Понеділок, 30 вересня 2019 16:43

Розробка органами МВД членів ОУН на Херсонщині у 1953 році

Юрій Щур
Розробка органами МВД членів ОУН на Херсонщині у 1953 році

Не дивлячись на те, що основні осередки підпілля ОУН були виявлені та ліквідовані совєтськими органами державної безпеки у перші роки після закінчення німецько-совєтської війни, боротьба з українськими націоналістами на Наддніпрянщині не завершилася. Навіть протягом 1950-х років, періодично, актуалізувалося питання розшуку оунівців, які провадили свою діяльність під час німецької окупації. Херсонська область тут не виняток.

Влітку 1953 року керівництво УМВД Херсонської області доповідало у Київ про результати розшуку членів ОУН та основні напрацювання в цій проблемі. Наголошувалося на тому, що під час війни територія області перебувала під юрисдикцією Крайового Проводу ОУН Південноукраїнських земель, який очолював Василь Кук. Враховуючи, що останній на той час очолював усю антисовєтську боротьбу осередків ОУН та збройного підпілля, розробку херсонських оунівців намагалися використати для отримання інформації про місця перебування Василя Кука.

Співробітники МВД зазначали, що мережа ОУН поширилася на Херсон, Великоолександрівський, Каховський, Нововоронцовський, Цурюпинський (Олешківський), Білозерський, Скадовський Голопристанський, Генічеський та інші райони. Крім того, вони вважали, що розробки підпілля ОУН після повернення совєтської влади на території Херсонської області проводилися більш ніж поверхнево. Це спричинилося до того, що усю мережу осередків націоналістичного підпілля так і вдалося викрити. Наголошувалося на тому, що «повні установочні дані на керівників окружних й районних проводів і багатьох учасників ОУН не зібрані й можливі місця їх перебування у даний час не виявлені».

Однак, помилки й недоробки попередників не завадили МВДистам підготувати перелік жителів Херсонської області, які під час німецької окупації належали до ОУН, зокрема були в керівництві підпілля. Таким чином, у розробці перебували:

  1. Антон Невінчаний, уродженець Високопільського району, агроном Ново-Маячківського районного відділу сільського господарства. Під час німецької окупації працював директором місцевої МТС, займався агітаційною діяльністю, поширював матеріали із закликами до створення Самостійної України.
  2. Леонід Ніколаєв, 1925 року народження, уродженець Херсону, працював агрономом у радгоспі «Красний маяк» Бериславського району. Під час німецької окупації був одним із керівників оунівської молодіжки, яка діяла у Херсонській агрошколі. Крім того, був зв’язковим із підпіллям ОУН Миколаєва та Одеси.
  3. Володимир Середа, 1906 року народження, уродженець Знаменського району Кіровоградської області. Працював агрономом в Херсонському агророзпліднику. Під час німецької окупації у Херсоні працював інспектором народної освіти, пізніше – агрономом окружної сільгоспкомендатури й директором контори держсортфонду. Підтримував зв’язки з організаторами підпілля ОУН у Херсоні Грицаєм, Вдовиченком й іншими.
  4. Яків Ковальов, 1884 року народження, уродженець Кіровоградської області. Мав «проблеми» з совєтськими спецслужбами ще до початку війни з Німеччиною. Під час окупації був утримувачем конспіративної квартири керівників оунівського підпілля Великої Олександрівки, зокрема Мирона Барабаша та Олександра Назаренка.

Разом із тим, увага співробітників МВД Херсонської області була прикута також до членів ОУН, які під час німецької окупації України проживали в інших областях, а після закінчення війни приїхали на Херсонщину. Серед таких були:

  1. Андрій Багмет, 1887 року народження, уродженець Карлівського району Полтавської області. Кандидат філологічних наук, викладач Херсонського педінституту. Під час німецької окупації проживав у Полтаві, був організатором театру юного глядача. Підтримував зв’язок з провідником ОУН «Дигасом».
  2. Марк Райко, 1916 року народження, уродженець Варвинського району Чернігівської області. Інженер-технолог, працював на консервному заводі ім. Сталіна. Під час німецької окупації жив у Сімферополі, працював у Бюро допомоги українському населенню. До ОУН був залучений одним з керівників місцевого підпілля Григорієм Вольчаком.
  3. Іван Сидоренко, 1903 року народження, уродженець Дніпропетровської області, викладач української мови та літератури Херсонського педучилища. За даними агента «Кулікова», Сидоренко працював вчителем у Кривому Розі у 1924-1926 роках та мав знайомих, які пізніше були заарештовані по справі СВУ. Під час німецької окупації проживав у обласному центрі й підтримував зв’язки з українськими націоналістами.

Звичайно ж, поза увагою не залишалися й переселенці із Західноукраїнських земель. Серед тих, хто прибув до Херсонської області, станом на 1953 рік було взято в розробку 127 особи, які належали до підпілля ОУН. Серед них, на думку співробітників МВД, були й ті, хто прибув на Херсонщину із спеціальним завданням керівників українського націоналістичного руху. Серед них виокремлювали, зокрема, Івана Ниського, курсанта курсів десятників-будівників у Херсоні. За даними МВД, він перебував у 1947-1951 роках у збройному підпіллі у Перемишлянському районі на Львівщині, мав псевдо «Ворон».

У Малій Каховці працювали у колгоспі уродженці Заліщицького району Тернопільської області Іван Мандзюк та Йосип Сопівник. До переїзду на Херсонщину вони належали до молодіжної націоналістичної організації.

Уродженець Львівщини Василь Повняк після переселення мешкав у Голопристанському районі. До цього був активним у підпіллі. На подвір’ї батька мав криївку, де переховувалися зв’язкові кур’єрської групи «Дубки». В Голопристанському районі підтримував зв’язки із групою переселенців, яких співробітники МВД підозрювали в організованій націоналістичній діяльності.

З метою подальшої розробки й отримання більшої інформації про ОУН періоду німецької окупації, співробітники МВД мали намір завербувати до агентурної мережі найбільш скомпрометованих осіб, які перебували на обліку як націоналісти. Декого з них планувалося відправити до тюрем і таборів, де відбували присуд херсонські оунівці, щоби «розговорити» останніх.

Усіх згаданих вище колишніх учасників ОУН Херсонської області та інших регіонів Наддніпрянщини планувалося взяти у посилену розробку. Зокрема, з метою встановлення можливих каналів зв’язку Василя Кука. Крім того, для подання у розшук готувалася інформація про членів ОУН, які виїхали за межі області під час відступу німецьких військ, серед них Мирона Барабаша, Юрія Найдьонова, Григорія Шандру, Олексія Лобковського, Саву Цитенка тощо.

До роботи й розробок залучалися агенти «Гуцул», «Борис», «Валя», «Вася», «Близький», «Слідопит», «Ніколаєв», «Горний», «Воронов», «Доброволець» та інші.

Loading...

Інтерв'ю

Тарас Рондзістий: «Виховання патріотів – пріоритетна українська справа»

Цього року вп’яте відзначають в Україні на державному рівні День захисника України. З цього приводу...

14-10-2019 Інтерв'ю

Боляєнь Сиресь: Досить «просити»! Наше право – вимагати!

Пропонуємо увазі читачів інтерв’ю ерзянського Інязора Сиреся Боляєнь із редакцією газети «Ерзянь Мастор».

30-09-2019 Інтерв'ю

Олександр Сич: «Нарікають на ворога слабкі. Сильні – стискають зуби, роблять висновки і готуються до нового бою…»

Політичні виклики часу. Ексклюзивне інтерв’ю з заступником Голови ВО «Свобода», політологом, доктором історичних наук Олександром...

27-08-2019 Інтерв'ю

Веб-дизайн