Середа, 07 серпня 2019 18:00

Пам’яті борця

Обласний Провід ОУН (б)
Пам’яті борця

З глибоким сумом повідомляємо що 4 серпня помер довголітній член ОУН (б) Славної пам’яті Теодор Миколайович Варава «Борис».

Народився 14 вересня 1930 р. в селі Грималівка Бродівського району Львівської області. Член ОУН, заступник станичного в рідному селі. Його брат Тимофій був в УПА. Батько Микола, мати – Анна та сестра Марія з 1945 по 1946 рр. жили нелегально. Варава Марія – «Голубка» була в ОУН, де виконувала функції зв’язкової та збирала продукти для повстанців. З осені 1945 р. мав зв’язок із боївкою «Остапа», а взимку 1946-1947 – з боївкою «Ярого». В лютому 1947 р. збирав гроші для повстанців.

Заарештований 3 травня 1947 р. та 31 грудня 1947 року Військовим Трибуналом військ МВС засуджений на 25 років ВТТ з обмеженням у правах на 5 років (ст. 54-1а, 54-11 КК УССР). Звільнений 25 серпня 1955 р., однак «своєї злочинної діяльності не припинив, а влаштувавшись на роботу в шахту м. Нововолинська, вів серед шахтарів антисовєтську націоналістичну пропаганду та агітацію. Так, у лютому 1957 р. обвинувачений Варава в розмові з робітниками заявляв про необхідність створення Самостійної України, наклепницьки відгукуючись про дружбу українського і російського народів, вказуючи при цьому, що український народ є рабом росіян».

7 жовтня 1957 року Управлінням КГБ у Волинській області заарештований удруге (ст. 54-10 ч. 2 КК УССР). Засуджений на 10 років ВТК. Йому інкримінували те, що він відправив А. Хільчуку, з яким раніше відбував покарання, лист антисовєтського змісту. В ньому «возводил злобную клевету на Советский строй, заявляя, что у нас, в Советском Союзе, воля в кавычках, а также, что его родственники остаюются крепостными в Сибири». Ні під час слідства, ні під час т.зв. суду винним себе не визнав, а вголос висловлював зневагу окупантам та вигукував «Слава Україні!». Відтак отримав 8 літ позбавлення волі, обмеження у правах на три роки і конфіскацію майна та стягнення з нього 250 карбованців «компенсації» за судові витрати.

За своє життя Теодор Варава пізнав багато тюрем: бродівську, львівську (на Лонцького), золочівську (замок Собєського), луцьку (замок Любарта), київську (вул. Володимирська, 33), тяжкі етапи і суворі табори ГУЛАГу. Реабілітований Львівською обласною прокуратурою 24 травня 1993 року.

Відбувши другий термін, повернувся в рідний край, аби відроджувати Батьківщину. Свій життєвий шлях продовжив у Червонограді. Похований у рідному селі.

Loading...

Інтерв'ю

Олександр Сич: Держава занурюється у безсистемне шарпання і втрачає свою ідентичність

Нині відбувається дезорганізація, порушення фундаментальних основ державного життя. Президент Зеленський світоглядно вихований у ментальному лоні...

03-06-2020 Інтерв'ю

Ігор Артюшенко: «Влада бачить загрозу для себе серед проукраїнського середовища, в українській пісні, культурі та мові»

– Минув рік після перемоги Володимира Зеленського на виборах. Одне з побоювань часів виборчих перегонів...

02-06-2020 Інтерв'ю

Олександр Добровольський: «Нам треба донести не просто правдиві історичні факти, а парадигму боротьби»

Про невідомі факти з діяльності національно-визвольного руху на Донбасі у ХХ столітті «Тижню» розповів історик...

15-05-2020 Інтерв'ю

Веб-дизайн