Україна перебуває в стані війни. Будь-які кроки з реформування країни мають виходити з цієї точки. Майбутній розвиток буде нерозривно пов’язаний із безпековим сектором.
13 січня цього року йому могло би виповнитися 90. З Василем Григоровичем Сосюрченком (Сюсюрченком) я «познайомився» заочно влітку 1990-го, коли мій роменський однодумець Борис Андріїв дав кілька примірників місцевої самвидавної газети «Новий Шлях», редагованої паном Василем. В ній друкувалися і його вірші, і статті, підписані псевдами «В.Григорович» та «Г.Данченко».
Цьогоріч відзначаємо знаменну дату 25-річчя Незалежності України, два місяці тому святкували 75-ту річницю Проголошення Акта відновлення української держави. Цінність цих свят та їх значення більшість громадян України зрозуміли лише зараз. Адже, не дивлячись на “Акт 1991 року”, справжню боротьбу за незалежність ми розпочали лише 3 роки тому на Майдані.
...Дух, що тіло рве до бою Він не вмер, він ще живе.
Словом сильним, мов трубою,
Міліти зве з собою —
Міліони радо йдуть,
Бо це голос духа чуть...
Іван Франко «Гимн»
Сюрреалістичні картини сучасної України стали невигаданою дійсністю, у яку важко повірити практично усім. Велика прірва, що пролягла між вшануванням 25-тилітньої річниці Незалежності та, скажімо, 20-річчям з часу проголошення Акту 24 серпня 1991 року, змушує українське суспільство розглядати події непрогнозованого сучасного, недалекого минулого і найближчого прийдешнього через зовсім інші призми, аніж, наприклад, п’ять чи десять років тому. Змінилось все: мир заступила війна, цілісність держави розірвано на шматки «анексій», «сірих зон» та «денеерів», десятки тисяч родин покинули рідні домівки, хтось втратив сина, брата, батька або ж друга…
Реформування держави вимагає чіткого визначення в головному: маємо знати до чого прагнемо, що дають і що принесуть у майбутньому зміни. Задля якої мети влада не лише закликає, а й змушує громадян затягувати пояси.
Ця оптимістична стаття була написана в березні 2006 року. Спостерігаючи за постсовєтським олігархатом в Україні і політичним класом, який його обслуговував, я вважав, що примітивний інстинкт самозбереження, жадібність до багатства і влади підказуватимуть йому відповідну поведінку в публічній сфері, що представляла б його своїм, українським, а значить легітимним, таким, що має законне право на владу, на те щоб представляти титульну націю – українців – в державі Україна.
Від самого початку створення цієї структури, що назвала себе Партією регіонів, ішлося про такий основний для неї спонукальний мотив, як несприйняття унітарного централізованого характеру держави.
25-а річниця Незалежності України – добрий привід, аби кинути оком на пройдені чверть століття в умовах нарешті власної держави. І хоч минає ювілей у стані найгострішого протистояння із зовнішнім агресором, який ніяк не змириться із самостійністю України, чверть століття – це вже історична віха. З чим себе і привітаємо!
Христе, ти меч небесний у плоті нашея ножнах…
Григорій Сковорода «Піснь 19-я. Сад божественних пісней»