Понеділок, 25 лютого 2019 16:34

Націоналістична воєнна доктрина

Націоналістична воєнна доктрина

З нагоди 90-ліття ОУН, та 80-ліття смерті полковника Михайла Колодзінського підготовано до друку працю «Воєнна доктрина українських націоналістів», яка має побачити світ в середині березня. Пропонуємо увазі читачів витяги з передмови до першого видання її першої частини (1940 р.), автором якої є ймовірно Степан Ленкавський. В повному варіанті книга буде видана вперше.

Ред.

«Українська воєнна доктрина», яку оце даємо читачам у руки, це перша того роду праця українською мовою.

Праця ця постала між 1935 і 1937 рр. і, хоч як основне змінилися з того часу політичні відносини на Сході Європи, всі підставові думки, на яких спирається воєнна доктрина полк. М. Колодзінського, не втратили й досі своєї актуальності.

Сталося це тому, що автор, стоячи на націоналістично-соборницькому становищі, не втрачав з очей питомої ваги основного масиву українських земель – Східної України в означуванні відношення України до сусідніх держав і переходова стадія політичного поневолення України різними окупантами не змогла заслонити перед ним вікової історичної ролі України, як основного чинника тривалого і справедливого ладу на Сході Європи.

Події, що відбувалися в останніх десятиліттях на землях України і визвольна боротьба українського підпілля проти чужонаціональної влади захопили й полонили його ще в молодечих роках і з того часу бере він активну участь у національному русі, спершу як член УВО й ОУН, згодом – як військовий референт Крайової Екзекутиви ОУН у Львові, а врешті як полковник і шеф штабу Армії Карпатської України. І хоч полк. Колодзінський, цей великий романтик і ентузіаст революційної боротьби, віддав усе, що мав, включно зі своїм життям, для боротьби проти західних ворогів України, та увесь час ясно бачив, що історичні вирішення будуть не на прикордонних землях, але на широких степах України. За українську владу у Львові боровся друг Колодзінський («Кум»), за нашу столицю в Хусті згинув полк. «Гузар», але про золотоверхий Київ мріяв романтик «Мішко». Східна Європа, терени, замешкані поневоленими Москвою азійськими народами, воєнні рейди Олега, Ігоря, Святослава були завжди в осередку уваги автора «Воєнної доктрини».

На потребу організувати українську армію ставив полк. М. Колодзінський якнайсильніший натиск за увесь час своєї організаційної роботи. Не було в нього механічно-технічного розуміння революції. Наша боротьба – це політична боротьба. Українська національна революція – це не саме скинення ворожого ярма зі своєї шиї, не бунт раба проти пана. Проти такого вузького розуміння наших завдань автор боровся увесь час, стягаючи на себе назву романтика серед своїх друзів, для яких закриті були ширші політичні горизонти.

Наша революція – це початок здійснення історичної місії України, ми несемо визволення слабшим від нас народам Сходу Європи, за те приєднуємо їх до нашої системи свобідних політичних союзів і силою тієї політичної співпраці здобуваємо для України належне їй місце в укладі політичних сил нової Європи. Не за саме прогнання чужинця з нашої землі, а за вищий, належний нашому народові ранг між народами світу йде наша боротьба. Так розумів цілі нашої революції М. Колодзінський, коли писав: «Хочемо виграти війну, велику й жорстоку, війну, яка зробить нас володарями Східної Європи». Прогнання наїзника з нашої землі не розв’язує справи. Ворога треба перемогти на його власній землі, а тоді щойно поневолені ним народи політично тяготітимуть до Києва, а не до політичних осередків історичних ворогів України. Тоді в їх власному державному інтересі буде вести узгіднену з Україною, а не протиукраїнську політику, а збіжність державних інтересів України й інших народів Сходу Європи створить нову політичну силу, новий вирішальний чинник міжнародної політики. За таку ціну йде бій, а не тільки за прогнання чужинців з Хусту, Києва чи Львова. Такі думки лягли в основу його воєнної доктрини.

Доля не судила полк. Колодзінському перевести в життя свою воєнну доктрину.

14 березня 1938 р. іменований полковником і оперативним шефом Штабу Армії Карпатської України, полковник «Гузар» узяв на себе практично цілу оборону незахищених кордонів вільної держави.

Боротьба за владу була безнадійна. Осталася тільки боротьба за честь Карпатської України. Остався той самий вибір, як колись Крутянцям... «Бо коли вже нема розумного виходу з тяжкого положення, – писав колись автор «Воєнної доктрини», – то треба вміти вмерти по-геройськи, щоб така смерть була джерелом сили для молодих поколінь».

Так і сталося. Полк. Михайло Колодзінський згинув між Нижньою Апшою й Солотвинськими Долами. Разом із ним упали оборонці Карпатської України.

Loading...

Інтерв'ю

Віктор Рог: За Україну йде великий бій

Головний редактор всеукраїнського тижневика «Шлях Перемоги», публіцист, автор книг і численних публікацій з ідеології українського...

21-03-2019 Інтерв'ю

Юрій Шухевич: «Ніхто не зміг сплутати йому гри»

Про військове зростання воєначальників УПА, зокрема Головного командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича – центральної фігури...

05-03-2019 Інтерв'ю

Юрій Менцинський: «Багатолітня боротьба українців увінчається успіхом»

Його доля характерна для сотень тисяч українців, родини яких, рятуючись від московських «визволителів», змушені були...

21-01-2019 Інтерв'ю

Веб-дизайн