П'ятниця, 03 серпня 2018 10:52

Агентура КГБ проти дисидентів

Юрій Щур
Юрій Смирний Юрій Смирний

(Юрій Бадзьо, Юрій Смирний, Борис Антоненко-Давидович)

14 серпня 1976 року керівництво КГБ УССР направило Володимиру Щербицькому доповідну записку, де було викладено останні новини з реалізації великої агентурної справи «Блок». Справа була спрямована як проти еміграційних націоналістичних організацій, так і проти антисовєтськи налаштованої інтелігенції, яка проживала на території УССР.

У доповідній, серед іншого, зверталася увага на те, що фігуранти агентурної справи завжди були на сторожі, не довіряли новим зв’язкам, постійно намагалися виявити агентів КГБ у своєму оточенні тощо. Зокрема, агентура повідомляла, що Юрій Бадзьо залишав у власному помешканні до 10 різних поміток, які б дозволяли зафіксувати негласний огляд квартири. Такі ж моменти фіксувалися у братів Горинів, Степана Хмари й інших. Всі матеріали агентів з цього питання КГБістами уважно опрацьовувалися й використовувалися для посилення конспірації, комплексного використання агентури й оперативних засобів, здійснення комбінованих заходів. Так, за рахунок останнього агенти «Васильєв» та «Овод» 19 листопада 1975 року виявили на квартирі у Бадзьо 28 аркушів рукопису. Через кілька днів, за рахунок зовнішнього спостереження, що здійснювалося із закритих пунктів, було встановлено, що цей рукопис автор передав старшому науковому співробітнику Інституту металофізики АН УССР Гаврилюку. У січні 1976 року, за сприяння заздалегідь підготовленого й підісланого до сім’ї Гаврилюка агента УКГБ Брестської області, київським «чекістам» вдалося таємно потрапити до помешкання Гаврилюка й сфотографувати рукопис Юрія Бадзя на 626 аркушах.

4234234

Борис Антоненко-Давидович

У лютому 1976 року агенту «Васильєву» вдалося сфотографувати новий розділ рукопису «Право жити» на 348 аркушах (таким чином, загальний об’єм був вже понад 1000 аркушів). Сам матеріал у КГБ отримав чітку характеристику – «має антисовєтський націоналістичний характер».

Агент «Васильєв», очевидно, користувався у Юрія Бадзя довірою, оскільки саме до нього він звернувся з проханням організувати тимчасове зберігання рукопису. За погодженням із зверхниками з КГБ, агент рукопис взяв і відніс до своєї знайомої. Остання про комбінацію КГБ і агентурний зв’язок «Васильєва» не знала. Таким чином, нові частини рукопису Бадзьо передавав агенту, той їх переносив для зберігання. Співробітники КГБ тим часом отримали повний контроль і доступ до тексту рукопису. Станом на час появи доповідної на ім’я Щербицього, КГБісти вивчали можливості вилучення рукопису у оперативно вигідній ситуації, зокрема щоби відвести усі можливі підозри від власного агента. Після цього мали вживатися превентивні заходи безпосередньо проти Юрія Бадзя, оскільки, на думку КГБ, він міг стати лідером антисовєтської групи осіб, яка розроблялася за справою «Блок».

У вересні 1975 року КГБ почав розробку виявленого «спільника» Бадзьо – уродженця Запоріжжя мистецтвознавця Юрія Смирного. Створений ним історико-мистецький клуб молоді у співробітників КГБ отримав визначення як «намагання вести антисовєтську обробку зв’язків під виглядом створення т.зв. «суспільної бібліотеки» й проведення «диспутів» на філософські теми». Через агента «Майка» та інформаторів «Островського» й «Ніколаєва» у КГБ було достатньо інформації про ці зібрання та зміст розмов, які були визнані «ревізіоністськими».

9900

Юрій Бадзьо

Також, через агентуру, було встановлено, що Смирний зайнявся підготовкою філософської статті. Задля цього він оселився у передмісті Києва. Адреса КГБістами була встановлена й розпочалися заходи, які в кінцевому результаті мали завершитися виявленням та вилученням цього та інших можливих рукописів Смирного.

Ще одним фігурантом справи «Блок» був письменник Борис Антоненко-Давидович. У цей час, за даними КГБ, він працював над власними мемуарами. Враховуючи його життєвий шлях, участь в Українській революції в лавах Армії УНР, перебування у сталінських таборах тощо, у КГБ не даремно побоювалися цього рукопису. Через агента «Овод» було отримано перші 120 аркушів рукопису книги «На шляхах і роздоріжжях». Від «спеців» з КГБ книга отримала характеристику «пасквіля», що має чітко виражений націоналістичний характер. Подальшу роботу над написанням спогадів КГБ брало під контроль, щоб вчасно вилучити усю книгу й не допустити її розмноження й поширення.

Крім того, Антоненко-Давидович був одним з організаторів збору й розподілення коштів для родин ув’язнених антисовєтчиків та тим, хто вже відбув присуд. У березні 1976 року агентурою було зафіксовано передачу 1500 рублів від священика УГКЦ Білоскурського, який сам раніше був засуджений за антисовєтську діяльність. 500 рублів із цієї суми було передано для Левка Лук’яненка та Ніни Строкатої. Використовуючи зацікавленість Антоненка-Давидовича у передачі коштів Лук’яненку через надійну людину, КГБ вдалося ввести в розробку агента 5 Управління «Тополя». Виконання цього доручення дозволило агенту особисто познайомитися із Левком Лук’яненком, отримати інформацію про настрої й плани останнього й створити перспективи для введення агента у розробку цього «націоналіста-фанатика».

Loading...

Інтерв'ю

Стефан Романів: Терор, який був у 1932 році, і терор, що сьогодні на окупованих територіях, мають одну мету – винищення

Минулого тижня у Києві відбувся XI Світовий Конгрес Українців – ініціативи, що координує роботу 20-мільйонної...

10-12-2018 Інтерв'ю

Леонтій Шипілов: «Вибори в умовах війни: маємо бути у всеозброєнні»

  Понад місяць працює нова Центральна виборча комісія, обрана 20 вересня. Присягу прийняли 5 жовтня. Українська...

18-11-2018 Інтерв'ю

Forum TV. Інтерв'ю з Сергієм Кузаном

Інтерв'ю Кузана Сергія - заступника Керівника Проводу Вільні Люди, координатора Національна ініціатива "Стоп Реванш" для канадського Forum TV. 

01-11-2018 Інтерв'ю

Публікації

Веб-дизайн