Уже сьомий рік іде війна, яку Росія веде проти України, вже сьомий рік Крим і частина Донбасу перебувають під російською окупацією. Чи змінилося за цей час принципово ставлення українського суспільства до ворога? Бо будь-яка країна, що зробила з іншою країною те, що РФ вчинила проти України в 2014 році, об’єктивно є ворогом своєї жертви.

Незважаючи на широко розрекламоване владою «всеосяжне» перемир’я на фронті, російський агресор знову довів, що домовленості з ним не варті ні витраченого часу, ні паперу. В черговий, здається – вже у 29-тий, раз Кремль продемонстрував, що ніякого «миру в очах Путіна» годі й шукати, а проявлення слабкості у жертви тільки мотивує злочинця вбивати далі.

У вузькому сенсі бумеранг – бойова і мисливська зброя австралійських тубільців.

29 років Незалежності України – це великий термін для однієї людини та вкрай мізерний для існування цілої української нації. 

Спорт давно переступив свої межі і є значущим та впливовим у всіх сферах, зокрема – в політиці.

Доповідь на Сьомих Бандерівських читаннях

Ніхто не заперечить факту, що постать Степана Бандери стала Символом. Для ворогів – символом суцільного політичного негативу. Врешті, черговим в довжелезному ряді спаплюжених безкомпромісних борців за волю і державну незалежність України – Хмельницького, Мазепи, Петлюри… І вже он стільки століть всі колонізатори – чи то з північно-східного, а чи західного краю української землі – в інтересах збереження свого панування таврували їхніми іменами кожного спадкоємця «Боротьби за славу Володимирового Тризуба», обзиваючи «хмельничанками», «мазепинцями», «петлюрівцями», «бандерівцями»… З подачі більшовицької пропаганди ім’я Бандери набуло міжнародного звучання, бо принципових борців за справу національного визволення в різних кінцях совєтської імперії стали також називати «бандерівцями».

Несемось… Саме цим словом можна охарактеризувати події останніх тижнів в українській владі, коли новин щодня відбувається настільки багато, що майже ніхто не в стані їх встигнути проаналізувати. Цілий калейдоскоп подій, в якому картинки змінюються щохвилини.

Готуємо святкування бабусиного 95-ліття.

Нещодавно голова Січеславської філії Науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова Максим Дорофєєв розшукав унікальне видання: журнал «Вістниківець» 1949 року, що вийшов у Мюнхені за редакцією відомого історика, культуролога, літературознавця, поета й публіциста української еміграції Романа Бжеського (1894-1982), більше знаного за своїми численними псевдонімами: «Р. Млиновецький», «Р. Задеснянський», «Р. Паклен», «Орликівець», «Характерник», «Дажбожич» тощо.