Неділя, 31 грудня 2017 19:48

Головна думка реґіонів РФ: «Годі годувати Москву!»

Сергій Багряний
Головна думка реґіонів РФ: «Годі годувати Москву!»

«Для кожного реґіону Росії зараз в той чи іншій мірі назріла актуальність гасла «Годі годувати Москву!». Несправедливий розподіл податків не на користь реґіонів, адміністративний тиск, непомірна розкіш московських «еліт» — це все добре бачать у різних частинах РФ, і невдоволення таким станом речей буде тільки назрівати», — заявила російська емігрантка, опозиціонерка Ольга Курносова під час конференції з питань поширення сепаратистських та реґіоналістських відцентрових рухів у Росії.

Тема конференції була обрана невипадково: адже незабаром сторічний ювілей відзначатиме не лише Українська Народна Республіка, але й ціла низка державних утворень, що з’явилися і безпосередньо на території Росії, зокрема й Кубанська Народна Республіка.

Оскільки історія цілком може повторитися і через сто років, до такого розвитку подій треба бути готовим і зробити все, аби не згаяти шанс і остаточно добити імперію. Тож учасники конференції — представники українського націонал-патріотичного середовища та російської антиімперської опозиції з числа політемігрантів та гостей із РФ — зупинилися на обговоренні як теоретичних, так і практичних аспектів реальної федералізації, демонтажу режиму Путіна та ліквідації імперії.

«Кожен народ Росії має право вирішувати, яку форму державності він обере: чи широку автономію, чи, якщо захоче, повністю незалежну державу. Чому це буряти чи якути мають гинути за чужий інтерес у степах Донбасу за тисячі (!) кілометрів від батьківщини, замість того, щоб розбудовувати свою державність? Ми виступаємо за право самовизначення кожної нації і за право для кожної нації мати свою державу, в тому числі й руської. Але при цьому за жодних обставин не повинна зберегтися імперія», — наголошує директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», депутат Київради Юрій Сиротюк.

«Росія пожирає своїх «героїв», які вірно служили Кремлю, але аж ніяк не інтересам свого народу. От, наприклад, нещодавно в Грозному арештували 400 колишніх бійців бандформування «Восток», яке воювало на Донеччині на боці російських окупантів», — додає з цього приводу співкоординатор Антипутінського інформаційного фронту Ельхан Нурієв.

«Київ для антиімперської опозиції з РФ має стати тим, чим став Лондон для руху «Вільна Франція» Шарля де Голля. Тому нам необхідний вихід через Україну на Захід і підтримка (за сприяння України) несистемної, але реальної опозиції з Росії», — таку позицію озвучив біженець із Саратова Сергій Окунєв.

«Позиція Заходу щодо подальшої долі РФ наступна: там бояться дезінтеграції Росії через небезпеку потрапляння ядерної зброї до рук керівників новоутворених держав. Але при цьому там бояться і появи нового Путіна та тим паче не бажають бачити нинішнього. Поки дії європейських колег щодо роботи з російською опозицією передбачити складно: з офіційною опозицією працювати складно, вона роздрібнена, кожен більш-менш відомий, медійний персонаж з її лав хоче бути вождем. Це не влаштовує Європу», — в свою чергу відзначає французький політолог Олів’є Ведрін.

«Як вирішити питання мирного розлучення чи зміни правил співжиття в рамках одного суб'єкта міжнародного права (федерація чи конфедерація)? Не так вже й складно. Потрібен новий федеральний договір. Хоча, радше за все, до нього приєднаються далеко не всі реґіони. Очевидно, долю майбутньої Росії визначать установчі збори. Поява суверенних республік, у тому числі Кубанської, — лише питання часу. Аби ж лише помилок 1917-1920 рр. не повторити!

Важливо розуміти: Путін дуже боїться націоналістів — і українських, і руських, і козачих, і чеченських, і татарських, і інших націй, що живуть у РФ. Путін та його пропагандисти під час війни з Україною жорстко помилилися й отримали те, чого, здавалося б, в принципі бути не може — співпрацю між українськими і руськими націоналістами. Спроби загравати з останніми за допомогою «ультрапатріотични» риторики, «руского міра» завершилися не тим, на що розраховував Кремль», — констатує редактор УІС, директор Центру ОПАД, координатор комітету «Кубань з Україною» Сергій Пархоменко.

Використання путінським режимом «націоналістичних постулатів» у свою чергу пояснює голова Партії націоналістів Іван Білецький: «Мета Путіна — вічно перебувати при владі. Для цього вигадана ідеологія «руского міра», для цього постійно ведеться вкрай агресивна зовнішня політика. Без воєн зовні проблематично втримати владу всередині».

«Зараз реальний рейтинг Путіна — 40%. Усі інші голосують за нього лише тому, що не бачать альтернативи. У найбільш дотаційних реґіонах чиновники, які «сидять» на потоках із бюджету, роблять найбільшу «накрутку голосів» за Путіна (просто домальовують). Адже саме від Путіна залежить особисте процвітання цих чинуш», — коментує Ігор Дмитрієв.

Обговорювали учасники конференції й козацький фактор у Росії.

«Коли я був у батальйоні «Азов», там було 150 росіян, у тому числі і з Півдня Росії, з Кубані. Була ідея створити батальйон «Кубань». Але до справи не дійшло (інформація про створення такого батальйону дійсно була в ЗМІ у 2014 році, але в МВС її чомусь вирішили назвати провокацією і швидко відхрестилися від теми кубанського батальйону — УІС). А те «козацтво», що зараз є на Кубані, Дону і Тереку, це не козацтво», — каже уродженець Ставропольського Краю, учасник АТО Яромир Букреєв.

«Козаки — це такий самий народ, як і руські, татари, буряти тощо. Якщо ти махаєш нагайкою чи носиш черкеску, то від того не стаєш козаком, як ряжені на кшталт Козіцина, Дрьомова чи Мозгового (керівники бандформувань на території ОРДЛО — УІС). Холоп може одягти козачий одяг, але від того не стане вільною людиною…

Козаки — окремий народ, проти якого був більшовиками здійснений акт геноциду. Козацький сепаратизм дуже небезпечний для імперії, про що говорив навіть архієпископ Краснодарський, звертаючись до спецслужб», — додає політичний емігрант із Благовіщенська, амурський козак Євгеній Смирнов.

Наприкінці круглого столу його учасники визначили два ключових проміжних завдання на перший квартал 2018 року: добитися бойкоту чемпіонату світу з футболу, який має відбутися у Росії влітку, та максимально ускладнити легітимізацію «переобрання Путіна».

Додамо, що захід було організовано за сприяння Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», Української інформаційної служби, Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені Олександра Никонорова, Антипутінського інформаційного фронту.

Loading...

Інтерв'ю

Олег Медуниця: «У реаліях гібридної війни інформаційна безпека – на першому місці»

Сьогодні наша розмова із заступником Голови Проводу ОУН (б), народним депутатом України Олегом Медуницею. Поговоримо...

13-11-2017 Інтерв'ю

Геннадій Іванущенко: «Апеляція до нашого героїчного минулого виховує нових героїв»

Працюючи з великими масивами українських документів, що збереглися в архівах Великобританії, відомий історик та архівіст...

06-11-2017 Інтерв'ю

Добрі справи по осені рахують…

Цього року жовтень несе нам не лише традиційні церковні, професійні та державні свята. Разом з...

29-09-2017 Інтерв'ю

Веб-дизайн