Понеділок, 26 вересня 2016 14:24

Олімпійська слава України!

Григорій ЖИБАК
Олімпійська слава України!

Паралімпійська збірна України посіла третю сходинку на Іграх в Ріо-де-Жанейро, здобувши 117 нагород і встановивши рекорд за всю історію виступів «жовто-синіх» спортсменів із вадами здоров’я на найпрестижніших змаганнях планети.

Двадцять років тому в американській Атланті українці завоювали сім нагороді посіли 44 місце. Відтоді наші паралімпійці щоразу покращували свої досягнення. В Ріо вдалося посісти третю сходинку не лише у загальнокомандному заліку, а й за числом медалей найвищого ґатунку. На найвищу сходинку п’єдесталуукраїнці підіймалися 41 раз! Ми зуміли випередити сильну команду США, пропустивши вперед лише збірні Китаю та Великої Британії.  

 

Золото

Срібло

Бронза

Всього

Місце

1996 Атланта

1

4

2

7

44

2000 Сідней

3

20

14

37

35

2004 Афіни

24

12

19

55

6

2008 Пекін

24

18

32

74

4

2012 Лондон

32

24

28

84

4

2016 Ріо

41

37

39

117

3

Всього

125

115

134

374

 

Наша команда встановила на Паралімпіаді-2016 понад сто рекордів, 22 з-поміж яких найкращі у світі, 54 – в Європі та 32 – параолімпійські. Найвищі досягнення у плаванні – 94 рекорди, у легкій атлетиці – 14 і один у пауерліфтингу.

Герой Ігор у Ріо 21-річний дебютант харків»янин Максим Кріпак, який 5 разів фінішував першим на різних дистанціях у плаванні та тричі здобував срібні нагороди. Найтитулованішим спортсменом Паралімпіади-2016 став Євген Богодайко з Полтави, в активі якого 9 медалей: чотири золоті, три срібні і дві бронзові. Свій успіх він присвятив бійцям АТО. Євген заявив, що гордий за свою країну, за себе, за паралімпійську сім»ю. Він задоволений, бо його багаторічна праця принесла результат.

Спортсмен виокремив високий рівень організації Ігор, хоч були побоювання з огляду на заяви олімпійців щодо крадіжок, умов проживання, проблем із харчуванням, транспортом. Євген Богодайко разом із товаришами по команді мали нагоду ознайомитися із Ріо, яке вони характеризують як місто контрастів. У центрі все красиво і заможно. Але варто податися трохи далі, як починаються трощоби, в яких живуть десятки тисяч бідних людей. 

Загальна сума призових для українських паралімпійців сягнула близько 112 мільйонів гривень. Міністр спорту Ігор Жданов під час зустрічі спортсменів із вадами здоров»я у Борисполі запевнив, що кошти вже виплачені «за тим максимумом, який закладений у держбюджеті». Цікаво, чи за цією фразою не приховані якісь певні обмеження у виплаті? Що то за «максимум»? Адже в Україні сума призових для олімпійців і паралімпійців вельми неоднакова.  Дедалі частіше лунають заклики щодо усунення цього ганебного факту. Міністр Жданов далі сказав: «Думаю, що у 2018 році у вас будуть такі ж призові, як і в олімпійців».

Принагідно треба нагадати, що олімпійці виступили в Бразилії вельми скромно. Здобуто два «золота», п»ять срібних нагород і чотири бронзові. В загальному заліку Олімпійська збірна України посіла 31-ше місце. І за такої ситуації Міністр спорту лише «думає» щодо справедливого оцінювання здобутків.  

Як запевнив Жданов, олімпійцям також виплачені преміальні. За «золото» - 125 тисяч доларів США, «срібло» - 80 тисяч і «бронза» - 55 тисяч «зелених-хвалених».  Тренери одержали половину суми від нагород спортсменів. Також міста, які репрезентували володарі медалей, одержали по 120, 100 і 80 тисяч гривень – відповідно.

Окрім успіху плавців надзвичайно багато важить «золото» українських парафутболістів. Тріумфувати у виді, який вважається королем спорту, – надто престижно. Тим паче, що по дорозі до Олімпу, наші гравці взяли гору над господарями Ігор, які вважаються законодавцями мод у грі мільйонів і, традиційно, є фаворитами на усіх без винятку турнірах.

Один із лідерів нашої команди Тарас Дутко закликав керівників держави приділяти більше уваги людям із обмеженими фізичними можливостями, які потребують лікування, протезування. Зокрема,тим, які зазнали важких травм внаслідок війни на Сході нашої держави. Також учасник п»яти Паралімпійських ігор сказав, що збірна України присвячує свій тріумфальний виступ усім героям, які брали чи беруть участь у проведенні АТО. «Низький їм уклін від усієї паралімпійської збірної. За їхньою перемогою на Сході стоїть і наша перемога в Ріо. Слава Україні!»,– підсумував свій виступ футболіст.

Хочу виокремити іншого досвідченого гравця збірної України мого земляка Івана Шкварла. Народився у Підгайцях в багатодітній сім»ї. Незважаючи на вроджені фізичні вади, зростав у любові до спорту. Ледве не щодня його можна було бачити на місцевому стадіоні, поруч із яким проживав. На рівні з іншими футболістами захищав кольори підгаєцької «Ниви». Врешті, йому поталанило сягнути спортивних висот і стати першим підгайчанином, який тріумфував на європейських, світових та олімпійських турнірах.  

Саме від Івана мені стало відомо, що на попередніх змаганнях за збірну Росії виступали гравці московського клубу ЦСКА, які не мають фізичних вад здоров»я. На Іграх в Ріо нечесність москалів знову викрили. Їхній плавець В»чеслав Ленський, в якого ніби то діагностовано ураження опоно-рухового апарату, відвідав на своєму авто Крим. На світлинах «паралімпієць» без жодних допоміжних засобів вільно ходить. На змаганнях, як і на зустрічі з російським міністром спорту Віталієм Мутко, 24-річний Ленський пересувався виключно за допомогою інвалідного візка. Сьогодні над ним кепкує спортивний світ. Мовляв, сталося чудо! Спортсмен побачив «Вольво», які дарували російським чемпіонам, і на радощах підвівся.

Тріумф українських паралімпійців сенсаційний ще й з огляду на те, що після анексії москалями Криму наші спортсмени втратили унікальну сучасну базу в Євпаторії. Усі вони визнають, що умови для тренувань сьогодні значно поступаються тим, які були на півострові. Та, очевидно, не поступаються наші паралімпійці гідністю та честю, любов»ю до Батьківщини.

Дивно виглядають намагання виправдати провальний виступ наших олімпійців важким економічним становищем в країні, війною на Сході нашої держави, не вельми високого рівня умовами для тренувань тощо. А як же тоді паралімпійці? Що іншого у них? Окрім преміальних, які в рази нижчі…

Loading...

Інтерв'ю

Коліївщина - перша національна революція у Європі

Коліївщина 1768 року - Велике Повстання козаків-гайдамаків і українського селянства чи перша національна революція у...

12-02-2018 Інтерв'ю

Олег Медуниця: Верховна Рада повинна прийняти деокупаційні закони до завершення сесії

Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі...

29-01-2018 Інтерв'ю

Олег Медуниця: «У реаліях гібридної війни інформаційна безпека – на першому місці»

Сьогодні наша розмова із заступником Голови Проводу ОУН (б), народним депутатом України Олегом Медуницею. Поговоримо...

13-11-2017 Інтерв'ю

Веб-дизайн