Понеділок, 03 червня 2019 14:34

Оунівець Пилип Письмений

Юрій Щур
Оунівець Пилип Письмений

Під час німецької окупації території Запорізької області, членам ОУН вдалося створити досить потужний осередок у Михайлівському районі. Керівник місцевого підпілля Іван Гребенюк був включений до складу обласного Проводу. Одним з найбільш активних оунівців тут став Пилип Письмений.

Народився він у 1906 році в селі Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області. Згідно з автобіографією, написаною під час німецько-радянської війни, його батько був розстріляний ЧК у 1920 році. Сам Письмений 1923 року вступив до торгівельно-промислової школи у Одесі, де провчився до 1925 року. Після того його життя було «обрамлене» постійним переслідуванням зі сторони совєтських органів держбезпеки: арешти 1925, 1934 та 1940 років. За кілька днів до початку німецько-радянської війни, як записано в автобіографії, втік з етапу й «заховався» у селі Вовківці неподалік районного центру Михайлівки, Запорізької області. Щоправда, зовсім по іншому Пилип Письмений висвітлював свою біографію під час допитів в НКВД: проживав у Запоріжжі з 1924-го по 1941-й й ніколи ніким не заарештовувався. У автобіографії ж «прибрехав» за порадою Гребенюка, щоби мати більшу вагу у нової влади.

До ОУН Письмений був залучений Гребенюком у приміщенні Районної управи у квітні 1942 року. Хоча спілкування на теми боротьби за незалежність України відбувалося ще з листопада 1941-го. Очевидно, керівник місцевого підпілля перевіряв Письменого й готував до залучення в Організацію.

Пилип Письмений став зв’язковим між Михайлівською організацією та Запоріжжям. Із дорученнями від Гребенюка він їздив до обласного центру, де за допомогою Іванового брата Гната Гребенюка зустрічався із членами обласного Проводу ОУН Дмитром Борченком (очевидно, мова про обласного провідника Василя Пастушенка) та Борисом Крицем (мова йде про референта СБ обласного проводу Бориса Крицана). Ці наради відбувалися в новій частині Запоріжжя, на 6-му селищі.

За дорученням Івана Гребенюка, Пилип Письмений влаштувався на роботу до районної поліції. Однак, за антинімецьку агітацію вже 9 червня 1942 року він був заарештований й до 30 липня перебував у в’язниці Запоріжжя. Після звільнення продовжував підпільну діяльність, зокрема поширював різні видання ОУН, серед яких було багато листівок із закликом до боротьби за самостійну Україну.

Якраз у цей час в оточенні Пилипа Письменого з’явився агент совєтських органів держбезпеки, житель старої частини Запоріжжя Роман Кульчицький. Вже після повернення совєтської влади, він доповідав кураторам в НКВД, що у січні-лютому 1943 року Пилип Письмений виїжджав на зв’язок із обласним Проводом ОУН, внаслідок чого отримав інформацію про спроби організації в Запорізькій області націоналістичного партизанського відділу, чисельністю близько 200 осіб. Аналогічний загін планувалося створити і у Михайлівському та сусідньому із ним Великобілозерському районах. Пізніше Пилип Письмений розповів Кульчицькому, що задум щодо організації партизанських загонів не був реалізований через початок масових арештів оунівців німецькими органами держбезпеки по всій території області.

Крім совєтських агентів, за діяльністю місцевих оунівців уважно стежили й учасники комуністичного підпілля. Вже після закінчення війни, під час опитування партійних функціонерів про діяльність в умовах німецької окупації, виринали факти про більшу організованість членів ОУН у порівнянні з комуністами, наявність у націоналістів зброї тощо. Згадали також і про один епізод, пов’язаний з Пилипом Письменим: «…Одного разу один з націоналістів обстрілював німецьку машину, прізвище його Письмений, сам він з нашого района, з Балківки. Приїжджають в це село 3 жандарми. Письменний сидів у цей час вдома. Питають у старости Д., де Письмений. Той їх повів. Прийшли й забрали. Коли його вели, він попрохався по природнім потребам й втік. Вони звинуватили у цьому старосту. Сказали йому, якщо він не зловить Письменого, то вони його вб’ють. Той пішов шукати Письменого й знайшов у курятнику, сказав, що нічого йому не буде, той дурень й повірив, кинув наган, який у нього був, й його забрали. Його по дорозі дуже били».

У слідчій справі як дата арешту фігурує 22 березня 1943 року. До 23 вересня він перебував у в’язниці СД м. Запоріжжя. За свідченнями Письменого, разом із ним тоді у в’язниці перебувало багато членів ОУН із різних районів Запорізької області, зокрема з Михайлівського, Гуляйпільського, Пологівського, Токмацького, самого Запоріжжя й інших.

Після перебування у в’язниці Запоріжжя, Пилип Письмений в складі «запорізького оунівського етапу» був вивезений до концтабору «Дахау». Звільнений 1945 року американськими військами й, як громадянин СССР, репатрійований до Запорізької області. Тут 22 жовтня 1945 року його було заарештовано й обвинувачено у націоналістичній діяльності.

3 квітня 1946 року, згідно з вироком Військового Трибуналу військ МВД Запорізької області, Пилипа Письменого було засуджено до 10 років таборів з ураженням в правах на 5 років. На початку 1955 року справа Письменого переглядалася Запорізькою обласною комісією з перегляду справ на осіб, які засуджені й відбувають присуд за вчинення контрреволюційних злочинів. Вирок 1946 року було залишено в силі.

4 січня 1956 року Пилип Письмений помер у таборі. 19 серпня 1994 року реабілітований.

Loading...

Інтерв'ю

Віктор Рог: За Україну йде великий бій

Головний редактор всеукраїнського тижневика «Шлях Перемоги», публіцист, автор книг і численних публікацій з ідеології українського...

21-03-2019 Інтерв'ю

Юрій Шухевич: «Ніхто не зміг сплутати йому гри»

Про військове зростання воєначальників УПА, зокрема Головного командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича – центральної фігури...

05-03-2019 Інтерв'ю

Юрій Менцинський: «Багатолітня боротьба українців увінчається успіхом»

Його доля характерна для сотень тисяч українців, родини яких, рятуючись від московських «визволителів», змушені були...

21-01-2019 Інтерв'ю

Веб-дизайн