Четвер, 31 травня 2018 15:40

Фенікс українського духу

Степан Лісецький
Фенікс українського духу

Це вже друга об’ємна книга цього автора про Коліївщину, про її провідників, борців за незалежність України. Перша – про Івана Бондаренка – полковника Запорізького Війська, опублікована у 2014 р. Друга книга – «Швачка – фенікс українського духу» – вийшла друком у 2016 р. Вона читається легко, з цікавістю. Втім жанр праці – історико-літературна оповідь про події на Україні у середині  XVIII століття.

Своєрідність жанру в тому, що тут виступають на одному рівні й керівники повстання, й прості люди – козаки, селяни, деякі священики, дівчата-розвідниці. Тут час від часу автор цитує народні пісні, які є безпосереднім відгуком на ті жорстокі події XVIII століття. Чи не була це священна війна для українського населення, яка організовувалася польським панством, корчмарями-визискувача-ми? Населення не витримало, воно повстало. З другого боку, ми маємо, жорстоку розправу, з боку польського уряду, військових, судів, а також російських військ, які допомагали полякам подавити повстання.

Ці непрості події Коліївщини, мабуть, вимагають подальшого вивчення істориків, письменників, митців тощо. Гайдамаччину українські історики оцінюють як продовження боротьби за державність України, ця боротьба є справедливою, з іншого боку, з позицій польських властей, тогочасного судочинства та польських істориків є відплатою за непокору, вони вважають український народ бидлом, дешевою працюючою силою і т. п.

Важливо те, що письменник не підміняє історичні факти, не змінює їх, а тільки коментує, у важких ситуаціях автор цитує народну пісню, в якій народ сам оцінює подію. У цій книзі фігурують багато постатей, головних і не головних, до усіх автор уважний, терпеливо розповідаючи про події, про їхнє походження, про село чи місто, де вони народилися тощо.

У книзі є 12 глав, кожна має свою назву: «Полкове місто Фастів», «Паліївщина», «Федір Швачка», «Військо Запорізьке під булавою Максима Залізняка» та ін. Наприклад, перша глава «Полкове місто Фастів» починається епічно: «Час заснування Фастова на річці Унаві губиться у сивині віків. Він міг би бути значною осадою грецькою, але відомостей про ті давні часи не збереглися». «Заснування містечка Фастова належить до часів Святополка Рюриковича (1050 – 1113). Він одружився з дочкою Тугорхана половецького, чиї предки тримали цей маєток під Києвом». «Одним із найвідоміших воєначальників Золотої Орди із половецького роду був кримський емір Мамай (1335 – 1380). У серпні 1362 року він уклав військово-політичний союз із великим князем литовським Ольгердом, що дало змогу останньому перемогти ординських правителів під Синіми Водами. Далі війська Мамая спільно із литвинами боролися проти ординців і московітів та повністю визволили від них землі сучасної України». Як у кількох цитатах на перших сторінках твору вимальовуються важливі історичні події. Ніби тут мова йде про місто Фастів, але дуже вагомими є ці події для України. Не можемо обійти діяльність католицького єпископства, що його очолював Йосип Верещинський з кінця XVI століття. Багато щирих слів вдячності про цю особу сказав сучасний письменник Валерій Шевчук, він згадує про багато цінних справ, що їх виконав Й. Верещинський для українського населення (козачі полки, гетьманська влада на українських землях, заснування друкарні наприкінці XVI ст. тощо).

«Паліївщина» – друга глава – присвячена діяльності фастівського полковника Семена Палія. «З кінця 1670-х років перебував на Запорізькій Січі, де отримав прізвище Палій. Відгукнувся на закличні універсали короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського та влітку 1684 року на чолі підрозділу запорозьких козаків вирушив на допомогу європейській коаліції до столиці Австрійської імперії Відня. Узяв активну участь у відвоюванні в Османської імперії Парканської, Естергомської та Сеценської фортець на території Угорщини та Словаччини. У березні 1684 року був кандидатом на гетьманську булаву Правобережної України від імені польського короля». «Палій брав участь у війні Священної ліги (Австрія, Польща, Венеція, Ватикан) з Османською імперією 1686–1700 рр. у складі польсько-литовсько-українського війська С. Палій у 1685 року вирушив у похід до Молдавського князівства. У 1686 році відзначився під час захоплення Речі Посполитої молдавської столиці м. Ясси». «Обороняв від татарських нападів Немирів (1688 р.), Умань (1689 р.), Білу Церкву (1687, 1690), Смілу (1693 р.) та Фастів (1690, 1693, 1695)».

Палій спілкувався з багатьма поважними людьми Європи. Втім історичні події змінювалися з великою швидкістю.

Дві останні глави мають такі назви: «Швачка в українському фольклорі», «Образ Микити Швачки в літературі та мистецтві». Тобто автор хоче показати самі події, хоче розповісти про події, що оспівані в українському фольклорі, описані в документах, судових актах, а також у літературних і мистецьких творах і українських та іноземних, зокрема польських, авторів.

Рецензована праця добре ілюстрована, доповнена картами, навіть нотними зразками. Сподіваємося, що книгою Євгена Букета про Швачку зацікавляться читачі, в тому числі історики, літератори, педагоги, студенти, навіть учні, й усі ті, для кого українська історія є живою розповіддю про наш народ, його окремих представників, зокрема героїв.

Loading...

Інтерв'ю

Леонтій Шипілов: «Вибори в умовах війни: маємо бути у всеозброєнні»

  Понад місяць працює нова Центральна виборча комісія, обрана 20 вересня. Присягу прийняли 5 жовтня. Українська...

18-11-2018 Інтерв'ю

Forum TV. Інтерв'ю з Сергієм Кузаном

Інтерв'ю Кузана Сергія - заступника Керівника Проводу Вільні Люди, координатора Національна ініціатива "Стоп Реванш" для канадського Forum TV. 

01-11-2018 Інтерв'ю

Веб-дизайн