П'ятниця, 06 грудня 2013 15:14

Про війну за незалежність у 1938-41 рр.

КАРМЕЛЮК Андронік
Про війну за незалежність у 1938-41 рр.

Щойно побачила світ чергова праця історика Володимира Косика «Боротьба за незалежність України в 1938-1941 роках» (НТШ-Є й УВС ім. Ю.Липи, Київ-2013, 173 стор.). Автор свідомо обрав саме даний відрізок часу, бо тоді українці поставили дві важливі історичні віхи. Від осені 1938 року з підписанням Мюнхенського договору Європа остаточно розв’язала Гітлерові руки для реалізації його загарбницьких планів; того ж року від Чехословаччини Гітлер відібрав Судети, а закарпатські українці отримали нагоду та шанс зробити рішучий крок у напрямі державної незалежності. А 1941-ий рік, коли дійшло до відкритої війни між Гітлером і Сталіним, відкрив для політичного українства можливість заявити світові про свої державницькі прагнення. Цю складну політичну, а водночас й історичну місію взяли на себе члени єдиної тоді активної та провідної політичної сили – революційної ОУН, на чолі з Бандерою і його однодумцями; вони цю місію розумно та з гідністю виконали.

Відповідно й на основі документів дослідник показує, як Україна стала не тільки головним плацдармом військових дій, через що зазнала і найбільших утрат та руйнації, а й опинилася в центрі дипломатичних маневрів сильних світу тодішнього – в Берліні, Лондоні й Москві. Ознайомитися з документами того часу буде для нинішнього читача дуже повчальним, і відкриє очі на не одну справу, яка пізніше забулася або знівелювалася в післявоєнній літературі, яка майже виключно обмежилася героїзацією та забронзовуванням військових операцій на двох боках різних фронтів різних війн, які разом творять Другу світову війну. Перебіг і закінчення війни міг бути зовсім іншим, ніж той, який увійшов в історію й нині часто переосмислюється.

Брошура складається з 14 розділів й одного важливого додатку «Втрати України під час Другої світової війни», який хронологічно дещо розширює часові рамки обговореного періоду боротьби за самостійність. Кожний розділ можна розглядати як причинок до опису та пояснення певної теми стосовно подій, пов’язаних з Україною. Тому, що ДСВ виросла з місцевих сутичок і стала європейською, а пізніше розгорілася до всеохопної Світової війни, автор підібрав зокрема такі моменти, які мали стосунок до або відбувалися на території України, а які також висвітлюють ключову роль, що її в них відігравали українські націоналісти-самостійники. Змагання українців особливо позитивно відтінюється на тлі політичної конкуренції керівників із Вашингтону, Лондону, Берліну та Москви, кожен з яких переслідував свої політичні інтереси, які були подиктовані власними імперськими планами. Це стосується так само польської сторони.

Особлива заслуга і цінність праці Косика, як, до речі, і всіх його попередніх публікацій, полягає в її незаперечній об’єктивності, яка ґрунтується на виключно документальній основі всіх фактів і тверджень дослідника. Через цю рису автор здобув заслужену наукову репутацію серед колег-істориків у багатьох країнах світу. Тому природно, що в читача викличуть особливу вагу ті розділи брошури, де автор порушує викривлені в новому історичному дискурсі про українців у Другій світовій війні епізоди, які безкритично, а може й свідомо, появляються і мандрують сторінками публікацій дослідників, погляди яких ідуть усупереч історичній правді. У висвітленні нашого минулого чомусь стала шкідливою звичкою співставляти правдиве з відкритою брехнею або вигадками, мовляв, це робиться для «збалансованості» аргументів… Це стосується, серед іншого, серпневих подій 1941 р. в Житомирі та надуманих історій навколо вчинків відомого діяча Т.Бульби-Боровця.

Поручаємо увазі читачів добре запам’ятати розділ про «Втрати України під час ДСВ»: адже два голоди і політика геноциду Голодомором, а також початок 1-ої Світової війни (100-річчя якого світ відзначатиме в 2014 р.), у сукупному підрахунку виставляють нам жахливу ціну, яку українці й всі громадяни України заплатили протягом усього ХХ ст. за те, що ми не спромоглися стати державою, тобто суб’єктом історії, а були лише офірним об’єктом, зданим на ласку сторонніх сил і якого жертвували на вівтарі чужих імперій.

Одна позитивних властивостей наукового стилю історика є його сухий, фактологічний спосіб подавання подій, явищ чи офіційних заяв. Автор свідомо уникає спогадів, переважно забарвлених суб’єктивізмом, і ніколи не намагається «конструювати» умоглядний зв’язок між двома подіями з допомогою різних припущень. Тому дану брошуру не можна віднести до апологетики, а радше до жанру бездоганної документалістики, що сильніше переконує.

Володимир Косик аналізує й накреслює погляди та дії всіх антагоністів, які брали чинну участь у Другій світовій війні, але в центрі свого дослідження він ставить насамперед мотиви й дії ОУН. Його брошура може послужити як довідник, з якого читач отримає правдиву й якомога більше детальну інформацію про те, як і чому провідний актив ОУН поступав саме так, як чинив у складних умовах поневолення і стану воєнного безправ’я, в якому опинилася вся Україна. Звідси повністю підтримуємо висновок В.Косика, що «дві тоталітарні системи – гітлеризм і сталінізм – однаково поставилися до питання самостійності Української держави».

Цим дослідженням В.Косик робить науковий внесок до історії новітньої української політичної думки. І, як слушно підкреслює у своєму вступному слові В.Гриневич, В.Косик водночас розбиває «політико-ідеологічний контекст совєтських міфотворців», який має метою приховувати безпосередню причетність Сталіна «до роздмухування Другої світової війни і участі в ній СССР, яка до червня 1941 р. мала виразно експансіоністський, загарбницький, а тому несправедливий характер». І цю рису – несправедливості супроти основних та природних прав українців – сталінський режим зберіг до закінчення війни. Ба більше – аж до самого розвалу СССР в 1991 році. Саме в тому році державницька ідея ОУН остаточно перемогла й втілилася в Акті проголошення незалежності України.

Кишеньковий формат видання особливо вигідний для студентів і молоді, його можна возити з собою в кишені й читати навіть у громадському транспорті. А прочитавши, передавати іншим…

Loading...

Інтерв'ю

Добрі справи по осені рахують…

Цього року жовтень несе нам не лише традиційні церковні, професійні та державні свята. Разом з...

29-09-2017 Інтерв'ю

Олег Баган: «Союз Тримор’я – цивілізаційна антитеза до Росії»

«Війна цивілізацій», «цивілізаційні розколи» – чуємо раз у раз в розмовах політологів. Що вкладають у...

07-08-2017 Інтерв'ю

Стефан Романів: У перспективі хотілося б домовитися про безвізовий режим з Австралією

Днями в австралійському Мельбурні закінчився ювілейний 15-й з'їзд («Здвиг») українських організацій Австралії, присвячений 70-літтю поселення...

16-07-2017 Інтерв'ю

Веб-дизайн