Cучасні політологи говорять про технократів, найчастіше вони тут мають на увазі уряд, що складається з фахівців і формується за неідеологічними принципами. До технократичного методу формування уряду, тобто його створення не на політичній, а на професійній основі, вдаються деякі країни в разі політичної або іншої кризи.Вважається, що панацеєю в таких ситуаціях мають стати особи, які не пов’язані з жодною політичною силою, володіють відповідними знаннями та функціями менеджерів, метою їхньої діяльності є проведення непопулярних реформ. Однак в Україні з цим, м’яко кажучи, не склалося і це не є специфікою лише України.

За Конституцією Крим (АРК і Севастополь) є складовою України. Фактично ж із так званої «русской весни» 2014 року – ні. Виходячи з цього факту, нині існує лише дві послідовні тенденції у ставленні до втрати Криму Україною (все інше – еклектична суміш цих двох). Перша у своїй основі має прагнення зробити всі необхідні висновки з того, що сталося, проаналізувати дії і бездіяльність української влади на кримському напрямку, збагнути специфіку тактики і стратегії Росії в 2014 році (і не лише тоді, а й перед цим і після цього), сформувати українську програму деокупації втрачених територій. Друга тенденція полягає в тому, щоб відмовитися від усіх рефлексій з цього приводу, мовляв, втратили, то й втратили, і не варто заглиблюватися в це питання, проїхали, треба займатися справами…

«В чім є історичне значення Акту 30 червня 1941 року – проголошення відновлення незалежної України, опанованої двома великодержавами?» – цим питанням, сформульованим Дмитром Донцовим в передмові до праці Ярослава Стецька «30 червня 1941», переймалося багато дослідників, політичних діячів та відвертих критиканів. Останні безапеляційно намагалися применшити, або й зовсім заперечити значення цієї події, втім, як заперечували і взагалі доцільність національно-визвольної боротьби.

Четвер, 23 червня 2016 18:39

Що будуємо? І чи будуємо?

30 червня виповнюється 75 років від дня проголошення Акту відновлення української держави. Виникає питання: чому тоді, в умовах війни одразу з двома агресорами, ОУН не відмовилася від ідеї будувати державу – будь-що, не зважаючи на обставини, не відмовляючись від своїх цілей – а в 1991-у так звана «українська еліта» радше готова була здихатися незалежності і повернути Україну в статус фактичної колонії?

В Польщі «нові праві», під тиском Москви, почали нову кампанію проти України, особливо проти Галичини. Проплачені ставленики Кремля пішли в нову атаку під новим гаслом: «Дайош реститузацію!». Московська ідея і польська угодовська дія.

Доволі поширені звинувачення в архаїзмі  концепції УССД, як сформованої аж всередині ХХ сторіччя. Втім, такий підхід зумовлено вульгарним сприйняттям ідеології українського націоналізму, і його державно-правової доктрини зокрема. Ґрунтуючись на традиціоналізмі, в процесі свого розвитку, вони дечим доповнюються, дещо відкидають. Відбувається переоцінка цінностей залежно від умов життя, від його потреб, від вимог поступу. Так і концепція УССД починаючи від 1900 року з теоретичного обґрунтування права української нації на самовизначення М.Міхновським і закінчуючи сьогоденням, перебуває в стані перманентного інтелектуального розвою.

Понеділок, 20 червня 2016 20:22

Чому «проростає кукіль»

О, краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог.
Олена Теліга

Жити в провінції – це жити за межею реальних впливів.

На початку цього місяця Верховна Рада України не змогла проголосувати за жоден із двох законопроектів про квоту української музики в радіоефірі. Один із двох законопроектів щодо цього відхилили, інший – відправили на повторне перше читання. І ось нарешті довгорічна боротьба слухачів-активістів, музикантів та співаків завершилась успіхом: українська пісня звучатиме з радіоприймачів не лише у Тернополі, Львові чи Івано-Франківську.

П'ятниця, 17 червня 2016 17:42

Ієрархія національних пріоритетів

Не відкрию таємниці ствердженням, що для досягнення мети її насамперед треба окреслити. Кожна людина визначає для себе мету, обирає шляхи її досягнення, окреслює коло індивідуальних пріоритетів. Різними є люди, різними є і їхні пріоритети. Для когось – досягнути небачених вершин у певній сфері, а для когось – знайти зранку чим похмелитися.

Інтерв'ю

Іван Патриляк: «У кожної нації є своя “кредитна історія”»

Іван Патриляк: «У кожної нації є своя “кредитна історія”»

Нині дуже часто факти минулого аналізують, нещадно вириваючи з контексту, шукаючи пояснення їм на поверхні...

26-06-2016 Інтерв'ю

Степан Волковецький: «Московія – є Московією, а не Росією»

Степан Волковецький: «Московія – є Московією, а не Росією»

Інтерв’ю з народним депутатом України І і ІІ демократичних скликань, Надзвичайним і Повноважним Послом України...

02-06-2016 Інтерв'ю

Андрій Левус: «На Україну чекає ще одна радикальна зміна»

Андрій Левус: «На Україну чекає ще одна радикальна зміна»

Про революцію в кабінетах, деокупацію та новий політичний клас Тиждень розмовляв з Андрієм ЛЕВУСОМ, народним...

27-05-2016 Інтерв'ю

Веб-дизайн