Маленька Естонія серед усіх країн-членів НАТО має чи не найкращий мобілізаційний потенціал своїх міліарних формувань на випадок війни та інших надзвичайних ситуацій. Цей досвід, з огляду на ситуацію, був би дуже корисним для України. Як використати досвід Естонії в нашій державі, УІС дали відповідь естонські друзі і партнери. Старійшина естонської добровольчої організації «Кайтеліт» Калев НАУР прибув з візитом до Києва, де розповів Українській Інформаційній Службі про свою організацію, «російську загрозу», про співпрацю між українцями та естонцями.

У репертуарі Тараса Силенка, бандуриста, заслуженого артиста України, композитора, сотні народних пісень (періоду Київської Русі, чумацьких, козацьких, повстанських, ліричних) і авторських. Бандура Тараса Силенка звучить на столичному Майдані і фестивалях по всій України, на шкільних вечорах і під час патріотичних акцій, на Донбасі і в Карпатах. Наша розмова з кобзарем сьогодні про значення пісні у вихованні і житті українців.

З Генеральним секретарем Світового Конгресу Українців Стефаном Романівим ми поспілкувались в Києві, куди він приїхав, щоб взяти участь у VI Всесвітньому форумі українців, який цього року об’єднав представники українства з 36 країн світу.

Найбільшим горем для українця за кордоном є асимілюватися, розчинитися в чужій культурі, невільно чи свідомо відректися від своєї національної ідентичності. І лише міцні сімейні зв’язки, церква та школа можуть цьому запобігти.

Референдум у Великій Британії, який став суспільною заявою про намір цієї країни вийти із ЄС, не тільки сколихнув цілою Європою, а й викликав великий сумнів у тих країнах, які щойно мріють увійти до Європейської Спільноти. Про міжнародні настороги і можливі перспективи для України ми розмовляємо із дрогобицьким політологом і публіцистом Олегом Баганом, книга якого із широко закроєною проблематикою «Актуальна націософія: теоретичні, культурологічні, геополітичні, історіософські аспекти» (Львів: ЛА «Піраміда», 2016, 670 с.) щойно побачила світ.

Камо грядеши, Україно? Куди ведуть тебе твої керманичі? Чи маєш дужі плечі, аби не прогнутися під танками Третього Риму? У цих питаннях без зайвої лірики розбиралися разом із політологом, доцентом кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ігорем ЛОСЄВИМ. 

Тема Волинської трагедії 1943-го, яка актуалізується ще з 2003 року, нині, здається, сягає своєї кульмінації. Польський Сейм на своєму засіданні 19-22 липня розглядатиме резолюцію Сенату щодо встановлення 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Польщі. Як очікують деякі польські політики, Сейм схвалить цей документ. І в такому разі, як стверджує українська сторона, це стане виключно політичною акцією, яку не визнає світ, бо термін "геноцид" не відповідає реаліям польсько-українського протистояння у 1942-44 роках.

В ефірі телеканалу Еспресо Уляна Супрун - лікар, директор Школи реабілітації медицини при УКУ

Нині дуже часто факти минулого аналізують, нещадно вириваючи з контексту, шукаючи пояснення їм на поверхні, не заглиблюючись в сутність. Так сталося і з Актом відновлення Української держави, що був проголошений з ініціативи ОУН Ярославом Стецьком у Львові 30 червня 1941 року. І досі деякі фахівці переконані: декларування було передчасним і стихійним, інші взагалі схиляються до того, що проголошення є не чим іншим, як «самозваною диверсією» і «отаманщиною». Однак яка ж істинна цінність цього документа? Відповідь шукали разом з доктором історичних наук, деканом історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іваном ПАТРИЛЯКОМ.

Інтерв'ю

Леонтій Шипілов: «Вибори в умовах війни: маємо бути у всеозброєнні»

  Понад місяць працює нова Центральна виборча комісія, обрана 20 вересня. Присягу прийняли 5 жовтня. Українська...

18-11-2018 Інтерв'ю

Forum TV. Інтерв'ю з Сергієм Кузаном

Інтерв'ю Кузана Сергія - заступника Керівника Проводу Вільні Люди, координатора Національна ініціатива "Стоп Реванш" для канадського Forum TV. 

01-11-2018 Інтерв'ю

Веб-дизайн