волю України.

29 січня виповнилося 90 літ Вірі Філяк-Крокіс, а 4 лютого – 90 літ Дарії Гусяк. Поважний вік.., і ми дякуємо Богові, що ці достойні українки є з нами, що Господь дарує їм світлу пам’ять, з якої, мов з цілющої криниці, можемо черпати як багаті знання про героїчну боротьбу наших попередників, так і наснагу для боротьби сьогоденної, якої, на жаль, ще так багато потребує Незалежна Україна.

Отож пригляньмося до світлих постатей наших ювілярок, згадаймо їхній життєвий шлях, щоб гідніше йти своїм шляхом.

p18g116lb019r21nbp1892nal66p5Крокіс Віра, з дому Філяк, народилася 29 січня 1924 року в селі Дички Рогатинського району на Станіславівщині в родині селян. В час німецької окупації навчалася в педагогічній і торговельній школах в Рогатині та була активним членом юнацької сітки ОУН. Нею зацікавилось гестапо, навіть накоротко затримали. Тому Провід Організації наказав іти в підпілля. В 1943 р. відбула таємний вишкіл організаторів сітки Українського Червоного Хреста, після чого їй доручили створювати та навчати кущі УЧХ в околицях міста Галича. Була районною УЧХ Рогатинщини та зв’язковою, мала псевдо “Реня”.

20 травня 1947 р. заарештована енкаведистами. Спробувала здійснити самогубство, проте вороги повернули її до життя. Слідство відбувалося у Львові й Івано-Франківську, зазнала тяжких катувань і провокацій.

Військовий трибунал засудив її до 10 років ув’язнення в таборах строгого режиму та 5 років позбавлення у правах. (Стаття 54 – 1а, 11). Відбувала покарання на Уралі та на Колимі, працювала на найважчих роботах, зокрема, на будівництві дамби.

Звільнилася в 1956 році. Одружилася з Юрієм Крокісом. З 1960 р. проживає у Львові. З початком українського відродження в 90-х роках минулого століття включилася в громадську працю. Зокрема, стала активною членкинею Ліги Українських Жінок.

5 травня 2012 року відбулася у Львові неординарна урочиста подія: пані Вірі Крокіс було вручено нагороду – Срібний Хрест Заслуги УПА – яким вона була нагороджена ще в 1950 році. Сучасні дослідники знайшли в архівах наказ Командира УПА, де між іншим йшлося про те, що на основі рішення УГВР (Української Головної Визвольної Ради) від 25 липня 1950 року Срібним Хрестом Заслуги УПА було нагороджено “Реню”. А з допомогою членкинь Ліги Українських Жінок встановили, що згадана “Реня” – це і є Віра Філяк-Крокіс. Срібний Хрест Заслуги УПА – це була висока і доволі рідкісна нагорода Української Повстанської Армії, яку вручали за особливо великі заслуги.

p18g116l8q5r5ipo1f7616789jj4Гусяк Дарія народилася 4 лютого 1924 року в Трускавці Львівської області. Від 1939 року мала тісні контакти з членами підпільної ОУН, виконувала різноманітні доручення організації. Батько її Юрій Гусяк у 1940 р. був заарештований совєтськими “визволителями” і безвісти зник в енкаведистських казематах. У 1947 р. хотіли арештувати і Дарію, тоді вона разом з матір’ю пішла в підпілля. Виконувала обов’язки зв’язкової. Створювала легалізовані хати-бази для підпільників, зокрема, для Романа Шухевича. На Великдень 1948 року в лісі, при великій кількості повстанців була прийнята у члени ОУН, присягу приймав сам Роман Шухевич.

2 березня 1950 р. заарештована у Львові, піддавалася неймовірним катуванням і провокаціям, слідство тривало 2 роки – у Львові і в Києві. Заочний суд ОСО в Москві виніс вирок – 25 років тюремного ув’язнення. Відбула їх повністю, найдовше – в сумнозвісній Володимирській тюрмі, накінець – у мордовському таборі.

Після звільнення оселилася разом з Катериною Зарицькою у м.Волочиську Хмельницької обл. (ближче до рідних місць не дозволяли), де постійно піддавалися переслідуванням місцевої влади.

З 1995 р. замешкала у Львові та поринула в політичну й громадську діяльність. Стала членом Проводу Конгресу Українських Націоналістів. За порадою св. п. Слави Стецько створила громадську жіночу організацію – Всеукраїнську Лігу Українських Жінок та стала її головою, об’їздила всю Україну, створила осередки ВЛУЖ у 22 областях. Як голова ВЛУЖ була співзасновником Національної Ради жінок України, представляла цю організацію на міжнародних з’їздах і конференціях. Побувала у Фінляндії, Америці, Канаді.

У 2008 році була нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. Також патріотичні організації та Львівська місцева влада нагороджували її почесними відзнаками.

Отакі долі наших славних ювілярок. Тернистий шлях боротьби й страждань за волю України! Багато втрат понесли в цій жертовній і благословенній боротьбі, від рук різних окупантів гинули їхні родичі й друзі, та ніщо не могло зламати їхнього волелюбного українського духу.

Волею Божою ці наші героїні дожили до здобуття Україною незалежності і, не зважаючи на вік і різні труднощі, включилися в служіння Україні й українській ідеї.

Різними вони є за характерами й темпераментами – проте єдині, однакові у своїй всеперемагаючій любові до України та українського народу.

Дарія Гусяк – рішуча й енергійна, невтомно об’їздила всю Україну, своїми палкими закликами будила свідомість і активність українок, в результаті чого постала Всеукраїнська Ліга Українських Жінок. Всі діяння – для України, про себе мало дбала.

Віра Крокіс – скромна, тиха й маломовна, проте завжди там, де багато повсякденної праці: чи то в боротьбі за легалізацію Української Греко-Католицької Церкви, чи в догляді за могилами українських героїв, чи в чергуванні у літніх дитячих таборах, які проводила Львівська Ліга Українських Жінок. Всюди вона – безвідмовна і надзвичайно жертовна й самопосвятна.

Тішимось, що Господь дарував довгі літа цим нашим героїням, бажаємо їм всіх ласк Божих, а найбільше – дочекатися, коли Україна стане по-справжньому незалежною, багатою й справедливою для всіх громадян, тобто такою, за яку вони боролися, підпорядкувавши цій боротьбі все своє життя!

Щиро вітаючи наших славних ювілярок, подаруймо їм, дорогі сучасники, продовження їхніх ідеалів і стремлінь у своїх ділах. Це буде для Віри Крокіс і Дарії Гусяк найкращим, найбажанішим подарунком!

Loading...

Інтерв'ю

Павло Садоха: «Португальці незалежно від політичних уподобань усі націоналісти. Нам варто на те рівнятися»

На залитій сонцем лісабонській вулиці майорить величезний синьо-жовтий стяг – українці проводять чергову акцію проти...

06-09-2018 Інтерв'ю

Сергій Кузан: «Ми повинні пережити момент становлення нації, а потім можна говорити про мультикультуралізм»

«Тиждень» поспілкувався з волонтером, заступником голови ГО «Вільні люди» Сергієм Кузаном про здорове патріотичне виховання...

05-09-2018 Інтерв'ю

Веб-дизайн