Понеділок, 19 серпня 2019 10:29

Голодомор: голоси з-за океану

Голодомор: голоси з-за океану

22 серпня Національний Музей Голодомору-геноциду та Союз Українських Організацій Австралії презентують фотовиставку «Голоси з-за океану». Урочисте відкриття відбудеться о 12:00 у Залі пам’яті музею за адресою: вул. Лаврська, 3. Проект триватиме протягом двох місяців: з 22 серпня до 22 жовтня. Виставку відкриють Міністр Культури України, Посол Австралії в Україні, представники Світового Конгресу Українців, та представники СУОА Яніна Грін та Галина Костюк, австралійські кураторки.

Фотопроект створили до 85-тих роковин пам’яті жертв Голодомору у 2018 р. та експонували в галереї «SpASE GALLERY» (м. Мельбурн, Австралія), а тепер він буде представлений киянам та гостям столиці у Музеї Голодомору.

Виставка «Голоси з-за океану» через фотографії та спогади, оформлені у вигляді листів, розповідає особисті історії про Голодомор 1932-1933 років двадцяти однієї людини із 10 областей України. Після 30-х років ХХ століття очевидці емігрували до Австралії, де їх і розшукали куратори проекту – австралійки українського походження – аби зібрати свідчення та зберегти пам’ять про один із найбільших геноцидів людства.

Історія кожного героя – унікальна. Листи-спогади об’єднують голоси мешканців великих міст та сіл; людей різних суспільних прошарків, що зумовило різні досвіди виживання під час Голодомору. Обличчя цих людей назавжди задокументовані чорно-білими фотографіями.

За усмішками вже австралійських літніх людей приховуються історії  українських дітей, які пережили геноцид.

Навіть з огляду на кілометри суші й океанів між українцями, їх завжди буде єднати національна ідентичність, мова, історія й колективна пам’ять, зокрема і про Голодомор. Відвідувачі, усвідомлюючи зв’язок зі свідками-австралійцями, заснований на спільному коді нації, зможуть написати листи у відповідь тим, чиї історії схвилювали, вразили та запам’яталися найбільше.

Яніна Грін та Галина Костюк, австралійські кураторки:

«Ми вирішили сфокусуватися на живих свідках, щоб закарбувати їхні прекрасні риси, поки це ще можливо. Дати їм можливість розказати про свій досвід власними голосами, своїми словами та обличчями, оскільки саме обличчя є універсальним символом людяності. Прибравши колір, ми «урівняли» між собою зображення, даючи змогу сконцентруватися на лицях людей; збільшення масштабу портретів дозволило нам у прямому значенні зробити їх більшими за життя, але все ще близькими нам».

Loading...

Інтерв'ю

Сергій Квіт: «Донцов хотів, щоб українці були переможцями»

Про Дмитра Донцова як видатного українського інтелектуала, політичного мислителя, літературного критика, видавця та есеїста розповідає...

26-03-2021 Інтерв'ю

Знайомтесь: Інститут наукових студій націоналізму

 Наш співрозмовник – Олександр Сич, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради, ініціатор створення Інституту...

19-02-2021 Інтерв'ю

Веб-дизайн