Вівторок, 24 грудня 2019 13:15

Григорій Васькович – педагог, діяч, політик

Григорій Васькович – педагог, діяч, політик

 

100-річчя від дня народження Григорія Васьковича відзначено в Києві 12 грудня всеукраїнською науковою конференцією під патронатом Національної академії педагогічних науки України на тему «Педагогічна спадщина Г. Васьковича у контексті європейських цінностей освіти».

 

Науковий захід складався з одного пленарного засідання та 4 панельних секцій на окремі педагогічні теми – першим керувала проф. Неля Ничкало, а модератором секційних виступів була доцент Оксана Івасюк.

До президії конференції організатори запросили синів Григорія Васьковича – Романа Шупера з Мюнхену й Андрія Васьковича з Києва, який очолює добродійну організацію УГКЦ «Карітас України».

Одною з особливо плідних ділянок праці Васьковича була видавнича діяльність. На цю тему доповідав Роман Шупер, описуючи видавничу працю Васьковича в педагогічно-науковому плані УВУ в Мюнхені. З тої нагоди син ювіляра повідомив, що родина готова подарувати особисту наукову бібліотеку Васьковича і вже невдовзі вона має стати цінним надбанням Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. Сухомлинського. Відтак Андрій Васькович поділився своїми рефлексіями про батька, який докладав великих зусиль до того, щоб зберігати національну й родову свідомість української молоді у чужому середовищі. Зокрема через молодіжну організацію СУМ, студентську ідеологічну структуру ТУСМ та, зрештою, Інститут суспільно-політичної освіти, який Васькович створив, щоб доповнювати необхідною політичною просвітою загальні українознавчі предмети, що їх студенти вивчали на літніх курсах УВУ.

Короткий біографічний нарис Григорія Васьковича представив Андрій Гайдамаха, голова Управи Українського інституту освітньої політики в Мюнхені. Ювіляр був одним із творців цього Інституту, в якому він став близьким співробітником Голови Проводу ОУН Степана Бандери в мюнхенський період 1946-1959 років. Доповідач підкреслив, що Васьковича можна б охарактеризувати «людиною ренесансного типу: він тісно пов’язував науку з політикою, дбав про наукову обґрунтованість політичної діяльності бездержавної нації, яка прагне до свободи і визнання національної суб’єктності. Як теоретик і водночас практик, у складні післявоєнні роки, Григорій Васькович виявився напрочуд цілісною людиною, з невичерпною працездатністю та оптимістичним поглядом на життя і майбутнє України».

Найбільшою заслугою Васьковича як науковця й педагога треба вважати його історичне дослідження про зародження національного шкільництва в Україні на початку ХХ ст., коли Україна за період 1905-1921 років переживала національне відродження і державне становлення. Васькович захистив свою габілітаційну дисертацію – вона видана українською та німецькою мовами – про зв’язки українських педагогів того часу з відомим німецьким ученим і новатором педагогіки Г.Кершенштайнером, який створив нову концепцію «трудової школи та систему державно-громадянського виховання».

Усі доповіді та надіслані праці будуть згодом об’єднані у збірнику і стануть доступними для зацікавлених читачів і дослідників історії української педагогіки. Користуючись нагодою конференції, Неля Нитченко інформувала учасників про нову загрозу для педагогічної науки, яку – чомусь – рішенням Кабміну України виключено як предмет освіти (!), що вкінці призведе до знищення педагогічної науки. Тому вона закликала учасників приєднатися до офіційного Звернення до Президента України, щоб не допустити до нібито «реформування» НАПНУ, яке має перетворити цю академічну інституцію просто на «громадську організацію».

Закриваючи конференцію і підбиваючи перші підсумки, Андрій Васькович нагадав, що його батько завершив свій життєвий шлях 22 вересня 2008 р. у Львові. Він у той час жив у хаті на вул. Повстанській, яка тягнеться між двома вулицями, які мають для ювіляра глибоко символічні значення – а саме вул. Є. Коновальця та вул. Р. Шухевича. Адже, більш змістовного обрамлення його прощання з Україною годі собі уявити, бо життєве коло Григорія Васьковича замкнулося в обнятті з двома постатями, з якими він віддано Україною жив, творив її і за неї боровся.

 

Loading...

Інтерв'ю

Олександр Сич: Держава занурюється у безсистемне шарпання і втрачає свою ідентичність

Нині відбувається дезорганізація, порушення фундаментальних основ державного життя. Президент Зеленський світоглядно вихований у ментальному лоні...

03-06-2020 Інтерв'ю

Ігор Артюшенко: «Влада бачить загрозу для себе серед проукраїнського середовища, в українській пісні, культурі та мові»

– Минув рік після перемоги Володимира Зеленського на виборах. Одне з побоювань часів виборчих перегонів...

02-06-2020 Інтерв'ю

Олександр Добровольський: «Нам треба донести не просто правдиві історичні факти, а парадигму боротьби»

Про невідомі факти з діяльності національно-визвольного руху на Донбасі у ХХ столітті «Тижню» розповів історик...

15-05-2020 Інтерв'ю

Веб-дизайн