П'ятниця, 04 січня 2019 14:46

Боротьба з українськими націоналістами у Криму на початку весни 1957-го року

Юрій Щур
Боротьба з українськими націоналістами у Криму на початку весни 1957-го року

На початку весни 1957 року співробітники УКГБ Кримської області зауважували, що останнім часом для півострова все більшого значення набувала необхідність «посилення чекістської роботи» по лінії українських націоналістів.

Пояснювали вони це тим, що продовжувалося заселення Криму колгоспниками-переселенцями, а також за організованим набором робочої сили щороку на півострів прибувало до 1,5 тисяч жителів Західної та Східної України. Відповідно, КГБісти були переконані, що серед цих осіб були колишні учасники підпілля ОУН.

Станом на середину березня 1957 року співробітниками кримського КГБ було виявлено:

  1. Колишніх бійців УПА та учасників збройного підпілля – 15 осіб
  2. Учасників націоналістичних організацій та груп – 10.
  3. Ще 10 осіб було віднесено до категорії «бандпособників».

Серед останніх за двома справами-формулярами розроблялися Шбарій (у Феодосії) та Стасюк (у Євпаторії). Також була заведена справа попередньої оперативної розробки на феодосійця Мацеха.

Агентурний апарат на той час складався з 63 агентів та 1 резидента. З них 28 агентів були у 4-му відділі (на той час займався боротьбою з антисовєтськими елементами). Зауважувалося також, що 11 агентів раніше були учасниками оунівського підпілля.

Співробітники КГБ визнавали, що агентурний апарат по лінії ОУН в основному був молодим, тому необхідно було приділяти увагу його вихованню й перевірці на практиці. Крім того, значна кількість агентури вербувалася серед сезонних робітників, які працювали на будівництві. Відповідно, через цю сезонність мала місце «текучка» кадрів й неможливість перевірити отриманий первинний агентурний матеріал. Також проблемою було й те, що об’єкти цих донесень теж були сезонними робітниками.

Зокрема, отримані дані на робітника Андрощука, який серед оточення дозволяв собі «націоналістичні вислови», намагався групувати навколо себе молодь, не могли бути перевірені. Це було пов’язано із тим, що Андрощук виїхав після закінчення роботи у жовтні 1956 року.

Враховуючи, що на Південному узбережжі Криму відпочивали керівники СССР та Компартії, робота з розробки членів ОУН для КГБістів мала не рядове значення. Особливо у Ялті, де було встановлено 6 колишніх членів ОУН та симпатиків підпілля. Усіх їх ретельно вивчали через агентуру. Для таких цілей в Ялті працювали 15 агентів й була створена 1 резидентура.

Вистачало й інших проблемних питань. У кримських КГБістів майже не було кваліфікованої агентури, яка могла б працювати над реалізацією поставлених завдань. Деякі нові агенти («Царьов», «Сєвєр» та «Шумілов») мали достатньо інформації з історії діяльності підпілля ОУН та загонів УПА, були готові працювати «на результат», однак зв’язків серед осіб, які цікавили КГБ, майже не мали.

Також співробітники КГБ визнавали, що досить слабо проводиться робота з агентурної розробки колишніх учасників ОУН та бійців УПА, які відбули присуди й приїхали до Криму.

Для активізації боротьби з українськими націоналістами, відповідно, планувалося здійснити наступні заходи:

  1. Враховуючи, що до колгоспів Криму до травня 1957 року очікувалося прибуття до 6 тисяч переселенців із Західної України, необхідно було вжити заходів щодо своєчасного виявлення колишніх оунівців та упівців й не допускати їхньої концентрації на Південному узбережжі.
  2. У лютому-березні 1957 року до колгоспів Кримської області прибуло більше 2-х тисяч сімей переселенців, серед яких були особи, раніше засуджені за націоналістичну діяльність. Тільки у Красноперекопському районі (від 12 травня 2016 року – Перекопський) Кримської області було виявлено понад 30 осіб, засуджених за «контрреволюційні злочини». У березні 1957 року було розпочато перевірку за що саме ці люди були засуджені. Крім того, готувалися запити на КГБ тих областей, звідки прибували колишні засуджені, з проханням відправляти у рейди до Криму перевірену агентуру.
  3. Також проводилася робота з підбору кадрів для заагентурення. Це відбувалося спільно з спеціалістами 2 відділу (займався внутрішньою безпекою та контррозвідкою). Такі агенти мали працювати по іноземцям, які намагалися б вийти на контакт з націоналістами.
  4. У Кримському педінституті на відділенні української мови та літератури навчалося 176 студентів. Серед них вже було завербовано 1 агента й підбиралися нові кадри для заагентурення.
  5. Для керівництва кримського КГБ ставало очевидним, що відповідальний за боротьбу з українськими націоналістами Смирнов із поставленою роботою не справляється, оскільки не має досвіду. Через це обласне КГБшне керівництво зверталося до республіканського з проханням надіслати більш досвідченого оперативника.
Loading...

Інтерв'ю

Юрій Менцинський: «Багатолітня боротьба українців увінчається успіхом»

Його доля характерна для сотень тисяч українців, родини яких, рятуючись від московських «визволителів», змушені були...

21-01-2019 Інтерв'ю

Стефан Романів: Терор, який був у 1932 році, і терор, що сьогодні на окупованих територіях, мають одну мету – винищення

Минулого тижня у Києві відбувся XI Світовий Конгрес Українців – ініціативи, що координує роботу 20-мільйонної...

10-12-2018 Інтерв'ю

Леонтій Шипілов: «Вибори в умовах війни: маємо бути у всеозброєнні»

  Понад місяць працює нова Центральна виборча комісія, обрана 20 вересня. Присягу прийняли 5 жовтня. Українська...

18-11-2018 Інтерв'ю

Веб-дизайн