Понеділок, 04 листопада 2019 08:15

Пилип Мороз – член Запорізького обласного Проводу ОУН

Юрій Щур
Пилип Мороз – член Запорізького обласного Проводу ОУН

20 червня 1944 року в рамках розробки агентурної справи «Земляки», заведеної за матеріалами агента «Ніколаєвої», був заарештований утримувач конспіративної квартири ОУН старої частини Запоріжжя, член обласного Проводу 42-річний Пилип Мороз. Останній на той час перебував у діючій армії, рядовим у 259 стрілецькій дивізії. Під час німецької окупації Пилип Мороз працював бухгалтером у Обласній конторі «Заготзерно».

За рахунок отриманих від агентури даних, які були доповнені свідченнями заарештованих у 1943-1944 роках на території Запорізької області роках членів ОУН, співробітникам совєтських органів державної безпеки було відомо, що Пилип Мороз діяв не лише у обласному центрі. Зокрема, він допомагав члену обласного Проводу Борису Крицану створювати осередки ОУН у Пологівському районі.

З 1942 року в якості конспіративної квартири у старій частині міста Запоріжжя використовувалося помешкання Пилипа Мороза по вулиці Броневій, №14 селища Першотравневе (на той час – вул. Снарядна селища Весняне, після повернення совєтської влади відновлені довоєнні назви. Тепер – в межах Космічного мікрорайону м. Запоріжжя). У будинку час від часу зупинялися члени обласного Проводу ОУН Борис Крицан («Криц»), Богдан Мовчан («Степан Лисавка») та обласний провідник Василь Пастушенко («Дмитро Романович»). Відвідувачем помешкання також був один із керівників запорізького міського підпілля Гнат Гребенюк. Пилип Мороз, крім того, користуючись службовим становищем, забезпечував членів обласного Проводу й активістів документами для вільного проїзду залізницею.

Діяльність Пилипа Мороза в підпіллі ОУН не залишилася непомітною для гестапо. На початку весни 1943 року він був заарештований, а 22 квітня переведений до в’язниці м. Мелітополя, де вже перебували оунівці з південних районів Запорізької області, зокрема й член Мелітопольського окружного Проводу Микола Сливка («Буревій»). Служба безпеки ОУН Південноукраїнських земель працювала над підготовкою звільнення оунівців з в’язниці, залучивши до цього процесу місцевий актив.

Зрештою, 12 травня 1943 року Микола Сливка та Пилип Мороз, отримавши від зв’язкової окружного Проводу Надії Артюхової нові документи та зброю, втекли з в’язниці та виїхали до Запоріжжя. Звідти Пилип Мороз був направлений до Дніпропетровська, а потім до Кривого Рогу для проведення діяльності в місцевому підпіллі.

Слідство по справі Пилипа Мороза було об’єднане із матеріалами жителів Пологівського району Пилипа Буланого та Івана Медяника, які також звинувачувалися у належності до націоналістичного підпілля. 25 листопада 1944 року Пилипа Мороза було засуджено до 20 років каторги.

19 жовтня 1953 року помічник Військового Прокурора Запорізького гарнізону розглядав скаргу Пилипа Мороза на винесений йому вирок, однак не знайшов підстав для зменшення строку покарання, вважаючи що вирок було винесено відповідно до дій Мороза під час німецької окупації. Однак за рік, після нового перегляду справи, вирок Морозу таки було змінено на 10 років таборів. 31 грудня 1954 року було прийнято постанову про звільнення Пилипа Мороза з ув’язнення. 3 лютого 1955 року його було звільнено.

Повернення Пилипа Мороза до Запоріжжя додало клопоту співробітникам місцевого КГБ. У доповідних записках вони зауважували, що Мороз не відійшов від націоналізму, не «перевиховався». Після звільнення він продовжував спілкуватися з колишніми членами ОУН, висловлювався за необхідність відновлення діяльності на випадок ускладнення міжнародної ситуації тощо.

У червні 1956 року на Пилипа Мороза було заведено справу-формуляр. Серед матеріалів, які стосувалися діяльності Мороза під час німецької окупації, тут також містилися донесення агентури з Воркутинського табору, де він відбував присуд. Зокрема, агент «Ісправний» регулярно доповідав і цитував висловлювання Мороза про переваги українського націоналізму та потребу боротьби за державну самостійність. Містила справа-формуляр також спостереження за Морозом після його повернення з ув’язнення.

У квітні 1956 року для розробки Мороза було завербовано агента «Алєксєя», який разом із ним перебував у таборі. В процесі подальшої розробки також було підключено агентів «Кравця» й «Лесю». Сама ж розробка була спрямована й на виявлення націоналістичної організації, яку на думку співробітників КГБ, створив Пилип Мороз у Запоріжжі після повернення до міста. Членами цієї організації могли бути знайомі з Воркутинського табору, які або самостійно приїхали на територію області, або ж по запрошенню самого Мороза. Серед останніх були націоналісти Шевченко й Мисько.

З часом розробка Пилипа Мороза була орієнтована на його перевиховання й добровільну відмову від антисовєтських і націоналістичних висловлювань. Та, попри сподівання КГБістів, «тертий» націоналіст Мороз на контакт не йшов.

Не маючи можливості «переконати» Мороза у хибності його поглядів, співробітники КГБ вирішили його «підставити». Для цього вирішили використати факт арешту та засудження його друзів Шевченка й Миська. У одному з планів роботи УКГБ Запорізької області зазначалося: «з метою припинення спроб нав’язання оточенню своїх ворожих поглядів, скомпрометувати Мороза, здійснюючи заходи зі створення видимості його співпраці з органами КГБ й причетності до арешту Шевченка й Миська. Ці дані повинні стати відомими дружині Шевченка й іншим його близьким. В подальшому, використовуючи агента «Орлова», добитися, щоб дружина Шевченка повідомила йому про це у Дубравлаг».

Зрештою, співробітники КГБ «свій хліб даремно не їли». Їм вдалося ізолювати Пилипа Мороза від антисовєтського оточення Запоріжжя. Він замкнувся в собі й нові факти про його дії або висловлювання до «комітетчиків» не надходили.

 

Loading...

Інтерв'ю

Тарас Рондзістий: «Виховання патріотів – пріоритетна українська справа»

Цього року вп’яте відзначають в Україні на державному рівні День захисника України. З цього приводу...

14-10-2019 Інтерв'ю

Боляєнь Сиресь: Досить «просити»! Наше право – вимагати!

Пропонуємо увазі читачів інтерв’ю ерзянського Інязора Сиреся Боляєнь із редакцією газети «Ерзянь Мастор».

30-09-2019 Інтерв'ю

Олександр Сич: «Нарікають на ворога слабкі. Сильні – стискають зуби, роблять висновки і готуються до нового бою…»

Політичні виклики часу. Ексклюзивне інтерв’ю з заступником Голови ВО «Свобода», політологом, доктором історичних наук Олександром...

27-08-2019 Інтерв'ю

Веб-дизайн