Неділя, 02 грудня 2018 12:36

Справа-формуляр №338 на петлюрівця із Глодосів Дмитра Калиниченка

Юрій Щур
Справа-формуляр №338 на петлюрівця із Глодосів Дмитра Калиниченка

4 грудня 1946 року відділом по боротьбі з бандитизмом УМВД по Херсонській області за категорією «націоналіст» було заведено справу-формуляр на Дмитра Калиниченка. Останній народився у 1891 році у селищі Глодоси (нині Новоукраїнський район Кіровоградської області). Під час Української революції був делегатом І та ІІ військового з’їздів та Української центральної ради. На той час, коли було заведено справу-формуляр, Калиниченко проживав у Херсоні й працював ковалем у майстернях залізничної станції «Херсон».

Справа-формуляр була заведена на основі донесень агента «Прудкова», який був земляком та товаришем Калиниченка. Не підозрюючи, що він належить до агентури совєтських органів державної безпеки, Калиниченко розповідав «Прудкову» про свою участь у засіданнях військових з’їздів та роботу з українізації військових частин Російської імператорської армії. Нещадно критикував тих, хто під час революції повірив більшовикам, зокрема наголошуючи, що «зараз наш уряд довів до майже повної загибелі Україну. Не пригадую з історії, щоб хтось так мучив народ, як більшовики». І наголошував, що він цілком притримується поглядів та політики Петлюри.

Отримавши таку інформацію, співробітники МГБ дали завдання агенту далі розробляти Калиниченка. Зокрема, частіше зустрічати й намагатися його ще більше «розговорити». Цікавило МГБістів, зокрема, що Калиниченку відомо про українців, яких він зустрічав на Західній Україні та в західній зоні окупації Німеччини, коли був вивезений німцями на примусові роботи.

Відповідь не забарилася. Калиниченко розповідав агенту, що бачив декого й розмовляв з ними. Від цих співбесідників він дізнався, що багато колишніх остарбайтерів виїхали у західні країни. Він же, «послухав агітаторів, що в Росії більше не буде Совєтської влади, буде новий уряд…». Під час цієї ж розмови, Калиниченко згадав про партизанські відділи на території Західних України та Білорусі: «На Західній Україні та Білорусії партизани розправляються з офіцерами та комуністами, а населення підтримує бандерівців та власівців. Їх усіх тут ще побачимо. Скоро має бути війна й союзники допоможуть бандерівцям й власівцям знищити большевизм, створити самостійну Україну й  назавжди знищити большевицьку заразу в усьому світі». Під час наступної зустрічі, Калиниченко конкретизував своє бачення подій поточної боротьби: «На Західній Україні населення страшенно зле на совєтську владу. Майже усе населення підтримує бандерівців. Знущання над українцями буде  допоки Англія та Америка не допоможуть Україні стати самостійною».

25 грудня 1946 року було затверджено план подальшої розробки петлюрівця Дмитра Калиниченка (на грудень 1946 – січень 1947 року). Перш за все, необхідно було з’ясувати його практичну діяльність та організаційні зв’язки. МГБ підозрювало, що Калиниченко був членом підпільної організації, через це перевіряло усіх його близьких знайомих. Очевидно, на такі підозри співробітників МГБ наводили висловлювання Калиниченка про боротьбу бандерівців на Західній Україні.

МГБістам також необхідно було завербувати ще одного секретного співробітника («сексота») з близького оточення Калиниченка. Зокрема, й для перевірки (перекриття) даних агента «Пруднікова». Сам же «Прудніков» отримав завдання організувати спільне святкування зустрічі Нового 1947 року, куди окрім Калиниченка запросити його сусідів Кадинську, Ковальову й Фурдуїлова. Це був розрахунок на встановлення дружніх  стосунків Калиниченка з його сусідами. Фурдуїлов, з невідомих причин, цікавив співробітників МГБ найбільше – на нього також планувалося завести справу-формуляр.

Також співробітників МГБ цікавили робітники майстерень станції «Херсон», серед яких можна було б завербувати агента для розробки Калиниченка.

Та всі ці плани, очевидно, так і залишилися нереалізованими. Оскільки, на запит заступника начальника Управління 2-Н МГБ УССР Пастельняка від 25 червня 1947 року щодо подальшої долі розробки Калиниченка, херсонські МГБісти відповіли, що наприкінці 1946 року петлюрівець Калиниченко виїхав до Казані. Відповідно, за новим місцем проживання було й надіслано назбирані агентурою у Херсоні матеріали.

Loading...

Інтерв'ю

Володимир Балух: «Кримчани готові до акцій протесту»

Володимир Балух – один з найвідоміших представників українського опору в Криму. Від початку анексії півострова...

24-01-2020 Інтерв'ю

Віктор Рог: «Усе залежить від спільної праці і боротьби»

Публіцист та громадський діяч Віктор Рог завітав до Запоріжжя, щоб презентувати знакову книгу «Ієрархія національних...

20-11-2019 Інтерв'ю

Тарас Рондзістий: «Виховання патріотів – пріоритетна українська справа»

Цього року вп’яте відзначають в Україні на державному рівні День захисника України. З цього приводу...

14-10-2019 Інтерв'ю

Веб-дизайн