П'ятниця, 23 лютого 2018 17:47

Оперативна гра КГБ «Заслон» проти ОУН-м

Юрій Щур
Аркадій Жуковський Аркадій Жуковський

У 1970-х роках КГБ УССР вів оперативну гру із Проводом українських націоналістів, який перебував на еміграції. У документах радянських спецслужб ця справа була закодована під назвою «Заслон». Її мета, зокрема, полягала у відволіканні уваги керівництва ОУН-м у проведенні антисовєтської діяльності на агентуру КГБ, отримання відомостей про наміри та тактику «мельниківців», донесення до останніх оперативно вигідної інформації й дезінформації, що були спрямовані на стримування й локалізацію активності членів ОУН-м.

Основним фігурантом справи, з яким вели гру КГБісти, був Аркадій Жуковський, мешканець Парижу. З 1977 року він був доцентом Інституту східних мов і цивілізацій Паризького університету. Разом із тим, від 1969 року – професор Українського вільного університету, продекан філософського факультету.

По справі плідно працювала агент «Роксана», яка була підставлена ПУНу співробітниками УКГБ Львівської області. Вона вийшла на зв'язок із керівництвом ОУН-м від імені легендованої націоналістичної групи, що нібито діяла у Львові. Станом на листопад 1978 року, під контролем та керівництвом КГБ, «Роксана» прийняла 11 емісарів та зв’язкових від ПУН. Як наслідок, «чекісти» отримали цінну інформацію, матеріальні засоби, за кордон були передані вигідні для КГБ матеріали, зокрема спрямовані на поглиблення конфронтації між ОУН-р та ОУН-м, а також на компрометацію антисовєтчиків, які перебували як на території України, так і за кордоном (Плющ, Кандиба, Горинь та інші).

З метою подальшого розвитку оперативної гри, переключення її на більш підготовлених й активних агентів КГБ «Антона» (Львів) та «Русого» (Київ), влітку 1978 року були здійснені заходи з підготовки й направлення до Франції на зустріч із Жуковським агента «Гончарова» у якості представника легендованої націоналістичної групи.

Поруч із вирішенням «організаційних» питань, завданням «Гончарова» було налаштування Жуковського проти об’єднання з «бандерівцями» на планованому Третьому конгресі СКВУ (23-26 листопада 1978 року). При чому, така позиція подавалася саме як бажання націоналістичної групи, яку нібито представляв агент.

З 3 по 10 листопада агент КГБ перебував у Франції у складі туристичної групи. У Парижі, з використанням обумовленого пароля, вийшов на зв'язок із Жуковським і мав із ним зустріч. На цій зустрічі також був присутній чоловік років 60-ти, який назвався Василем. Особу останнього КГБістам встановити тоді не вдалося. Були припущення, що це міг бути або Мулик, або Михальчук.

Розмова була досить тривалою. «Гончаров» висловив позицію «групи» по відношенню до «бандерівців», виклав оперативно вигідну для КГБ інформацію про небажаність проведення на тогочасний період відкритих акцій, що провокували репресії влади, а також застерігав про небезпеку для закордонних емісарів мати безпосередні зустрічі з антисовєтчиками у Львові, які перебували у полі зору КГБ (Гель, Горинь, Садовська, Попадюк, Косів).

Аркадій Жуковський у бесіді багато часу приділив майбутньому конгресу СКВУ, на який мав виїхати найближчим часом. Відповідаючи на занепокоєння агента щодо можливого захоплення «бандерівцями» панівного становища в СКВУ, запевнив останнього, що не дивлячись на те, що ОУН-р та ОУН-м мають спільну мету – звільнення України, вони ніколи не об’єднаються. Зокрема, «мельниківці» цього не бажали, через що на конгресі очікували серйозної дискусії.

Далі, висловивши задоволення роботою «націоналістичної групи», Жуковський у порядку інструктажу ознайомив «Гончарова» з виданнями ОУН-м та націоналістичною пресою, рекомендував продовжити збір інформації, зокрема дав доручення підготувати й передати за кордон детальний план і фотографії Києво-Могилянської академії та зібрати матеріал про Хвильового.

Продовжуючи оперативну гру, КГБ подальші заходи мав намір проводити у напрямку локалізації діяльності ОУН-м з урахуванням оперативної ситуації після проведення Третього конгресу СКВУ. Звичайно ж, не останнє місце тут займало питання поглиблення конфронтації між обома ОУН, для чого і далі використовувалися усі можливі засоби.

Loading...

Інтерв'ю

Павло Садоха: «Португальці незалежно від політичних уподобань усі націоналісти. Нам варто на те рівнятися»

На залитій сонцем лісабонській вулиці майорить величезний синьо-жовтий стяг – українці проводять чергову акцію проти...

06-09-2018 Інтерв'ю

Сергій Кузан: «Ми повинні пережити момент становлення нації, а потім можна говорити про мультикультуралізм»

«Тиждень» поспілкувався з волонтером, заступником голови ГО «Вільні люди» Сергієм Кузаном про здорове патріотичне виховання...

05-09-2018 Інтерв'ю

Веб-дизайн