Четвер, 02 жовтня 2014 21:00

Про дату смерті Юрія Липи

Володимир Мороз
Юрій Липа Юрій Липа

Про загибель Юрія Липи загальновідомо стало із короткого повідомлення в підпільному журналі “Ідея і чин”, друкованому органі Проводу ОУН (ч. 8 за 1945 р.): “21.VIII.1944 р. згинув у боротьбі з большевиками на Яворівщині визначний письменник і публіцист др. Юрій Липа, виконуючий обов'язки лікаря в УПА”.

Відповідно, деякий час цю дату і використовували. Зокрема, її подавав у вступі до збірки поезій Ю. Липи, виданій 1967 р. Євген Маланюк. Щоправда, зазначав, що ця дата непевна. Подібно писали й інші еміграційні автори. Про 21 серпня писав теж Валентин Мороз у вступі до чергового видання праці “Призначення України” (1992 р.).

Натомість в анотації до роману “Козаки в Московії” (Львів: “Червона калина”, 1995 р.) фігурує липень 1944 р. А от у вступі до цього ж видання, написаному Мартою Липою-Гуменецькою, подано 20 серпня. Власне, саме ця дата з середини 1990-х років і утвердилася в усіх публікаціях про Юрія Липу. 

Корегування відбулося завдяки інформації від родини Ю. Липи та краєзнавчим дослідженням, які  стали можливими після здобуття Україною незалежності. Найбільш повно версія про 20 серпня викладена у збірнику спогадів “Апостол новітнього українства”, опублікованому в 2000 році. Упорядником цього видання був краєзнавець Петро Кіндратович, який власне і зібрав більшість спогадів очевидців подій, одним із яких є і він сам.

П. Кіндратович писав, що Ю. Липу енкаведисти затримали 19 серпня в с.  Іваники (присілок с. Бунів, Яворівський р-н Львівської обл.). Єдиним свідком цього була товаришка П. Кіндратовича, Ольга Грядова-Беньковська (вона до речі, не була впевнена, чи затримання відбулося 19 чи 18 серпня; але уточнити дату вдалося завдяки свідченням інших очевидців). Після того Ю. Липу ніхто не бачив і, відповідно, у всіх мемуарних публікаціях про те, що далі із ним відбувалося, нічого не подається.

Дружина Галина Захарясевич, за версією П. Кіндратовича, розшукувала за ним два дні й за допомогою місцевих мешканців знайшла його тіло у с. Шутова (тоді село називалося Козаківка) 21 серпня на світанку (точної години при цьому не вказано). Вже наступного дня, 22 серпня, Ю. Липу поховали на цвинтарі у сусідньому Бунові.

П. Кіндратович також писав, що Ю. Липу вбито на світанку 20 серпня, але джерел на підтвердження цього не навів. Серед кількох десятків спогадів очевидців, опублікованих ним у збірнику “Апостол новітнього українства”, немає жодного, який би містив інформацію, що Ю. Липа був вбитий саме 20 серпня. Також немає і згадок про те, що тіло, знайдене на світанку 21 серпня, мало ознаки, що смерть настала попереднього дня.

Все це дає підстави припускати, що дата 20 серпня не ґрунтується на прямих вказівках джерел – документів чи спогадів – а є умовиводом, який випливає із часу затримання (12-13 год. 19 серпня) і часу знайдення тіла (світанок 21 серпня).

Крім 20 серпня, у джерелах зустрічаються і інші дати смерті Ю. Липи. В згаданому збірнику “Апостол новітнього українства” П. Кіндратович наводить єдиний наразі виявлений радянський документ, який стосується цього питання. Це спецповідомлення начальника Краковецького райвідділу НКВД лейтенанта Камардіна, в якому подано, що Ю. Липа був затриманий 22 серпня 1944 р. в с. Іваники і вбитий того ж дня при спробі втечі на шляху до комендатури у с. Шутова. Ця дата суперечить всім іншим даним, а тому більше виглядає на недбалість у веденні документації

Про те, що Ю. Липа загинув при спробі втечі, згадував очевидець Іван Рубай, спогад якого також опублікувано у збірнику “Апостол новітнього українства”. Щоправда, він подавав дату затримання і смерті Ю. Липи на один день – 19 серпня.

В документі ОУН Львівської області “Вісті з терену за місяць жовтень 1944 р.”, укладеному 15 листопада того ж року, зазначалося: “19.VІІІ.1944 р. впав в руки НКВД відомий лікар д-р Липа Юрій. В часі переходу фронту Липа Юрій виїхав з Яворова на с. Бунів, де його зловили більшовики та в звірський спосіб замордували. Липу і ще 4 повішено, а опісля похоронено невідомо де”.

Вже за кілька місяців, у згаданому вище повідомленні із журналу “Ідея і чин”, ОУН уточнила дату смерті Ю. Липи, подавши її на 21 серпня. Відтак саме вона фігурувала в інших повстанських документах. Так, у документі “Некрологи впавших членів на терені Яворівщини і Краковеччини. Яворівський надрайон” зазначено: “Др. Юрій Липа, 44 роки, жонатий (двоє дітей), лікар, письменник, замордований большевиками 21 серпня 1944 р. в с. Козаківці Яворівського р-ну, похоронений в с. Буневі, Краковецького району”.

“Історія сотні ім. Сагайдачного (Дністра)” подала не тільки дату загибелі 21 серпня, а й подробиці про наміри УПА звільнити Ю. Липу з більшовицького полону (див. додаток наприкінці статті).

Наказом головного військового штабу УПА ч. 3/45 від 10 жовтня 1945 р. Ю. Липі присвоєно ступінь полковника з датою старшинства 21 серпня 1944 р. (у випадку посмертних підвищень датою старшинства ставилася якраз дата смерті). Відповідно, аналогічна дата вказана у реєстрах старшин УПА-Захід (1.11.1945 р. і 1.09.1946 р.) і тактичного відтинка “Асфальт” (1946 р.) А в реєстрі старшин воєнної округи “Буг” (1.01.1948 р.) прямо зазначено, що Ю. Липа загинув 21.08.1944 р.

В підсумку можна стверджувати:

1. Усталена дати смерті Юрія Липи – 20 серпня 1944  р. – не є безспірною, при цьому вона, ймовірно, є умовиводом, базованим  на спогадах.

2. Юрій Липа загинув не раніше 19 серпня і не пізніше 22 серпня.

3. Найбільш імовірними і джерельно обґрунтованими датами є 20 і 21 серпня.

4. Для остаточного з’ясування дати смерті Ю. Липи необхідні подальші дослідження (насамперед, важливим напрямком пошуку документів НКВД – акту про смерть та звіту з операції).

Кому відомі обставини загибелі Юрія Липи, подробиці діяльності ОУН і УПА на Яворівщині – просимо писати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або на адресу редакції.

***

З історії сотні ім. Сагайдачного (к-р “Дністер”)

Дня 19 серпня відділ зробив засідку на шосі Яворів–Краковець біля Вільки Роснівської ціле відбиття конвойованих около 2000 мобілізованих. У висліді суматохи, яка зчинилась, втікло около 2000 змобілізованих, решта не могли втечи, бо над’їхала військова колона і, залягши в ровах шоси, почала обстрілювати сильним кулеметним вогнем ліс. Відділ відступив і заняв оборонні позиції, на яких виждав аж до вечора. Большевики мали кількох вбитих, а з нашої сторони оден тяжко ранений.

В полудневих годинах прийшло повідомлення, що доктор Юрій Липа під час облави на Іваниках арештований і зараз сидить на Козаківці в шкільнім будинку. Разом з ним сидить др.  Цяпка та богато інших арештованих. За спеціяльною ініціятивою провідника Прута вибрано зі сотні найкращих 70 стрільців, які під командою чотового Миколки мали в сей час ввечір відійти получитися з охоронним відділом польового шпиталя командира Петренка та спільними силами за всяку ціну відбити д. Липу. Чотовий Миколка добірним відділом в силі 70 стрільців і около 10 кулеметів відійшов у вечірніх годинах виконати наказ.

На Сувалах стрінувся, одначе, з к-ром Петренком, який транспортував шпиталь на північ в цілі получення зі сотнею Дністра. К-р Петренко не міг взяти участи в акції, бо не міг в дорозі опустити шпиталя. Одначе к-р Петренко подав чотовому Миколкові фалшиву і переборщену розвідку про великі сили большевиків на Козаківці і чот. Миколка за порадою к-ра Петренка не виконав наказу і разом зі шпиталем тої ж ночі повернув до табору. Як опісля виказалося, відбити сл. п. др. Юрія Липу було можливе, бо ціла залога на Козаківці разом з охороною арештованих числила не більше як 30 чоловік. Помилка відбилася фатально – дня 21 серпня 1944 р. др. Юрія Липу большевики замордували.

Loading...

Інтерв'ю

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Вже рік як Організацію Українських Націоналістів очолює сумчанин Олег Медуниця. А от корені його роду...

17-02-2024 Інтерв'ю

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Цими днями відзначаємо 95-річчя створення легендарної Організації Українських Націоналістів. В часи бездержавності саме ОУН підняла...

28-01-2024 Інтерв'ю

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії. Дві абсолютно взаємозалежні категорії. Без розподілу росії та проголошення на...

17-01-2024 Інтерв'ю

Веб-дизайн