Слова «білоруський націоналізм» у декого викликають нервові судоми. Але є люди, які свято вірять в ідею білоруського націоналізму як єдиного шляху виживання і самовизначення білорусів. Про націоналізм з білоруським відтінком і його ворогів «Білоруський партизан» поговорив з гродненським професором, громадсько-політичним діячем Алесем ОСТРОВСЬКИМ.

Новообраний Голова Міжнародної Ради українських державницьких організацій Юрій Шимко розповідає про своє ставлення до ситуації зі зриву євроінтеграції, задачі МРУДО на найближчий час та про те, чи готові діти українських емігрантів переїхати жити в Україну.

Українське суспільство продовжує жваво обговорювати підписання договору про Європейську асоціацію. Чим ближче до Вільнюського саміту, тим палкішими стають дискусії. Противники угоди лякають українців чи не вселенськими катаклізмами, прихильники обіцяють золоті гори. Але характерним є те, що в цих дискусіях обговорюються виключно політичні чи економічні аспекти. Про те, що ж буде з українською мовою, культурою та національною самоідентифікацією чомусь переважно мовчать.

Підтвердивши в черговий раз своє прагнення стати частиною європейського співтовариства, українська влада взяла на себе нові зобов’язання. Серед них європейська стандартизація законодавства, судочинства, економіки та освіти. Стосовно перших, ми маємо певне розуміння шляху її впровадження і певні алгоритми дій. Що ж стосується освіти, то з одного боку про це чомусь не говорять, з іншого є українські виші які вже сьогодні позиціонують себе європейськими. А третє, чи не вплине європеїзація освіти на поглинання української нації глобалізованим світом. Знайти відповідь на це запитання ми спробуємо з доктором філологічних наук, професором, президентом Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергієм КВІТОМ.

Ще одна історія людини, здатної на самопожертву заради творення великого майбутнього України. Виявляється, не лише Львів, Київ та Тернопіль холодної осені 1990 року піднялися на боротьбу за становлення нової України. 20-ти річний студент історичного факультету Віктор Рог приїхав із Сумщини, як тоді казали – «втраченого» і «русифікованого» регіону України. Схід і Захід стояли разом, пліч-о-пліч…Сьогодні Віктор Рог – головний редактор газети Організації Українських Націоналістів «Шлях Перемоги», віце-президент Історичного клубу «Холодний Яр», автор ряду видань та статей…

Цього року Україна відзначатиме 80-у річницю Голодомору 1932-33 рр. – геноциду українського народу. Голова Вченої ради Центру дослідження визвольного руху Володимир В’ЯТРОВИЧ поділився інформацією про те, в чому буде особливість відзначення цієї сумної дати, яку позицію обіймає державна влада в цьому питанні і про те, які внутрішні і зовнішні перепони постають в процесі поширення світом правди про Голод 1932-33 рр.

Віктор Рог – один із тих, які активно боролись за незалежність України ще в 1990-91 рр. Тоді він очлював сумську Спілку Незалежної Української Молоді (СНУМ). Разом з ним ми згадували, як це було. Безумовно, не могли обійти увагою сьогоднішні політичні реалії.

Заступник Голови Організації Українських Націоналістів (бандерівців), Народний депутат України Олег МЕДУНИЦЯ розповів Українській Інформаційній Службі про задачі і пріоритети діяльності ОУН, ситуацію з Державним бюджетом України та про те, як приймаються Закони, необхідні для укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Протягом минулого століття, внаслідок тих катаклізмів, що відбувалися на території України, сотні тисяч наших співвітчизників змушені були емігрувати за кордон. Хто, рятуючи своє життя та родину, а хто в пошуках кусня хліба. Емігрували фізично, але душа в більшості з них залишалася тут. Біля батьківської хати, на рідній, Богом даній українській нації, землі. Тому, оселившись за океанами, в далекій Америці, Канаді, Аргентині чи Австралії вони створювали свої осередки, продовжували говорити рідною мовою, співати українських пісень та мріяти про повернення на Батьківщину. Тому й виховували своїх дітей патріотами України.

Минали дні, роки й десятиліття. Більшість з тих, хто першими зійшов на чужу землю, вже відійшли у вічність. А більшість їх нащадків і сьогодні гордяться національною приналежністю і намагаються, чим можуть, допомогти Україні та своїм побратимам, які живуть в інших країнах.

Наприкінці серпня у Львові відбувся 10 Світовий Конгрес Українців. Захід, на який з’їхалися сотні представників української діаспори. І хоча з боку засобів масової інформації до зібрання особливої уваги не було, проблеми, які там вирішувалися, є надзвичайно важливими для світового українства. Про них ми говоритимемо сьогодні з Генеральним Секретарем Світового Конгресу Українців та Головою Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Стефаном РОМАНІВИМ.

Інтерв'ю

Микола Посівнич: «Українське підпілля заміняло державні структури, не маючи своєї держави»

Чиновники, Служба безпеки України, поліція та навіть пенітенціарна служба впродовж цілого місяця допомагали дослідникам вирвати...

06-03-2018 Інтерв'ю

Націософія Олега Багана

9 лютого відзначив свій 55-річний ювілей відомий дрогобицький науковець і публіцист, керівник Науково-ідеологічного центру ім...

26-02-2018 Інтерв'ю

Коліївщина - перша національна революція у Європі

Коліївщина 1768 року - Велике Повстання козаків-гайдамаків і українського селянства чи перша національна революція у...

12-02-2018 Інтерв'ю

Веб-дизайн