Понеділок, 12 червня 2017 15:02

Прощай, немитая Росія...

Оглядач
Прощай, немитая Росія...

Саме ця цитата з Лермонтова, виголошена Президентом України Петром Порошенком 10 червня на святкуваннях з нагоди уведення в дію безвізу між Україною та Європейським Союзом, визначала ключові події минулого тижня.

6 червня Президент підписав прийнятий на День Героїв Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації» (про нього ми писали у позаминулому числі «ШП»), який визначає, що у загальному тижневому обсязі телемовлення частка державної мови має становити не менше 75 відсотків. Тепер у телекомпаній є чотири місяці з моменту опублікування закону, щоб привести свою діяльність відповідно до його вимог. Будемо слідкувати.

8 червня Верховною Радою 276 голосами народних депутатів було прийнято за основу і вцілому законопроект, яким вносяться зміни до законів «Про основи національної безпеки України» та про «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Відтепер до пріоритетів державної зовнішньої політики належить набуття членства України в НАТО. Багаторічна хвороба української політики – багатовекторність, намагання догодити усім, – завершилась. Але це лише один із кроків на шляху до вступу в НАТО. Попереду – глибинна реформа оборонної та безпекової сфери, модернізація та переозброєння армії, перехід на військові стандарти НАТО. І, найголовніше, – це втілення принципів, на яких ґрунтується Північно-атлантичний договір від 4 квітня 1949 року, докорінна зміна психології управлінської еліти, ствердження верховенства права та реальна боротьба з корупцією.

Ну а поки порадіємо за маленьку, але горду Чорногорію, яка встигла викараскатися з «братніх обійм» Сербії, придушити проросійський путч та 5 червня офіційно стала 29-м членом НАТО.

Також сподіваймося, що Україна не втратить набраних за останні тижні темпів з виривання з себе російського жала. Передумови для цього є. Так, минулого тижня ми говорили про заяви секретаря РНБО Олександра Турчинова та Голови СБУ Василя Грицака щодо ініціативи запровадження візового режиму з Росією. На сьогодні цю позицію стало поділяти й Міністерство закордонних справ, яке до того висловлювало низку зауважень, пов’язаних із дотриманням дипломатичного протоколу. А всі наведені приклади, узяті разом, дозволяють стверджувати, що політичне рішення про запровадження візового режиму прийнято. Тож повторимо: справа за Верховною Радою. Проект № 4030 чекає.

І ось вже 9 червня Голова Верховної Ради України Андрій Парубій припускає, що на наступному пленарному тижні на розгляд парламенту буде винесено постанову про звернення до Міністерства закордонних справ України про введення візового режиму з Російською Федерацією.

Ще однією знаменною подією тижня стало ухвалення у першому читанні законопроекту про медичну реформу, підготовленого командою фахівців під проводом в.о. Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Саме він викликав найбільше дискусій і шалений опір з боку різних політичних сил та медичних та навколомедичних кіл. Цей законопроект радикально змінює існуючу до сьогодні сферу надання медичних послуг. Як зазначає сама пані Супрун, «люди думають, що нібито щось може погіршитись. Але ми міняємо систему. Погіршитися ситуація не може. Ми – дно». Сучасний стан «безоплатної» медицини усім давно відомий. Вона на усіх щаблях є наскрізь корумпованою і давно стала «годівницею» для лікарських чиновників з витягування коштів із хворих. Тож спробуємо розібратися, яка, натомість, новітня модель надання медичних послуг нас буде очікувати.

Ключовим елементом стає запровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом» (подібний механізм у цьому році буде апробований Міністерством освіти і науки, – не держава визначає для ВНЗ кількість місць за державним замовленням, а абітурієнт, що має право на безоплатне навчання, обирає місце навчання, а за ним мігрують і відповідні державні кошти), тобто держава буде платити лікарням та лікарям за надані конкретним пацієнтам медичні послуги, а не за «утримання ліжок». Так, за кожного пацієнта, який підписав із ним договір, сімейний лікар отримуватиме 210 гривень на рік, втім і це не фінальна цифра, її обіцяють збільшити до 300 гривень, якщо вдасться запустити реформу у липні. У випадку бюджетних змін, на які розраховує команда МОЗ, наступного року ця цифра може бути збільшена до 400 гривень. Можна порахувати, як виросте зарплатня у лікаря, якщо орієнтовна кількість пацієнтів на одного лікаря на сьогодні 1500 осіб в місті і 1200 осіб в селі.

Застосування такого механізму стимулюватиме внутрішню конкуренцію серед лікарів, підвищення їх професійного рівня, адже навряд чи ви підете до особи, фахові якості якого у вас викликають сумніви. Лікарня отримуватиме кошти з бюджету за виконану роботу. Скільки лікарів працювали і скільки коштів отримав кожен лікар за кожного пацієнта – оце і буде сума фінансування лікарні.

Також планується запровадити «державний гарантований пакет» – певний обсяг медичних послуг та лікарських засобів, які держава зобов'язується оплачувати за заздалегідь встановленими тарифами. Держава повністю оплачує випадки:

- у разі екстреної медичної допомоги, тобто будь-якої загрози для життя;

- у випадку отримання первинної медичної допомоги у сімейного лікаря;

- надання невиліковним пацієнтам паліативної допомоги (за державний кошт забезпечується необхідна кількість знеболювальних препаратів).

В перспективі планується перейти до електронного кабінету пацієнта, коли можна буде записатися до лікаря онлайн, отримати електронний рецепт, перевірити, що виписав лікар, мати доступ до своєї електронної картки, мати можливість електронного направлення до спеціаліста тощо.

Ще однією новацією може стати утворення госпітальних округів. Розмір госпітального округу залежатиме від лікарні, навколо якої будуватиметься. Якщо госпітальний округ має в собі лікарню І рівня, яка надає базові послуги, то він охоплює мінімум 120 тисяч населення. Округ, який будується на основі лікарні ІІ рівня, яка надає вузькоспеціалізовані послуги, наявне більш складне обладнання охоплюватиме мінімум 200 тисяч населення.

На сьогодні ми говоримо про майбутнє. Тим більше, що без прийняття другого законопроекту, який вносить зміни до Державного бюджету щодо фінансування медичної реформи, віз з місця не посуне. Але так само очевидно, що успіх в перебудові совкової системи охорони на європейський лад є не меншим, а, навіть більшим ударом по російській присутності в Україні, аніж довгоочікуване запровадження безвізу.

У ніч на 11 червня набула чинності Угода з Європейським Союзом про взаємну лібералізацію візового режиму. Для його досягнення Україна виконала 144 критерії Плану дій візової лібералізації, зокрема щодо запровадження біометричних паспортів, контролю за кордоном, створення системи органів боротьби із корупцією, відмивання коштів, набутих злочинним шляхом тощо.

Україна пройшла довготривалу бюрократичну процедуру погодження різноманітними органами Європейського Союзу, аж до Ради ЄС на рівні міністрів сільського господарства та риболовлі.

Відтак, від 11 червня усі громадяни України за наявності біометричного паспорта можуть відвідувати 30 держав-членів Європейського Союзу (за включенням Великої Британії та Ірландії) та 4 держави – асоційованих учасників Шенгенської угоди (Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію) без віз і знаходитися там до 90 днів.

І хочеться вірити, що всі події минулого тижня, це ніщо інше, як «зворотній відлік до незворотних змін. Це буде остаточне "прощавай" російській імперії і слова "back in the USSR" ми будемо чути лише слухаючи Beatles і ніколи більше не повернемося в Радянський Союз тому, що ми – горда і вільна демократична нація, повертаємося до родини європейських народів. І я пишаюся, що нам це вдалося», – як сказав Президент України Петро Порошенко.

За минулий тиждень на фронті загинуло сім воїнів Збройних Сил України…

 

Loading...

Інтерв'ю

Олег Баган: «Союз Тримор’я – цивілізаційна антитеза до Росії»

«Війна цивілізацій», «цивілізаційні розколи» – чуємо раз у раз в розмовах політологів. Що вкладають у...

07-08-2017 Інтерв'ю

Стефан Романів: У перспективі хотілося б домовитися про безвізовий режим з Австралією

Днями в австралійському Мельбурні закінчився ювілейний 15-й з'їзд («Здвиг») українських організацій Австралії, присвячений 70-літтю поселення...

16-07-2017 Інтерв'ю

Веб-дизайн