П'ятниця, 03 травня 2019 09:34

«…З метою повного відриву від націоналізму…»

Юрій Щур
«…З метою повного відриву від націоналізму…»

КГБ проти оунівців на Запоріжжі у 1960-му році

Співробітники КГБ уважно стежили за членами ОУН та бійцями УПА, які поверталися на територію України після відбуття присудів у таборах. Поруч із активними заходами, які були спрямовані на виявлення та знешкодження активних дій декого з націоналістів, КГБ проводив так звану профілактичну роботу, скеровану на негласне «перевиховання» потенційних ворогів режиму, які вже мали за плечима досвід боротьби з совєтською владою.

На кожного особисто розроблявся план «профілактики», з урахуванням усіх особливостей біографії. Відповідно, співробітники КГБ «даремно свій хліб не їли», були й результати. Зокрема, колишній станичний ОУН з сучасної Івано-Франківської області Дмитро Яцишин після проведеної із ним співбесіди співробітником КГБ написав заяву, де засвідчив переконаність у безглуздості боротьби з совєтською владою. Ще один колишній підпільник, Юрій Кузів навіть обіцяв «здавати» до КГБ тих, хто переконуватиме його у необхідності боротьби за незалежність України.

У КГБ зазначали, що певною проблемою для них був колишній член Запорізького обласного проводу ОУН (р) Пилип Мороз. Він повернувся до обласного центру після відбуття присуду у Воркутинському таборі. Перебуваючи у Запоріжжі, він почав групувати навколо себе колишніх співтабірників, з якими проводив розмови на антисовєтську тематику. Серед іншого, вони обговорювали питання відновлення активної діяльності за умови ускладнення міжнародної ситуації.

У жовтні 1959 року були заарештовані та засуджені найближчі однодумці Мороза – Мисько та Шевченко, йому ж дивом вдалося уникнути повторного арешту. Після цих подій Пилип Мороз замкнувся у собі, уникав спілкування із знайомими. Його психологічним станом вирішили скористатися КГБісти: було прийнято рішення проводити із ним спеціальні бесіди й схиляти до думки про безперспективність подальшої боротьби. Якщо б Мороз й далі ухилявся від спілкування з КГБ та не збирався б засуджувати свою колишню діяльність, його мали б скомпрометувати в очах знайомих, зокрема й тих, хто перебував у таборах.

У даному випадку КГБістів чекав успіх. Мороз написав заяву із засудженням своєї колишньої діяльності. Крім того, надав свідчення про діяльність ОУН на території Запоріжжя й області під час німецько-радянської війни, а також про наміри відновити діяльність після повернення до міста з ув’язнення.

Богдан Юсків був засуджений за участь в молодіжній націоналістичній організації. Після ув’язнення дозволяв собі антисовєтські вислови. Перевірка через агентуру фактів практичної підпільної діяльності не підтвердила. Відповідно, було прийнято рішення негласно, через агентів КГБ з оточення Юсківа, провести «профілактичну розкладницьку» роботу. Агенти «Станіславський» та «Маяк» досить ретельно обробляли Богдана Юсківа, наслідком чого стало повне розчарування останнього у минулій діяльності. У КГБ були переконані у результатах роботи, агентурну справу на Юськіва закрили. Його ж самого мали намір використати з «профілактичною» метою щодо знайомих Турика та Клепея, які на той час перебували у Дубравлазі МВД.

Паралельно із цим, співробітники КГБ продовжували шукати компрометуючі матеріали на керівників націоналістичного підпілля, які перебували у Західній Європі та Америці. У Запорізькій області з цією метою намагалися використати агента «Гаврила» – колишнього кур’єра Проводу ОУН Гаврила Корназа, заагентуреного ще під час арешту у 1951 році. Однак співбесіди з агентом результатів не дали. Корназ міг надати інформацію лише про тих підпільників, які не цікавили КГБістів. Ті ж персони, які цікавили спецслужбу, «Гаврилі» були невідомі.

У Розівському районі співробітники КГБ поступово обробляли колишнього студента Львівського університету, учасника оунівського підпілля Івана Харину, який приїхав сюди на проживання після відбуття присуду в Ухті. За визначенням оперативного співробітника, «Харина, як добре освічений та ерудований чоловік, може надати органам КГБ необхідну допомогу у розкладницькій роботі серед своїх зв’язків, які перебувають в ув’язненні».

Загалом же, з метою проведення широко розгалужених попереджувальних заходів Управлінням КГБ у Запорізькій області, поруч із заходами щодо окремих персоналій, на основі місцевих матеріалів, було розроблено лекцію «Українські націоналісти – люті вороги українського народу». Ця лекція читалася оперативниками спеціально у місцевостях, де було найбільше оунівців та упівців, які повернулися з ув’язнення, або там, де проживали переселенці із Західної України.

Loading...

Інтерв'ю

Віктор Рог: За Україну йде великий бій

Головний редактор всеукраїнського тижневика «Шлях Перемоги», публіцист, автор книг і численних публікацій з ідеології українського...

21-03-2019 Інтерв'ю

Юрій Шухевич: «Ніхто не зміг сплутати йому гри»

Про військове зростання воєначальників УПА, зокрема Головного командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича – центральної фігури...

05-03-2019 Інтерв'ю

Юрій Менцинський: «Багатолітня боротьба українців увінчається успіхом»

Його доля характерна для сотень тисяч українців, родини яких, рятуючись від московських «визволителів», змушені були...

21-01-2019 Інтерв'ю

Веб-дизайн