П'ятниця, 02 березня 2018 15:07

Антиоунівська нарада МВД УССР грудня 1953 року

Юрій Щур
Антиоунівська нарада МВД УССР грудня 1953 року

9 грудня 1953 року заступник Міністра внутрєніх дєл УССР полковник Михайло Слонь затвердив план проведення республіканської наради керівного й оперативного складу УМВД й 4 Управління МВД УССР по лінії боротьби з українським націоналістичним підпіллям.

Нарада планувалася з метою виявлення недоліків у роботі та мобілізації чекістського апарату на посилення агентурно-оперативної роботи у боротьбі проти націоналістичного підпілля. Проведення наради планувалося на 28-29 грудня 1953 року з місцем проведення у Києві.

На нараду мали викликати начальників 4 відділів УМВД усіх областей й начальників відділів, що здійснювали роботу по лінії боротьби з осередками українського націоналістичного підпілля, учасники яких проживали легально.

Першочергово планувалося заслухати доповідь «Про стан і заходи посилення агентурно-оперативної роботи з викриття й попередження підривної діяльності українського націоналістичного підпілля бандерівського, мельниківського й інших напрямків». Доповідачем був визначений полковник Роман Сараєв, який на той час був начальником 4 Управління МВД УССР.

Також були заплановані виступи відповідальних за боротьбу проти націоналістичного підпілля з периферії. Зокрема, начальники 4 відділів УМВД Львівської, Київської, Сталінської (Донецької) та Житомирської областей мали висвітлити проведені у 1953 році та заплановані агентурно-оперативні заходи з виявлення діючого оунівського підпілля. Начальник 4 відділу УМВД Дніпропетровської області підполковник Чичерін готував доповідь про заходи з викриття та перехоплення каналів зв’язку легалізованих оунівців, які проживали на підконтрольному йому терені з керівниками підпілля, що діяли на Західній Україні.

Начальник 4 відділу Волинського УМВД повинен був доповісти про боротьбу з мельниківцями та перехоплення каналів зв’язку із Проводом українських націоналістів за кордоном. Про розробку організаційних, родинних та інших зв’язків керівників націоналістичного руху, які опинилися за кордоном, готувалися доповісти представники з Харкова, Станіслава (Івано-Франківська) та Тернополя.

Крім того, передбачалося для учасників наради прочитати дві лекції: «Основні особливості агентурно-оперативної роботи з викриття й розробки націоналістичного підпілля (бандерівського напрямку), учасники якого проживають легально» (начальник 1 відділу 4 Управління МВД УССР полковник Данилов) та «Про тактику й методи підривної діяльності буржуазно-націоналістичного підпілля мельниківського напрямку» (начальник 2 відділу 4 Управління МВД УССР майор Зубко).

Вже в січні 1954 року, аналізуючи проведену нараду, заступник начальника 4 Управління МВД УССР полковник Майструк зазначав, що там були виявлені серйозні недоліки у роботі органів МВД східних областей УССР з виявлення та знешкодження діяльності ОУН.

З метою «рішучого покращення роботи» (вже вкотре!) МВД на Наддніпрянщині по боротьбі з націоналістичним підпіллям, на нараді було намічено найближчим часом провести ряд заходів:

  1. Ретельно вивчити оперативну обстановку, з урахуванням якої розробити й здійснити заходи, які б забезпечили найшвидше виявлення учасників підпілля та їх знешкодження.
  2. Покращити роботу з агентурою, вивчити її можливості й організувати її активне використання для виявлення та розробки учасників українського націоналістичного підпілля.

У роботі з агентурою основну увагу приділити викриттю організованих груп та перехоплення їх каналів зв’язку з керівництвом націоналістичного руху.

  1. Посилити роботу з вербування оперативно-цінної агентури серед організаційних зв’язків членів ОУН, які могли би бути інкорпоровані в підпілля та вести глибоку розробку.

УМВД східних областей також планувалося передати частину кваліфікованої агентури, яка звільнялася від активної роботи на Західній Україні у зв’язку зі скороченням спеціальних агентурних груп.

  1. Необхідно також було «звільнитися» від справ, які не являли оперативного інтересу.
  2. Посилити розробку зв’язків керівників та учасників націоналістичного підпілля, яке діяло під час німецької окупації, особливу увагу звертаючи на канали зв’язку із клітинами підпілля на Західній Україні та за кордоном.
  3. Самої серйозної уваги потребували кадри районних управлінь МВД. Очевидно, робота більш-менш була налагоджена на рівні обласних центрів, на рівні районів – потребувала постійного контролю для підвищення ефективності.
Loading...

Інтерв'ю

Микола Посівнич: «Українське підпілля заміняло державні структури, не маючи своєї держави»

Чиновники, Служба безпеки України, поліція та навіть пенітенціарна служба впродовж цілого місяця допомагали дослідникам вирвати...

06-03-2018 Інтерв'ю

Націософія Олега Багана

9 лютого відзначив свій 55-річний ювілей відомий дрогобицький науковець і публіцист, керівник Науково-ідеологічного центру ім...

26-02-2018 Інтерв'ю

Коліївщина - перша національна революція у Європі

Коліївщина 1768 року - Велике Повстання козаків-гайдамаків і українського селянства чи перша національна революція у...

12-02-2018 Інтерв'ю

Веб-дизайн