Вівторок, 04 лютого 2020 15:20

Справа-формуляр Василя Герцелинського

Юрій Щур
Справа-формуляр Василя Герцелинського

Восени 1954 року, аналізуючи проблемні моменти у діяльності УМГБ Херсонської області, було акцентовано увагу на відсутності розробок по досить перспективним справам. 

Серед таких називалася й справа-формуляр на уродженця Львівщини Василя Герцелинського, який працював на Новому Селищі текстильного комбінату Херсона. Зацікавленість органів держбезпеки випливала із тієї інформації про Герцелинського, яку їм вдалося отримати до того часу.

Зазначалося, що матеріли про діяльність Герцелинського у підпіллі ОУН були отримані від агентури, а також із свідчень Григорія Голяша – «Бея», організаційного референта Подільського крайового проводу ОУН.

Зокрема, те, що у 1940 році він вступив до ОУН й отримав псевдо «Гармалюк» й був утримувачем конспіративної квартири. У 1941 році був у охороні Проводу ОУН, перебував у штабі Похідних груп по вулиці Руській, 20 у Львові. Його квартиру відвідували такі визначні постаті українського націоналістичного руху як Микола Лебідь, Іван Климів («Легенда»), Василь Кук («Леміш») й інші. Протягом 1942-1944 років займався забезпеченням підпілля ОУН продуктами харчування.

У 1944 році Василь Герцелинський був мобілізований до Красної Армії й у вересні 1944 року потрапив у полон до німців. За даними МГБ, пішов на співпрацю й був направлений до розвідшколи, яка розташовувалася на території Чехії. Незадовго до вступу совєтських військ на територію Чехії, втік з школи й зміг пробитися до України, де приєднався до повстанського відділу «Сагайдачного», який був його родичем. Наприкінці 1945 року, через хворобу, легалізувався у Львові. Продовжував підтримувати зв’язки з націоналістичним підпіллям.

У вересні 1952 року Василя Герцелинського було заарештовано й після проведення допитів завербовано МГБ в якості агента та надано псевдонім «Максим». Однак, зиску з цього для чекістів не було ніякого – він ухилився від співпраці з ними й виїхав восени 1953 року за межі Львова. У березні 1954 року співробітникам МГБ вдалося виявити його в Херсоні. Тут він проживав відлюдкувато, сам, без родини, яка залишилася у Львові. Одного разу агентурою було зафіксовано відвідування Герцелинського рідною сестрою, однак характер відвідування з’ясовано не було.

Співробітники УМГБ Херсонської області встановили контакт з Герцелинським, як з агентом. Однак, далі цього справа не йшла. Ця обставина досить непокоїла київське керівництво органів держбезпеки, оскільки вони вважали можливі зв’язки об’єкта досить перспективними. Відповідно, «чистка» оперативних справ від безперспективних його не стосувалася й справа залишалася серед пріоритетних.

Співробітники МГБ Херсонської області, які встановили зв’язок з Герцелинським як з агентом досить скептично ставилися до цієї «співпраці». У одному із звітів вони написали: «явки з оперативним працівником зривав, а під час зустрічі нічого суттєвого не повідомляв, тримав себе обережно, невідверто, приховував отримані у Херсоні зв’язки». Розуміючи, що з Герцелинського агента зробити не виходить, й «Максим» відверто «мав на увазі» співробітників МГБ, у грудні 1954 року його було виключено з агентурної мережі, але з оперативних міркувань підписка про припинення спілкування з оперативником не відбиралася.

На розробку Герцелинського було відправлено агента «Горного», який раніше належав до націоналістичного підпілля ОУН. Відповідно, донесення від останнього не забарилися. Зокрема, про приїзд сестри зі Львова й виїзд до міста Лева самого об’єкта розробки. Придивляючись до нього, «чекісти» дійшли висновку, що Герцелинський повернувся до Херсона із завданням від ОУН. Доповнювали враження співробітників УМГБ також перехоплені листи від дружини зі Львова, а також відлюдкуватий стиль життя об’єкта розробки.

Додатково до справи було введено агентку «Лєнскую», яка мала доступ як до об’єкта розробки, так і до його оточення, працюючи комендантом гуртожитку. Агентка доповідала, що її «підопічний» згуртував навколо себе групу, з якою часто усамітнюється. Крім того, з’ясувала, що близьким знайомими об’єкта розробки є уродженець Вінницької області, бригадир будівельників Степан Криничний. Підозрілим їй видавалося те, що останній до бригади набрав виключно уродженців Західної України. Подальший збір інформації дозволив з’ясувати, що бригадир живе за фіктивними документами й часто кудись виїжджає з Херсону. На нього також було заведено облікову справу. Серед найближчого оточення Герцелинського співробітників УМГБ також цікавив «потенційний» учасник оунівського підпілля уродженець Львівщини Роман Кравець.

Станом на початок 1955 року розробка Герцелинського набувала нових об’ємів, оскільки в його оточенні перебувало багато людей з «темною» біографією. Повідомлення агентури, як правило, спричинялися до заведення нових справ. Разом із тим, кваліфікованої агентури для глибокої розробки Герцелинскього не вистачало. Відповідно, співробітники УМГБ очікували відрядження із Львівщини висококваліфікованого агента «Васі», який до того ж був односельцем Герцелинського. Після введення цього агента у розробку, з часом планувалося ще ввести агента «Бориса».

Під псевдонімом «Вася» на органи держбезпеки працював Іван Процайло, заагентурений ще у 1951 році. За його донесеннями було вбито 3 підпільники й викрита молодіжна націоналістична організація. У 1952-1954 роках він мешкав на території Херсонської області й виконував різні доручення органів держбезпеки. У червні 1953 року зміг просочитися до молодіжної націоналістичної організації, яка діяла в Заліщицькому районі Тернопільської області, внаслідок чого троє підпільників було заарештовано.

«Борисом» був уродженець Львівщини Іван Ткачук, завербований ще у 1945 році, коли очолював жандармерію при референті окружного Проводу ОУН «Чайці». Завдяки зраді агента було заарештовано 5 підпільників. З грудня 1952 року той вже займався розробками українських націоналістів по Херсонській області.

Тим часом, агентка «Лєнская» та агент «Чистий», які далі працювали по справі, доповідали співробітникам УМГБ, що Герцелинський посилено заводить зв’язки серед осіб, які можуть допомогти з пропискою особам, які прибували до Херсона з-за меж області. Виникала думка, що це відбувається за завданням ОУН й таким чином керівники націоналістичного підпілля намагаються легалізувати своїх підлеглих.

Для активізації розробки, безпосередньо для роботи з Герцелинським, було завербовано молодого поета, який отримав псевдонім «Тарас». Цінним був цей агент тим, що під час німецької окупації у Сквирському районі Київської області належав до підпілля ОУН й розбирався у певних тонкощах націоналістичного руху. Агент «Чистий» із справи був виведений, як п’яниця що примудрився розшифрувати себе перед об’єктом розробки.

Загалом, надаючи виняткової ваги розробці цієї справи-формуляра, співробітники місцевого УМГБ постійно намагалися знайти когось максимально наближеного до Герцелинського й завербувати у агентурну мережу. Тим більш, що «стара» агентура вже притиралася й потроху втрачала довіру об’єктів розробки.

Станом на кінець грудня 1955 року ситуація суттєво не змінилася. Відчувалася потреба у ротації агентів, не вистачало агента «Васі», на якого було покладено багато сподівань. Чим закінчилася розробка Василя Герцелинського, на сьогоднішній день невідомо. Сподіваємося, що подальші пошуки серед розсекречених документів совєтських спецслужб проллють світло на ці події.

 

Loading...

Інтерв'ю

Володимир Балух: «Кримчани готові до акцій протесту»

Володимир Балух – один з найвідоміших представників українського опору в Криму. Від початку анексії півострова...

24-01-2020 Інтерв'ю

Віктор Рог: «Усе залежить від спільної праці і боротьби»

Публіцист та громадський діяч Віктор Рог завітав до Запоріжжя, щоб презентувати знакову книгу «Ієрархія національних...

20-11-2019 Інтерв'ю

Тарас Рондзістий: «Виховання патріотів – пріоритетна українська справа»

Цього року вп’яте відзначають в Україні на державному рівні День захисника України. З цього приводу...

14-10-2019 Інтерв'ю

Веб-дизайн