Чому так важливо відстоювати власну, українську церкву? Про це - у фільмі "Особливого погляду" на 5 канал - "Руїни Десятинної".

З нагоди 89-ї річниці створення ОУН у Тернополі відбулась презентація перевидання праці провідного діяча українського національно-визвольного руху, ідеолога українського націоналізму Дмитра Мирона "Орлика" "Ідея і Чин України".

Чернівецький дослідник Микола Джуряк впорядкував і видав вже другий том (майже на 1000 сторінок) наукового збірника «ОУН і УПА на Буковині» Цього разу об’єктом дослідження невтомного пошуковця став Кіцманський район. Вже майже дев’яносторічний науковець сам свого часу був зв’язковим УПА, ще давно поставив собі за мету «доки ноги носять» збирати матеріали і спогади про боротьбу за волю своїх земляків, щоби пам'ять про їхній чин збереглася і на прикладах їхньої звитяги виховувалися нові покоління.

Молодіжному Націоналістичному Конгресу виповнилося 17 років

Привітаємо чернігівців з виходом у світ пречудового і актуального видання – путівника «Чернігів часів української революції 1917-1918 рр.», впорядкованого істориком Олександром Ясенчуком та виданого з нагоди сторічного ювілею української революції.

16 лютого в краєзнавчому музеї Тернополя пройшла презентація книги провідного ідеолога ОУН Дмитра Мирона «Орлика» (1911-1942) «Ідея і чин України: нарис ідеологічно-політичних основ українського націоналізму».

«Місія України та національні інтереси в глобалізованому світі: візія націоналістів», під такою тематикою 9 лютого в Колонній заді Київради відбулися V Бандерівські читання.

У корейському Пхьончхані взяли початок ХХІІІ зимові Олімпійські ігри.

Нещодавно ухвалена польським Сеймом нова редакція закону «Про Інститут національної пам’яті» викликала і в самій Польщі, і за кордоном чималий резонанс. Закон значно розширив повноваження цієї установи у справі розслідування «злочинів, вчинених проти польського народу та його доброго імені». Польський Інститут національної пам’яті, окрім нацистських та комуністичних злочинів у 1917–1990 роках, тепер може займатися і «злочинами українських націоналістів та формацій, що співпрацювали з Третім рейхом». Отже, і в ХХІ столітті поляки продовжують шукати ворогів. Точніше, вони вже їх знайшли.

Науковці та звичайні люди, які шукають відомості про долю своїх родин, тепер можуть опинитися перед забороною оприлюднення архівних свідчень у Польщі.