Концепція Української Самостійної Соборної Держави, як самодостатня і універсальна формула національного поступу, складається з багатьох площин, горизонтальних і вертикальних зв’язків, трансформаційних процесів та моделей розвитку. Заснована на базових китах «Самостійності», «Соборності» та «Державності», у своєму широкому трактуванні вона включає ряд інших важливих чинників. Зокрема, в розуміння УССД вкладаємо поняття «Справедливості», «Сили», «Ефективності», «Успішності» тощо. Інтегрально ці поняття проходять крізь призму засад ідеології українського націоналізму, динамічно розвиваючись та відповідаючи на актуальні виклики часу.

Виступ на V Бандерівських читаннях

Події останніх років в Україні значною мірою актуалізували та підкреслили значимість багатьох ідей фундатора «чинного» («вольового») націоналізму Д. Донцова. Насамперед це стосується його позиції стосовно російського імперіялізму, соціалізму, агресивної політики Москви та большевизму. Протягом багатьох десятиліть багато хто намагався перекрутити чи піддати обструкції погляди мислителя, часто навіть не заглиблюючись в зміст його праць (зрозуміти які не надто, зрештою, і просто), або ж вириваючи його твердження з контексту та не враховуючи тогочасні непрості реалії (особливо 1930-х років). І лише зараз, завдяки виданням О. Багана, С. Квіта (зокрема – Вибраним творам Д. Донцова у 10 томах) та низці робіт інших дослідників, з’явилася можливість і нагальна потреба по новому оцінити й проаналізувати ідеї та погляди Д. І. Донцова. Зокрема, це стосується й завдання переосмислення української національної ідентичності.

Від імені Організації Українських Націоналістів і Проводу Українських Націоналістів вітаю учасників і гостей «Бандерівських читань».

Поступ українізації, який мав би статись після подій, знаних у світі, як Революція Гідності, так і не почався.

(доповідь на V Бандерівських читаннях)

Польський політикум організував черговий скандал, ухваливши закон про Інститут національної пам’яті Польщі, у якому, зокрема, передбачено кримінальну відповідальність за «заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків», заборонено «бандерівську ідеологію» тощо.

Пропоновані роздуми й історичні рефлексії виникли з приводу медальйона в честь Бандери, як натхненника й одного з ідейних лідерів Євромайдану та Революції Гідності, що спалахнули і розгорілися на переломі 2013-2014 р. на Площі Незалежності в центрі Києва. Автор мистецького виконання цього пам’ятного медальйона пояснює свій твір такими словами:

2 лютого в Центрі Національного Відродження відбулася презентація нового видання  книги Дмитра Мирона (Максима Орлика) «Ідея і чин України». На заході були присутні керівники більшості націоналістичних організацій України, зокрема: Голова Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Стефан Романів, редактор газети ОУН (б) «Шлях Перемоги» Віктор Рог, директор НАЦ «УССД» Юрій Сиротюк, голова ОУН (м) Богдан Червак, голова МНК Соломія Фаріон, голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь, керівник «Правого сектору» Андрій Тарасенко та ін.

Вираз «гібридна війна» в Україні за останні чотири роки вже став мемом, що активно використовується керівництвом України, над усе, коли треба пояснити чи виправдати невдачі, нерішучість, абсурдність державної політики.