Модератором презентації був фронтмен гурту «KOZAK SYSTEM» Іван Леньо, який був одним із перших читачів нового твору.. Повстанські пісні звучали у виконанні кобзаря, заслуженого артиста України Тараса Компаніченка. Народний артист, Герой України Анатолій Паламаренко прочитав один із захоплюючих уривків роману «Троща». З вуст самого автора присутні почули уривок з «Чорного Ворона». Адже Василь Шкляр і сам є чудовим декламатором.
«Цей роман, насамперед, — про перемогу, про перемогу людини над собою, над обставинами. Адже в неймовірно складних умовах доводилося боротися, коли ворог переважав чисельно, ворог був надзвичайно підступним. У наші лави було вкорінено багато ворожої агентури. І вже не знав, хто свій, хто чужий, підозра падала на всіх. Через те цей роман ще й про зраду. Зраду, яку не можна виправдати, але можна зрозуміти», — розповів Василь Шкляр. Автор побував на Тернопільщині, у тих місцях, де відбувалися події, описані у творі. Письменник повідомив, що джерел, із яких він черпав свою інформацію про УПА було декілька: архівні документи, приватні записи, очевидці тих далеких подій. А ось характер і дух головного героя Місяця змалювано з легендарного командира УПА, сотенного Кривоноса, Мирослава Симчича, який дивом вижив у радянських концтаборах (близько 33 років!). Повідомлення Василя Шкляра про те, що 15 листопада, на 26 році Незалежності України, Косівський суд повністю реабілітував 94-річного повстанця, переповнена зала зустрічала стоячи. «Суд визнав, що сотенний Кривоніс нищив ворогів України відповідно до обов’язку, чину і покликання українського націоналіста. Слава Герою!», — наголосив Шкляр. Він висловив сподівання, що гарним подарунком, найбільшим визнанням для Мирослава Симчича, саме до 95-річного ювілею, було б присвоєння йому звання Героя України.
«Коли я писав роман до мене зверталося дуже багато людей з Галичини та Волині, бо там кожне село має своїх героїв, — розповів Василь Миколайович. — До мене звернулася пані Ірини із Червонограда: «Тато лишив архів і ми хочемо передати його тільки Вам». Як згодом виявилось, той архів залишив відомий наймолодший хлопчина підпілля – 14-річний Юрко Паєвський, псевдо «Жук». Він також є одним із героїв твору.
На творчий вечір завітав і режисер Олег Турянський, який вже розпочав зйомки художнього фільму за романом «Чорний Ворон».
Потужнім хором зала неодноразово відповідала виступаючим «Героям Слава!», затамувавши подих, всі слухали і аплодували письменнику. Зворушливим був виступ комбата Марусі Звіробій, яка розповіла про зраду і підступність, що була і в часи УПА, і, на жаль, присутня у нинішній війні на Сході України. «Ми маємо однакові зради, однакові проблеми. Щоб цього не повторювалося, молодь має читати правильні книжки. Саме такою книгою є новий твір українського письменника-історика Василя Шкляра «Троща», — сказала сучасна отаманша Маруся Звіробій.
Серед сотень присутніх на творчому вечорі було чимало молоді, учасників війни на Донбасі; можна було зустріти багатьох відомих митців і політиків, зокрема Євгена Дударя, Івана Малковича, Андрія Кокотюху, Наталку Карпу, Олеся Донія, Василя Овсієнка…
Цікаво, що усі книги розкупили перед початком презентації, а вже по закінченні вечора відбулася велика автограф-сесія, яку мені доводилося бачити хіба на зустрічах з Ліною Костенко.
Мелодика, краса рідної мови, неповторна манера письма, захоплюючі описи з перших сторінок не відпускають читача. Ось як Василь Шкляр пояснює назву повстанського роману: «На Тернопільщині трощею називають очерет. Троща – це місце дії та сама суть книги. Саме в очеретах, над річкою Стрипою червонопогонники оточили жменьку підпільників, не лишаючи їм жодного шансу. Але Бог не без милості, козак не без долі. Мій герой виходить із пастки, перемагаючи саму смерть. І тоді розумієш, що троща — це, крім усього, катастрофа, бійня, яка трощить людські долі й життя. Однак, якщо ти здатний гідно відповісти найжорстокішим викликам долі, то вийдеш переможцем навіть із пекла».