Минуле ХХ ст., зокрема його перша половина, записалося в пам’яті людства двома світовими війнами. Уже мало серед живих тих людей, які пам’ятають Другу світову війну з усіма її жахіттями.

Понеділок, 14 квітня 2014 00:00

Трагічні уроки

Агресія і окупація, які довелося пережити українцям у 2014 році, можуть стати дуже важливою частиною національного досвіду, якщо зробити з того, що сталося, певні висновки.

Ну, ось і почалося! 23 кандидати на посаду Президента України вийшли на старт. Більшість із них – скоріше задля втілення «олімпійського принципу» – не перемогти, а просто взяти участь. Тим не менш, кожен сповнений бажання сподобатися виборцям і запам’ятатися з кращого боку. Після буремних подій зими 2013-2014 та не менш напруженого березня, що спричинили докорінні зміни в політичній ситуації країни, здавалося б, кандидати готові запропонувати своєму виборцю багато цікавого і нового. Але, якщо подивитись програми, то мимоволі виникає відчуття, що насправді в країні нічого і не змінилося – ні принципи роботи з електоратом, ні самі виборці, ні, само собою, кандидати.

Плине час, в Росії змінюються керівники і навіть деякі форми організації життя держави, однак залишається незмінною спрямованість Росії на світове панування. Методи також незмінні: створення конфліктів, перетворення їх в «гарячі точки», потім пряма агресія з метою «захисту співвітчизників» або втручання в якості «миротворців», а далі – створення російського чи проросійського анклаву як плацдарму для розширення імперії.

Понеділок, 14 квітня 2014 00:00

Похід на Захід «псевдоюродивого»

Спостерігаючи за останніми подіями на території східних областей України, де зграї сепаратистів на чолі зі штурмовими групами російських диверсантів методично захоплюють адміністративні будівлі, приміщення МВС та СБУ (при чому тепер вже не просто в обласних центрах, а й у менших містах), виникає закономірний висновок – Путін таки спромігся влаштувати повномасштабний заколот.

Російська агресія в Криму висвітлила цікаві аспекти політичного використання злочинних середовищ.

Уже через два дні після ухвалення 24 серпня 1991 року Акту проголошення незалежності України, їй була кинута перша "чорна мітка" – Павло Вощанов, прес-секретар президента Єльцина, офіційно заявив, що Росія залишає за собою право порушити питання кордонів країн, які оголосили про свою незалежність.

Вівторок, 08 квітня 2014 00:00

Обережно: імперія!

З легкої руки президента США Рональда Рейгана Радянський Союз назвали імперією зла. Але колишнім громадянам СРСР важко усвідомити, що таке імперія. Адже в домі повішеного не говорять про мотузку. В радянській історичній науці вивчення устрою імперських держав, м’яко кажучи, не заохочувалося.

6 квітня о 23.45. в Криму, в селищі міського типу Новофедорівка, Сакського району, в коридорі офіцерського гуртожитку двома пострілами впритул російським військовослужбовцем, молодшим сержантом Зайцевим був застрелений військовослужбовець в/ч1100 майор К., який зберіг вірність Присязі на вірність народу України готувався до виїзду на материк. Попередньо було встановлено, що одна куля потрапила українському офіцеру в груди, а друга в район ока. Є свідчення того, що тіло загиблого переміщали – від третього поверху ведуть сліди крові. Встановлено також, що товариш загиблого – офіцер оперативного відділення штабу військової частини ЗСУ капітан Артем Єрмоленко був по звірячому побитий та заарештований російськими солдатами і переданий до слідчого відділу Чорноморського Флоту РФ. На місце злочину виїжджала оперативна група Сакського міськвідділу міліції, військова прокуратура та слідчий зі Слідчого комітету РФ. Тіло вбитого українця забране ними, тепер слід очікувати «зачищення слідів» і висунення, для прикладу, версії стосовно того, що мав місце конфлікт на побутовому ґрунті, а винуватець і вбивця – капітан Єрмоленко. Або ж такої: двоє українських військових підступно напали на мирного молодшого сержанта Зайцева, який діяв в рамках прийнятної самооборони. Мабуть, йому ще й позачергову відпустку нададуть, ще й якесь брязкальце (медаль) за «мужність» чи за «відвагу» вчеплять.

Понеділок, 07 квітня 2014 00:00

Загублені в Криму

Насьогодні кількість українських військовослужбовців, які на момент російської агресії перебували у Криму, оцінюється у 18 тисяч. Російська пропаганда намагається поширювати думку, що більшість цих військових погодилися, та ще й «добровільно», перейти на бік російської армії, прийняти російське громадянство та скласти присягу на вірність Російській Федерації. Дійсно, кількість військових, як тих, які повертаються зараз на материкову Україну, так і тих, які за даними ЗМІ та інтернет-мереж збираються це зробити, значно менша від цієї цифри. В соціальних інтернет-мережах подекуди з’являються лайливі коментарі та оцінки щодо згаданих військовослужбовців, яких без достатніх на те підстав звинувачують у зраді та співробітництві з російськими окупантами.

Інтерв'ю

Василь Попович: «Майдан показав, що матеріалізм як такий і гроші – далеко не головне»

Василь Попович: «Майдан показав, що матеріалізм як такий і гроші – далеко не головне»

Поки країна живе здогадками з приводу майбутніх виборів Глави держави, Івано-Франківськ готується до локального змагання...

15-04-2014 Інтерв'ю

Роман Коваль: «Я вірю в наш народ і його щасливу долю»

Роман Коваль: «Я вірю в наш народ і його щасливу долю»

Український історик, письменник, президент Історичного клубу «Холодний Яр» Роман КОВАЛЬ незабаром святкуватиме свій ювілей –...

04-04-2014 Інтерв'ю

Веб-дизайн