Вівторок, 25 серпня 2020 19:13

Бути незалежними

Олександр Сич
Бути незалежними

З Днем Незалежності, дорогі друзі!

З Днем Незалежності, брати і сестри мого українського роду!

Завше у своїх побажаннях обираю три найголовніші, на мою думку, речі.

Тож бажаю всім Здоров’я, Миру і Любові!

Вважаю, що при умовах доброго здоров’я і миру на українській землі й з таким стимулом як любов все інше можна здобути працею своїх рук і голови.

Вітаю в умовах самоізоляції. А вона сприяє роздумам. Тож поділюся деякими із них. Принаймні знову ж таки трьома думками.

Думка перша. Національна незалежність – це право і можливість мати й плекати свій власний, споконвіку сформований далекими предками спосіб життя. А в ньому – світ мови, традиції, міфу, легенди, вірування, героїки, історії, господарки, побуту...

Колонізатори, а особливо з московського краю, сотні років найбільше нищили наш прадавній і насаджували свій спосіб життя. Бо раб не той, у кого поневолене тіло, а той, у кого сплюндрована душа і поневолений розум.

Бути по справжньому незалежним – це очистити свою українську душу від намулу неволі. Це – позбутися тої внутрішньої ментальної роздвоєності, коли правильно і патріотично говориш про усе українське, але в побуті слухаєш московську пісню, дивишся московські серіали, що пропагують московський спосіб життя та московських героїв, і при найменшій потребі сам переходиш на московську говірку. 

Думка друга. Українська незалежність – це не тільки адміністративний кордон з учорашнім московським, польським, мадярським чи румунським колонізатором. Українська незалежність – це перш за все власна міцна національна держава.

Держава по суті своїй – це система владних інституцій, які покликані впорядковувати наше життя: від сільської ради чи ради ОТГ і до Верховної Ради, від їх виконкому – і до Кабінету Міністрів, від сільського старости чи голови міста і до Президента України. А тому держава є міцною тоді, коли міцними є її владні інституції.

Бути по справжньому незалежним – це бути українським державником, а отже відповідальним творцем державних інституцій і відповідальним громадянином: відповідально їх обирати, а обравши – шанувати і підпорядковуватися.

І це також значить позбутися внутрішньої політичної роздвоєності: обирати абияк, а чи й навіть продавати за гріш свій голос, а вже за короткий проміжок часу на чім світ стоїть проклинати свого обранця і той орган влади, до якого він увійшов.

Можливо, легко бути просто споживачем і навіть паразитом – не брати участі у виборах, нарікати на місцеву і державну владу, всіх поголовно ганьбити і вимагати-вимагати-вимагати кращого життя… Однак, від цього життя кращим не стане. Кращим його можна створити, доклавши своїх зусиль до творення держави.

Думка третя. Бути незалежним – це бути переповненим емоцією гордості за все своє, рідне і національне. Це – кайфувати від того, що твоя держава сильна, що з нею всі рахуються і що вона завжди готова взяти під захист найменшого українця у найдальшому закутку світу.

А ще кайфувати від того, який класний твій Президент і як він з дипломатичною посмішкою на устах та зі сталевим полиском в очах рівно спілкується із рівними собі достойниками інших держав.

Я хочу такої Незалежності і я її творитиму, скільки стане моїх сил і духу!

З Днем Незалежності!

Слава Україні!

Loading...

Інтерв'ю

Сергій Квіт: «Донцов хотів, щоб українці були переможцями»

Про Дмитра Донцова як видатного українського інтелектуала, політичного мислителя, літературного критика, видавця та есеїста розповідає...

26-03-2021 Інтерв'ю

Знайомтесь: Інститут наукових студій націоналізму

 Наш співрозмовник – Олександр Сич, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради, ініціатор створення Інституту...

19-02-2021 Інтерв'ю

Веб-дизайн